Якщо ви приїдете до Козови, то з центральної площі побачите кам’яну огорожу церкви Успіння Пресвятої Богородиці. В одній із ніш – золотом виблискує ікона Діви Марії з Ісусиком. На перший погляд – мальована, та виявляється із мозаїки. Кожного разу, коли бачу ці кольорові площини, дивуюсь, як можна так все чітко «підігнати» і створити справжній шедевр? Тим більше, коли витвір мистецтва людини, яка, на перший погляд, митцем не є…

Із Віталієм Погорицьким, інженером-геодезистом за освітою, познайомилися випадково. Його дружина колись дарувала мені вазони з кімнатними рослинами. Він – батько трьох чудових козачат, які намагаються його у всьому наслідувати. А  любов до квітів у цієї сім’ї відразу впадає в око – вони і в кімнатах, і на подвір’ї, повідомляє Про.те.

– Пане Віталію, як так сталось, що ви, випускник Львівського політехнічного технікуму та Державного Університету «Львівська Політехніка» почали виготовляти мозаїку?

– Мозаїкою почав займатися близько 7 років тому. Шукав тоді роботу. Випадково натрапив на оголошення: фірма запрошувала майстрів на облицювання басейнів мозаїкою, обіцяли  гарну зарплату. Пройшов співбесіду, мене прийняли.

– Чи мали ви досвід такої роботи?

– У тому то й справа, що у цій сфері я був не надто обізнаний. Але хто шукає – завжди знаходить. Мені пощастило майже відразу – зайшов у книгарню, щоб знайти літературу про цю спеціальність. Натомість натрапив на книгу про художню мозаїку Хелен  Берд «Мозаїка». І тієї миті мені відкрився новий кольоровий світ зі шматочків кераміки і скла. Захотілось створювати щось дуже красиве і радісне, несхоже на буденність. Оскільки після закінчення кожного басейну залишався дріб’язок від скляної мозаїки, то для перших робіт матеріал я мав.  Далі почав використовувати у своїй роботі керамічну плитку, і пішло-поїхало!..

– Де можна знайти матеріали? Чи тільки у художньому салоні?

– Матеріал для мозаїк шукаю переважно на складах магазинів керамічної плитки,. А коли потрібні певні відтінки кольорів, то іду в магазини. Як не знаходжу там, звертаюся до Інтернет-ресурсів. Де б я не був, завжди автоматично шукаю матеріал для мозаїки: камінці, розбитий посуд, кольорове скло тощо.

– То у вас справді виходить, як у письменника чи художника – будь-що може стати сюжетом і приводом. А скільки в середньому займає часу виготовлення таких робіт?

– На виготовлення картини чи столу йде не менше одного місяця.

– Де берете ідеї для творчості? Вам пощастило – улюблена справа одночасно стала вашою роботою.

– Ідеї переважно з Інтернету, але завжди додаю щось своє. Деколи і в повсякденному житті навколо себе помічаю малюнки чи візерунки, які хочеться відтворити в мозаїці. Коли в уяві вже бачу повну картину, руки самі просяться до роботи. Займаюсь мозаїкою у вільний час, переважно рано-вранці. Мозаїку сприймаю як хобі. Хоча за останні два роки отримував деякі замовлення від священиків церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Козові. «Найсвіжіша» робота – ікона Пресвятої Богородиці «Одигітрія. Квіт  Нев’янучий»  (Козівська Богородиця).

– Вона досить велика. Невже за місяць вклались?

– Так, справді, розміри її  110 на170 сантиметрів. А працював над нею близько 5 місяців. Часом виникало відчуття, що не знаю, як маю викласти ту чи іншу частину. У такі моменти завжди молився, тоді руки спокійно продовжували працювати, рішення приходило само собою. Ця ікона є для мене дуже значущою. У ній частинка моєї душі і серця. Отримав від роботи над нею багато позитивних емоцій і досвіду.

– От і підійшли до цікавої теми: творчі люди дуже емоційні, чутливі. Однак чи не заважає це вам бути ідеальним чоловіком?

– Ідеальним чоловіком себе не вважаю. Бо ідеальних людей не буває. Бачення досконалості в кожного різне.

– Думаю, що, перш за все, ніколи не потрібно зупинятись у праці над собою, не опускати руки, якщо щось не вдається, Чоловік – глава сім’ї, завжди повинен бути впевненим у своїх діях, бо діти моментально відчувають слабинки і поганий настрій. Але ж вони не винні в тому, що хтось на роботі його вам зіпсував. Слід працювати над собою, постійно рухатися вперед, розвиватись, вдосконалюватися, а діти будуть наслідувати. Це стосується всього: і допомоги щодо порядку в домі, і в уміннях та бажаннях працювати. Переконаний, що з дітьми потрібно бути щирим, уважним і терплячим.

– Пане Віталію, чи є у вас в сім’ї хтось, хто б подібно творив?

– Батько все життя займався живописом. Напевно, і в мене є художній хист. Мені завжди подобалось будівництво, ремонт осель. Ось і я, об’єднавши будівельні матеріали (кераміка, скло, камінь) із живописом – прийшов у своєму житті до художньої мозаїки.

– Як сприймаєте критику? У творчості та в житті?

– Нормально, не ображаюсь. Це – як погляд на себе зі сторони. Критика допомагає покращуватись.

– Ви самі вирішуєте, що робота завершена, так як її відчуваєте тільки ви?

– Коли працюю – завжди слухаю свої відчуття.  Для мене робота з мозаїкою – це викладення. Впорядкування шматочків матеріалів співзвучно з уявою і відчуттями. Часто раджусь з дружиною Олею, в нас подібні смаки.

– Цікаво знати, чим живе і що планує митець…

– Планів є багато, але на все бракує часу. Наразі найважливіше – закінчити замовлення. Це серія мозаїк із зображенням святих місць, всесвітньо відомих храмів. Потрібно зробити ще 8.

– Як до вас приходить задум картини? Чи ви працюєте тільки на замовлення?

– Працюю і на замовлення, і для себе, коли в уяві маю вже продуманий в основному виріб.

Виготовлення виробу з мозаїки – це цікавий, хоч і клопіткий процес. Я завжди кажу, що мозаїка народжується три рази. Перший раз – коли всі шматочки кераміки чи скла наклеєні на основу. Тоді на готовій картині затиркою (фугою) для мозаїки затираю всі шви (щілини), змиваю водою зайве. Так мозаїка народжується вдруге, бо кольорове затирання змінює весь ефект. І третій раз – коли повністю готовий висушений виріб натираю шматком тканини до блиску. Ось тоді мозаїка сяє своїми барвами,  мов жива.

– Чи багато в вашому творчому доробку картин?

– Всього робіт близько 50. Був період, коли я виготовляв мозаїчні столи, які продавали в магазинах Тернополя. Є картини, панно, ікони. До дня народження дружини в подарунок зробив її портрет. Виготовив кілька ваз та багато квіткових горщиків, бо дружина дуже любить квіти.

– Що ви хочете сказати своїми роботами?

– Вважаю, що кожна людина повинна приносити в суспільне життя свій вклад і робити це від душі. Важливо залишити по собі хороший слід, а для цього треба бути не лише споживачем.

Наталя ВОЛОТОВСЬКА