Нещодавно в гості до рідної альма-матер, своїх викладачів і однокурсників завітав випускник Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського Сардар Ахмед Шеріф. Університет може пишатися своїм випускником, адже усього упродовж десяти років він зробив карколомну кар’єру і сьогодні обіймає посаду віце-президента всесвітньо відомої компанії «Fresenius Medical Care».

– Розкажіть про те, чим Ви займаєтеся сьогодні.

– Ще декілька днів мені залишилося працювати керівником медичного інформаційного відділення (Chief Medical Information Officer) у компанії “Resolute Health”.  На цій посаді я займаюся тим, що формую і впроваджую нову систему охорони здоров’я в штаті Техас у США. Завдяки їй ми змінюємо підхід до лікування. Головним є фокусування уваги лікарів на збереженні людського здоров’я, а не на хворобі та усуненні її наслідків. Сьогодні у світі на перший план виходять принципи соціального здоров’я. Вони базуються на тому, що лікарі і працівники органів охорони здоров’я роблять все для того, аби люди не хворіли. У цьому випадку фахівці орієнтуються більше на профілактику різних захворювань. Водночас на пацієнта покладається відповідальність за збереження свого здоров’я. Наприклад, батьки пацієнта мали хронічні чи спадкові захворювання, хворіли на цукровий діабет, а він водночас неправильно харчується, не відвідує спортзали. В майбутньому такий спосіб життя може призвести до розвитку певних захворювань. Такій людині лікарі, тренери і дієтологи будуть рекомендувати змінити харчування, відвідувати спортзал і т.д. Завдяки цьому можна попередити хворобу. Це стосується і інших захворювань. Я вірю в те, що будь-яку хворобу можна попередити.

– Відомо, що Ви маєте цікаву пропозицію на нову роботу. Що це за пропозиція?

– Це вже не пропозиція, а остаточне рішення. З 30 серпня у мене розпочинається робота на посаді віце-президента компанії «Fresenius Medical Care», в якій одним із головних моїх завдань буде зупинити розвиток хронічних захворювань нирок. Найголовніше – не доводити стан людини до термінальної стадії. Ця міжнародна компанія має 2300 клінік у США. Це свого роду медичний холдинг, який займається всім у напрямку лікування нирок включно із діалізом. У штаті компанії працюють госпітальні та кардіоваскулярні лікарі. Для 1400 лікарень здійснюємо аутсорсінг. Також є ургентні клініки, в які звертаються пацієнти із незначними захворюваннями – невеликими травмами, ГРВІ і т.д. Компанія також забезпечує всіма фармпрепаратами і обладнанням для лікування нирок. Роботи буде багато, але цим мені і цікава нова посада. Це дасть можливість реалізувати свої ідеї і досвід.

– Чи сумуєте за рідним університетом?

– Дуже сумую і з задоволенням ще раз би вступив на навчання. Я закінчив Тернопільський медичний університет в 2005 році і був першим іноземним студентом у цьому навчальному закладі. Я навчався у групі з українськими студентами, з багатьма з яких дуже здружився. Потім поступово почали приїжджати на навчання і інші іноземні громадяни. Уже на другому курсі очолив Асоціацію іноземних студентів. В Тернополі мені подобалося все – навчання, люди, саме місто. І ось вперше за 10 років я знову тут. Через постійну зайнятість мені важко знайти вільний час, щоб приїхати до рідного університету.

– Ви зараз більше реалізовуєтеся як менеджер високого рівня. Плануєте повернутися до практичної медицини з часом?

– Так, зараз я більше реалізовуюся як менеджер. Хочу сказати, що університет закінчив з червоним дипломом, після чого повернувся до свого рідного Пакистану. Там я успішно підтвердив свій диплом і мав друге місце в загальнонаціональному рейтингу за результатами складених іспитів. Працював упродовж 2 років хірургом в одній із найбільших лікарень Пакистану, згодом навчався в Хельсінкі, де отримав диплом фахівця з якості здоров’я від Всесвітньої організації охорони здоров’я. Звідти поїхав до США, де вступив до Техаського університету на спеціальність «суспільне здоров’я» (public health). Водночас викладав в медичному університеті анатомію. Також навчався впродовж одного семестру в Гарвардському університеті. Після отримання диплому працював лікарем-консультантом в одній із компаній. І вже тут почав будувати свою кар’єру. Знову ж таки паралельно навчався в Стенфордському університеті. Довелося працювати в різних організаціях, багато їздити. Робив імплементації електронних технологій в лікарні. Я був наймолодшим фахівцем у США, який отримав посаду керівника медичного інформаційного відділення. Тоді мені було 32 роки. Працював на цій посаді упродовж 2,5 років і тепер матиму інші обов’язки. Також в різних національних комітетах працював волонтером.

– Справді досить багато встигли після закінчення медичного університету в Тернополі…

– Усе, чого досяг, – заслуга Тернопільського державного медичного університету. Тут мені дали хорошу основу і саме тут я ще й реалізовувався як організатор. Будучи головою Асоціації іноземних студентів, напрацював менеджерські навички, навчився вести переговори. Якби довелося заново розпочати своє життя, то я би знову приїхав навчатися до Тернополя. Я не тільки добре вчився, а й намагався працювати і в науково-дослідницькому напрямку. Зокрема, разом з професором Михайлом Михайловичем Кордою написали спільно статтю і брали участь в науковій конференції в Японії, де представляли Тернопільський медуніверситет. Був і на конференціях в інших країнах. Завдяки Асоціації іноземних студентів привернули до себе міжнародну увагу, через що в інших країнах почали більше цікавитися університетом. Організовували різні святкування, заходи. Моєю ціллю було те, аби місцеві жителі розуміли нас і краще ставилися до нас.

– Уже запланували зустрічі з викладачами і друзями?

– У мене була дуже сильна група. Один з однокурсників працює висококваліфікованим лікарем в Німеччині, інший – в Великобританії, ще один – в Сирії, двоє – в Пакистані. Хочу зустрітися з Олегом Бенцою, Богданом Бідованцем та іншими. Щодо викладачів, то встиг поспілкуватися з Катериною Посоховою, Аркадієм Шульагаєм, Петром Сельським, Степаном Запорожаном. Звичайно ж, з ректором. Я дуже радий був усіх побачити.

Планую відвідати Віталія Мальованого, Володимира Добророднього та інших. Взагалі хочу пройтися по кафедрах і поспілкуватися зі всіма.

– Ваш секрет успіху?

– Насамперед, потрібно добре вчитися. На другому місці має бути віддана робота. Якщо хочеш бути успішним – працюй. Просто так нічого не дається. Наприклад, у США я навчався, викладав і працював на двох роботах. Поспати встигав в машині між справами. Це виснажливо, але воно того вартує. Також має бути відданість обраному шляху і висока мотивація. Людина, яка прагне бути успішною, повинна постійно бачити ціль і йти до неї. Все треба робити не тільки з розумом, а й з серцем. Навчатися можна де завгодно, але багато чого залежить від людини особисто. Тож бажаю всім студентам з першого курсу не втрачати жодної хвилини даремно.

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.