Екзотичні рослини з Нової Зеландії, Південної і Північної Америки висаджували у тернопільських парках ще у 1901 році. Саджанці замовляли у Теребовлі, Сяноку, а насіння - у Саксонії.

Про це пише 20 хвилин.

Старі тернопільські поштівки - свідки світу, забутого тернополянами через зміну поколінь, світові війни та епоху совка й тоталітаризму. Серед зображень на листівках є барвисті. На них міське життя 100-річної давнини постає у всій його тональності: здебільшого прості, зі смаком витримані костюми, фарбовані фасади кам'яниць, розмаїття відтінків зелені…

Дивишся на це й охоплює меланхолійно-осінній настрій. А й справді, як жаль, що ми майже не знаємо смаків їжі, запахів парфумів і квітів, кольорів тканин, які були відомі тернополянам тих часів… Приміром, що за декоративні деревця і кущі тішили око? Звідки вони? Хто і за скільки їх купив? Із поштівок цього не довідаєшся, а от документи допоможуть. Як-не-як, а у фондах Тернопільського облархіву є документація 1900-1901 років щодо озеленення Тернополя.

Грабина, ялини, каштани

“20.ІІІ.1901. До світлого уряду міста Теребовлі. Магістрат міста Тернополя просить світлий уряд ласкаво надіслати один вагон на 15000 кг грабини для живоплоту, а також про повідомлення суми коштів, які за це мають бути сплачені. Магістрат міста Тернополя”, - читаємо в одній із архівних справ Фонду №231. Із Теребовлі 15 травня 1901-го відписали, що за доставлені 25000 саджанців граба магістрат має заплатити 64 крони.

Уже на початку ХХ століття, як свідчать листівки у місті - на сучасному бульварі ім. Т. Шевченка висаджували каштани.

“До світлого магістрату королівського міста Тернополя. З днем 20 … (у документі нерозбірливо написано - прим. авт.) 1901 розпочинається у “Садовому правлінні” Йосифа Мороза у Сяноку розпродаж семирічних добре розвинутих каштанів висотою 2,5 метра для озеленення та затінення міських вулиць, старанно вихованих, за знижкою із 60 до 40 крон за 100 саджанців…”, - писали до Тернополя із Сяноку.

Також повідомляли, що можлива доставка дерев до Тернополя залізницею.

Подібних листів є багато. Так, 24 квітня 1901-го магістрат повідомляв, що за статтею видатків “утримання міських парків” купили 105 ялин по 40 геллерів кожна - загалом на 42 крони. У звіті від 26 квітня того року вже йдеться про 188 ялин на 52 крони 64 геллери.

Насіння для міських зелених зон комунальники замовляли аж на фірмі з міста Ашерслебен, що в теперішній федеральній землі Саксонія Ангальт у Німеччині.

“Касі міській у Тернополі. Доручаємо, аби виплатила до рук пана Ігнатія Ландмануса, керівника помічничих установ… 17 крон 86 геллерів за статтею повернення заплаченої Карлу Робрі з Ашлебена готівки за надіслані 25 кг насіння для міських плантацій”, - читаємо у старому документі з Тернопільського облархіву від 5 березня 1903 року.

Отож, на межі ХІХ-ХХ століть Тернопільський магістрат, як показують архівні справи, серйозно переймався тим, щоб вулиці і парки виглядали гарно.

Екзоти у парках

Більше того, уже понад 100 років тому у місті активно висаджували - у грунт і вазони - різні маловідомі у наші дні та екзотичні види рослин. Зокрема, 11 квітня 1901 року магістрат отримав прайс-аркуш від “V.Masek, Turman. Böhmen” на зелень. Якщо порівняти види з цього прайс-аркуша і старі поштівки, то можна дійти висновку, що угода таки відбулася.

Серед квітів, які місто закуповувало у 1901-му, був Clematis davidiana - ломиніс борщевиколистий - багаторічна рослина з родини жовтецевих. Прикрашали газони та клумби навіть заокеанською травою gynerium argenteum, батьківщиною якої є Мексика, Південна Америка та острови Вест Індії. З досі звичних, як свідчать документи облархіву, садили багато косариків - гладіолусів.

Росли у місті також кущі, як-от buxus suffruticosa - вічнозелений самшит. Серед дерев були fagus atropurpurea - бук лісовий із пурпуровим відтінком листя, а також круглі акації. З менших та незвичніших садили caprifolium belgica, тобто жимолость - один із видів рослин із родини оливкових. Тішили око тернополян та гостей міста у 1901-му новозеландська dracaena indivisa - один із видів драцени. У списку закуплених - yucca recurva - вид юкки, батьківщиною якої є південно-східні штати США: Вірджинія, Північна Кароліна, Флорида та Алабама. Також із США походила висаджена у Тернополі robinia inermis - досі популярна робінія псевдоакацієва, або ж біла акація. Звісно, що масштаби тодішнього й сучасного Тернополя різні. Особливо тоді дбали про Старий парк, який у наші дні обрізаний і, за кадастровою картою, навіть не має статусу парку. Описаних щойно екзотів у 1901-му закупили на 112 крон 55 геллерів. Для порівняння, місячна платня восьми працівників міського шпиталю у 1892-му становила 52 крони.