«Єжи Гедройць і його справа» вже у Тернополі
У мистецькій залі "Бункермузу" виставку "Єжи Гедройць і його справа" презентував Кшиштоф Савіцкі, консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку. "Це результат співпраці між нашими консульствами. Виставку підготувало Товариство польської культури. Після смерті пана Гедройця поляки взяли архіви в свої руки і підготували цю експозицію", - зазначив пан консул.
Хто такий Гедройць? Це людина-бунтівник, журналіст і публіцист, який відмовився жити у радянській Польщі. Перебрався до Парижа, став видавати журнал "Культура" – інтелектуальну віддушину для багатьох польських, українських, російських і білоруських дисидентів.
Слова "Без вільної України не буде вільної Польщі" - належать саме Єжи Гедройцю, який завжди залишався прихильником українсько-польської співпраці і не визнавав будь-яких посягань на території сусідніх держав.
Експозиція нараховує 26 стендів, на яких розміщені публікації із часопису "Культура". У ньому друкували свої твори українські дисиденти Богдан Осадчук, Юрій Лавріненко, Юрій Шевельов, Іван Лисяк-Рудницький, Іван Кедрин, Іван Кошелівець та інші.
Згодом з'явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років «Розстріляне відродження», що її на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко. Саме Гедройць назвав цей період у літературі «розстріляним відродженням». Про це він написав у листі до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: «Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc. Назва тоді звучала б ефектно. З другого боку, скромна назва «Антологія» може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?».
Термін Ґедройця «розстріляне відродження» набув значного поширення в українському публічному вживанні. Сама антологія справила суттєвий вплив на формування українського шістдесятництва.
Валентина СЕМЕНЯК
Фото автора