19-річна студентка Тернопільського національного економічного університету Анжеліка Заянчуковська стала справжньою зіркою не лише рідного вишу, в якому брала участь у конкурсі краси, а й цілого міста. А все через її волосся, яке сягає ледь не до землі, дівчину називають місцевою Рапунцель.

- Довжина мого волосся 130 сантиметрів, - розповідає дівчина кореспондентові PRESS-ЦЕНТР. – Відрощую його із півторарічного віку. Відтоді мене батьки ніколи не стригли. Я, вважаю, що передалося воно мені у спадок від бабусі та мами. По татовій лінії усі жінки теж завжди мали гарне довге волосся. Та й моя хрещена мама має довгу косу.

Анжеліка зізнається, що інколи буває складно доглядати за такою красою. Хоча, каже, вже звикла. Коли була меншою, мити та розчісувати косу допомагала мама, тепер вправляється сама. Миє Анжеліка волосся тричі – двічі шампунем та один раз ополіскує бальзамом. Щоразу використовує по дві жменьки шампуню, тобто на раз іде приблизно третина баночки.

- На щодень яку зачіску робите? Напевно, заважає така копна? – питаємо дівчину.

- Навіть коли в тебе довге волосся, всеодно можна робити різні зачіски на щодень. Наприклад, я закладаю в пучок, хвостик, заплітаю у різні види «колосків», інколи навіть ходжу із розпущеним волоссям. Буває, що заважає, але якщо навіть і так, то я закручую його в пучок, і тоді завжди зручно. Між іншим, кілька разів була думка підстригтися, але ніяк не наважувалася. Це моя «родзинка», якою я пишаюсь.

Щоб волосся було гарним, адже це чи не найперше, на що звертають увагу, його потрібно доглядати, каже Анжеліка.

– Я намагаюся хоча б раз на два місяці підрізати посічені кінчики – тоді воно виглядатиме густим та свіжим. Багато хто з моїх подруг хотіли б мати таку косу, але… (сміється). До речі, друзі та знайомі мене часто називають Рапунцель , бо у тієї казкової героїні теж було таке довге волосся, завдяки якому вона знайшла свого принца. Ми схожі із цією героїнею – я так само, як і вона, хочу побачити світ, багато мрію і сприймаю усе по-своєму, з одного боку весело - з другого не зовсім, любимо співати та малювати.

До слова, Анжеліку не лише це пов’язує з казковою героїнею – вона, як і Рапунцель, завдяки розкішному волоссю теж знайшла свого принца. Це її однокурсник Андрій.

- Це було перше, на що я звернув увагу, - говорить Андрій. - Я був просто заворожений. Напевно, всі, хто тоді побачив Анжеліку, відразу побачили ту красу. Звісно ж її волосся мені дуже подобається. І в ті моменти, коли Анжеліка злиться через волосся і говорить, що підстриже його, я перший переконую її, що не варто цього робити. Але я думаю, що вона ніколи не говорила про це серйозно. А коли ми десь проходимо повз, я часто бачу таку ж реакцію людей на нього, яка була спочатку і в мене (сміється).

Нещодавно Анжеліка брала участь у конкурсі краси свого вузу. Такий конкурс – у її життя вперше, але враження, зізнається, неймовірні.

- Я не зайняла якихось призових місць, але перемогла у двох номінаціях, такі, як «СтудМіс Пісня» (Анжеліка закінчила музичну школу по класу фортепіано, танцях та співах. – Ред.) та «СтудМіс Фото». Це був великий досвід для мене та перемога для самої себе.

Анжеліка - майбутній економіст. Однак не дивлячись на таку серйозну професію, вона надзвичайно творча натура. Окрім, танців, музики та вокалу, ще й гарно малює. Цей талант, каже, передався їй від дядька-художника. А ще мріє навчитися їздити верхи та здійснити навколосвітню подорож, побувавши в кожному куточку світу, та піднятися в гори.

Мирослава БЗІКАДЗЕ.

Фото з особистого архіву Анжеліки Заянчуковської.