День полеглих під час Революції Гідності вся Україна відзначатиме 20 лютого. Ця дата – особлива. Тож дуже не хочеться, щоб вона перетворилася на «галочку» у календарі чи традиційний захід із набридлими спікерами.

На Тернопіллі цього року обрали свій, простий підхід до влаштування цього свята, запевнив читачів «Терену» начальник управління культури Тернопільської обласної держадміністрації Григорій Шергей. Тож очікувати великих шоу цими днями не варто.

З’явився надзвичайно великий пласт нового репертуару

- Через те, що події періоду листопада 2013-го-лютого 2014 року ще живі у нашій пам’яті, заходи, що відбуватимуться саме у ці дні, не потребують і не потребували жодних особливих доручень, - каже Григорій Шергей. - Адже зараз кожен пригадує, які він сам брав участь у мітингах та інших акціях. Тому, думаю, усі люди, які братимуть участь в урочистостях, робитимуть це щиро.

- То що ж відбуватиметься з цієї нагоди в обласному центрі, поза Тернополем?

- Направду, працівники галузі культури розпочали проведення подібних заходів завчасно. Так, наприклад, 15 лютого у краєзнавчому музеї відкрили виставку активного учасника Євромайдану, професійного фотографа Олександра Тимошенка «Розстріляний Майдан». Ми дуже вдячні цьому чоловіку, що він погодився привезти у Тернопіль свою виставку саме в ці дні. Пан Тимошенко – щодня був на Майдані, у вирі подій, аж до 18 лютого, коли отримав два поранення. Оглянути цю експозицію ще можна буде майже тиждень. Тож я рекомендував би усім її відвідати. Там є на що подивитися…

Окрім того, 18 лютого голова обласної держадміністрації Степан Барна зустрівся із батьками Героїв «Небесної сотні». Відбувалося усе в такому, камерному колі. Адже під час зустрічі йшлося про проблеми, які турбують сім’ї загиблих на Майдані, зокрема -  про гідне вшанування пам’яті Героїв і соціальне забезпечення їхніх родин.

Майже у той же час відбувався вечір-реквієм «Герої не вмирають, а просто йдуть з Майдану в небо» в обласній науковій бібліотеці. Запросили на цей захід родини Тараса Слободяна і Ігоря Костенка. Учасники цієї зустрічі – здебільшого молодь. Подібний вечір пам’яті відбувся напередодні в обласній бібліотеці для дітей. Звісно, матеріал адаптували для такої аудиторії. Як мені повідомили, захід був надзвичайно емоційним…

Хотів би принагідно сказати, що мені приємно за своїх колег, творчих працівників, митців Тернопілля. Адже завдяки їм з’явився надзвичайно великий пласт нового репертуару – музичного, поетичного, художнього, навіть хореографічного, присвяченого подіям дворічної давності. Власне, більшість творів і була написана саме тоді. Тепер ми це все використовуємо під час урочистостей. 

«Станеться щось подібне, як із героями Крут»

- Я так розумію, що заходи такої тематики пройдуть у всіх районах і селах?

- Дійсно, так і є. Тому я не буду перераховувати усіх. Але скажу, що завтра-післязавтра в усіх райцентрах відбудуться мітинги-реквієми, концерти, покладання квітів до пам’ятних знаків тощо. Приємно, що відгукнувся на нашу пропозицію колектив Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня». Їхню програму, присвячену Героям «Небесної сотні» зможуть у ці дні побачити у Підгайцях, Зборові і Заліщиках.   

- Григорію Платоновичу, ви ж - режисер-постановник. Якими, на вашу думку, мають бути такі заходи?

- Поки ми будемо пам’ятати про ті події, доти вони будуть жити і, однозначно, формальністю, тобто заходом «для галочки», не стануть. Дуже важливо їх зараз не «заговорити», не заполітизувати. Кожен захід буде тим цікавіший, чим більше ми будемо мати живих свідків – тих людей. Які все бачили на власні очі, були безпосередніми учасниками Майдану. Це має бути живе спілкування. Присутнім має бути і емоційний продукт – враження, що вилилися у вірші, пісні.

Окрім того, мені хотілося б, щоб там були камерні роздуми: «Що далі?», «Чи не даремно?». Я не маю на увазі, що нам треба визначити, хто винен. Але ті два запитання ми всі мали б собі поставити. Говорити про це десь на майдані, з великої сцени – це одне, інша справа – коли ми дивимося у вічі один одному, відчуваємо дихання співрозмовника і розуміємо, що насправді відбулося і що ми маємо з тих подій винести.  

Думаю, колись, у майбутньому, можливо, власне трагедія, яка відбулася на Майдані, відійде на другий план. Станеться щось подібне, як із героями Крут. Так, вони вчинили подвиг, загинувши за волю України. Ми в цьому не сумніваємося. Проте сьогодні ті юні хлопці уже стали легендою… 

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото із відкритих джерел. Інфографіка – Микола Василечко

Довідка. Під час акцій протесту на Майдані у Києві в лютому 2014 року загинули наші земляки: Олександр  Капінос (с. Дунаїв, Кременецький район), Устим Голоднюк (Збараж), Назар  Войтович (с. Травневе, Збаразький район),  Ігор  Костенко (с. Зубрець Бучацького району) і Тарас Слободян (Тернопіль). Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» підписав Президент України Петро Порошенко. Тож тепер це свято щорічно відзначають 20 лютого на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.