На крутому пагорбі, який омиває річка Серет, посередині села, а в ті часи містечка, стоїть, чи скоріше стояв, замок. Збудований у формі прямокутника, обнесений мурами товщиною у три метри, та укріплений по кутах баштами. Споруда була надійним захистом від нападів. Ще до кам'яного на цьому місці стояв дерев’яний замок. До нашого часу збереглися: один ярус західної вежі з підвалом, південна стіна з арковим проходом та нижні мури. Західна башта і зараз справляє враження грізного та надійного оборонця, хоча залишився від неї лише перший ярус з шістьма вікнами-бійницями.

Верхній поверх башти був розібраний, а підвал всередині засипано землею, хоча вхід у підземелля зберігся. Мурована фортеця була зведена на початку XVII століття, за наказом Яна Гольського, подільського воєводи, для захисту від нападів татар. Далі замок перейшов у власність Богушів. В 1611-1634 роках на території замку було споруджено родинну капличку Гольських. Освячення провели в 1661 р., пише castlesua.

В 1675 році замок захопили турки і звісно зруйнували його. Після турецької навали замок вже не відбудовувався повністю. Відбудували лише капличку (стала костелом) розширивши її, використавши каміння зруйнованого замку, та залишки оборонного муру. Зберегли в’їздну браму в замок, що зараз примикає до костелу Святої Трійці. З 1991 року костел належить греко-католицькі громаді.

Підземелля твердині, за переказами, тягнуться до Теребовлянського замку на 12 км. Вони не досліджені. В XVIII столітті, за володіння Богушів, на території замку працювала селітрова фабрика.

Якщо наперед не знати, що в селі є замок, його можна і не помітити. Територія замкової гори заросла деревами та кущами.