Тернополянин Роман Багрій захоплюється видом творчості, який не часто можна зустріти. Він ліпить… руки. 

Романові 21 рік, він навчався у Тернопільському політехнічному університеті на світлотехніка.
– Можна сказати, жорстоко вбив час, – жартує хлопець. – Зараз моєю основною роботою є свічки, я займаюсь їх виготовленням і розповсюдженням в Україні. А перед цим доводилося займатися бурінням свердловин для води, ми з братом добували артезіанську водичку.  
Ідея з “руками” до Роми також прийшла зненацька.  
– Згадував своє дитинство і все, що з ним пов’язано, а спогади потрошки зникають. У мене немає багато дитячих фото, відео – нічого такого, що могло б нагадувати дитинство. Я задумався: як можна закарбувати певні події без допомоги фото чи відео. Ще давніше знав, що роблять зліпки дитячих ручок і ніжок із солоного тіста. Я зачепився за цю ідею, почав пошуки альтернативи в інтернеті. Коли зацікавився цим, то в Україні ще ніхто не робив нічого подібного. Спочатку матеріал для відбиточків замовляв за кордоном, але за рік його вже можна було знайти і тут.
Роман каже, що спочатку було дуже важко працювати, адже він мав справу з маленькими дітьми.

- Найменша дитина, в якої я знімав відбиточки ручок і ніжок, мала три тижні, це було справжнє випробування! Коли працюю з дітьми, то завжди перед тим, як знімати зліпочок, починається мандраж. Іноді важко було витягнути маленьку дитячу ручку з ємкості з матеріалом. Робота була не для слабких нервів, – посміхається Рома Багрій. - Але, якщо чесно, це дуже круто, адже зліпки робив і малюкам, і молодим парам, словом, діапазон знайомств був дуже широкий.  

Якось тернополянин зробив відбитки картярському фокуснику. Його фокуси, каже Роман, він ніколи не забуде. 
Не побоявся хлопець відкрити і секрети самого таїнства зліпків.  

– Матеріал потрібно зачистити від всіх бульбашок чи не заповнених гіпсом проміжків, - пояснив майстер. - Процес полягає в тому, щоб зняти відбиточок в людини(людина занурює свою руку в желеподібну речовину, яка полімеризувалась і застигала буквально за одну-півтори хвилини). Потім руку витягують, а в посудині з желе, там де була рука, залишається простір, який в подальшому заливається гіпсом. Він застигав, а “желе” треба було “обтеребити” з руки. Коли гіпсова рука визволена від желе, тоді в роботу вступає стоматологічний зонд. Цим інструментом зачищаються всі нерівності чи бульбашки. Ця робота деколи займала і біля двох годин.
Джерело: Like