Французька «Мішелін» готова взяти 500 га тернопільської землі

Семінар на тему «Європейський ринок: виклик чи нові можливості?» відбувся у Тернопільській РДА.

Ні для кого не секрет, що промисловість та сільське господарство Тернопільського району є провідними галузями економіки і, разом з тим, - найпривабливішими для інвестування. З цього приводу для науковців, підприємців, представників громадських і молодіжних організацій відбувся актуальний семінар.

Максимум зусиль доклали спеціалісти відділу економічного розвитку і торгівлі РДА, який очолює Н. Волошин, аби зібрати підприємців і цікавих науковців для проведення спільного заходу.

Розпочав семінар заступник департаменту економічного розвитку, інвестиційної діяльності та міжнародного співробітництва Тернопільської ОДА Руслан Кулик.

Велику цікавість викликав виступ директора ННІМЕВ ім. Б.Д. Гаврилишина, кандидата економічних наук, доцента Ігоря Таранова. «У нашому інституті навчаються студенти із 20 країн світу, для яких створено 7 кафедр, - сказав він. - Активно працює міжнародний тренінг, де відбуваються заняття із провідними бізнесменами, які співпрацюють із країнами Євросоюзу. Ось і 17 травня ми також прийматимемо гостей, на цей раз із Данії. Головна мета цього тренінгу – надати всім бажаючим практичні знання».

Аналізуючи критичну ситуацію, яка склалась в економіці нашої країни, пан Ігор наголосив, що теоретично ми можемо працювати, але не можемо бути закритими від світу. А через кризові явища у свій час пройшли практично всі розвинені країни.

Про економічну частину угоди Асоціації між Україною та ЄС розмірковувала доцент кафедри міжнародної економіки ТНЕУ Алла Уніят. Вона зазначила, що у 2014 році Євросоюз став головним торговельним партнером України. Обсяг торгівлі становив 35,8 відсотка від загального обсягу України. Експорт товарів та послуг до країн ЄС становив 31,8 відсотка від загального обсягу. Обсяг імпорту становив 40 відсотків. Але у двосторонній торгівлі між Україною та Євросоюзом залишається негативне сальдо, яке зменшилось у порівнянні із 2013 роком.

доповідачкам зауважила, що цього року у зв’язку із ситуацією на сході країни, експорт із Росією зменшився на 40 відсотків, а на 7 відсотків зріс із країнами Євросоюзу. Сьогодні 83,1 відсоток продукції українського походження ввозиться без мита, ще на 2 відсотка мито зменшиться протягом 10 років. Це говорить про те, що створюються можливості для завоювання європейських ринків, відповідно зниження ввізного мита створює можливості для зниження внутрішніх цін. За рахунок тривалого перехідного періоду виробники мають можливість адаптуватися до змін. Євросоюз надає великі експортні субсидії для розвитку сільського господарства, які наша Україна ще не використовує.

Прагнути бути членом Євросоюзу – це один бік медалі. Але треба бути готовим виконувати всі вимоги, які ставить перед собою і для кожного ця спільнота. А умови жорсткі. Насамперед треба отримати статус зони вільної від хвороб (тваринництво), від шкідників (рослинництво). Кожний фермер має реально знати абсолютно все про свою продукцію, яку він пропонує. Має бути гарантія безпечного споживання. Це практично «космічна» якість. Щоб втілити все це в практичне життя, потрібні неабиякі інвестиції. Хто у нас є контролером? Держава. У них – спілки. Як виконати угоду з ЄС? Без технічного регулювання та стандарту не обійтись.

У стосунки «фермер-держава» Євросоюз вкладає шалені гроші: 1000 євро на 1 га землі.  Але з 1 євро 20 центів йде на модернізацію держави. Якщо Україна доб’ється сертифікації своєї продукції, то євроринки будуть нею заповнені. 

«Аналіз зовнішньої торгівлі Тернопільської області з країнами – членами ЄС» - такою була тема виступу начальника відділу департаменту економічного розвитку, інвестиційної діяльності та міжнародного співробітництва обласної державної адміністрації, Тараса Йосиповича Копестинського. «Перші торгові стосунки, як ви пригадуєте,  у нас почалися ще з моменту Незалежності України, в народі їх назвали «човниковими», - сказав він. - Часу відтоді минуло багато, і подій також. Які маємо сьогодні реальні показники? Зовнішня торгівля на рівні області у нас зросла в 2,4 рази. На цей показник суттєво вплинули зміни: всі українські компанії з травня 2014-го року експортували свій товар без мита. Але якщо порівнювати із 2013-м роком, внаслідок девальвації гривні відбувся спад – 8,3 відсотка. Так наприклад, підприємство «Ватра-Шредер» втратило партнерські стосунки із росіянами. Це стосується також м’ясного виробництва.  Основними партнерами області залишаються Польща, Іспанія, Нідерланди, Бельгія, Італія: машинобудівна галузь, зернові, насіння і плоди олійних культур, деревина.

Втім, нашим експортерам доводиться важко знаходити ринки збуту через нетарифні бар’єри, квоти, низьку конкурентоздатність продукції. Найбільшу вигоду отримують ті підприємства, які мають іноземні інвестиції і які інтегровані в глобальний ринок. Тому головне завдання упродовж найближчого часу – модернізувати підприємства так, щоб їхня продукція могла легко сертифікуватись. Перші кроки вже зроблені. Це будівництво зернових елеваторів у Скала-Подільській Борщівського району, на Кременеччині; будівництво сховищ для збереження овочів та фруктів у Підволочиському та Чортківському районах. Дається все дуже важко, адже внутрішній ринок практично знекровлений. Бо податки – це олігархічний бізнес. Нема справжньої координації між владою і бізнесом».

«Виробництво олії як такої – не складне, - поділився своїм гірким досвідом під час робочої дискусії підприємець В. В. Смуль. - Але, щоб його запустити в дію, підприємцю доведеться стільки подолати бар’єрних перепон, що, зазвичай, він до фінішної прямої не дійде, в нього зникне будь-яке бажання продовжувати це робити».

Перший заступник голови Тернопільської РДА Богдан Лихий майбутній позитивний розвиток Тернопільського району вбачає, в першу чергу, в експортній діяльності. І якраз половину бюджету цьогоріч зароблено за рахунок експорту продукції. На часі налагодження зв’язків з іноземними інвесторами.

Пан Богдан зізнався, що в районі є кадровий «голод». І це при тому, що згідно з незалежним соціологічним дослідженням 80 тисяч безробітних ніде не працюють, але при тому «якось» живуть. На його думку, сьогодні всім треба так працювати, щоб сировину імпортували до нас, і експортували, а не навпаки.

Відчувається, що Богдан Петрович – людина діла. Бо відразу перейшов до реальної пропозиції. У нас, сказав він, є французька фірма-інвестор «Мішелін». Їй потрібно 500 га землі (з розрахунку 1 га на корову). Хто з вас готовий до співпраці і може знайти стільки землі? Також потрібна виробнича площа. Як тільки ми їм це даємо, вони відразу завозять обладнання і починається велика робота, створюється багато робочих місць. На сьогодні це  реальна інвестиція – пропозиція. Далі, сьогодні одне підприємство викупило м’ясокомбінат. Але… з’явилась інша проблема - бракує самого м’яса.   Реформи легко не даватимуться, адже на сході нашої країни війна. Жити минулим не можна, треба рухатись тільки вперед. Є проблеми, які можна вирішити, але для цього потрібен певний час. Проте є, на жаль, інші проблеми, які сьогодні вирішити нереально.

Від автора: так, Європейський ринок – це нові можливості. Але в Україні ситуація не проста. Адже західна фінансово-економічна «еліта» мислить іншими масштабами. Вона не вникає глибоко в наші проблеми. Надаючи фінансову допомогу, МВФ вимагає, щоб Україна будувала економіку за класичним зразком, прийнятним і апробованим в Європі, при цьому не враховуючи реальної ситуації в нашій державі. А вона, насправді, вимагає іншого підходу. І чи замислюються в Європі: а достатньо в України для здійснення цього сил?.

Валентина СЕМЕНЯК.

Фото автора.

Вибір читачів за тиждень

Відео