Ціни і зарплати в Криму: аналіз змін за час окупації

Анексований півострів не розвивається, а просто “проїдає” гроші з російського бюджету.

Минуло трохи більше року після анексії Криму Росією, а півострів вже перетворився на “чорний ящик” для більшості жителів материкової України. Звідти надходять тільки надзвичайні новини про затримання, арешти та обшуки. Але ці надзвичайні події мало говорять про щоденне життя мільйонів кримчан. Розібратися з рівнем цін і зарплат в Криму намагався журналіст видання LB.ua Андрій Яницький.

У 2014 році Росія застосовувала стосовно кримчан і батіг, і пряник. Батіг діставався тим, хто чинив опір анексії. В результаті близько 20 тис. людей були змушені покинути півострів (за даними ООН). Є загиблі, зниклі та заарештовані.

Пряником же заманювали в першу чергу пенсіонерів та бюджетників. У Криму кожен четвертий житель – пенсіонер. Додайте сюди бюджетників, і виходить близько половини населення. 31 березня 2014 року Володимир Путін підписав указ про поетапне зростання пенсій і зарплат у бюджетній сфері в Криму. Протягом декількох місяців виплати зросли в середньому вдвічі. А доходи військових, прикордонників, рятувальників і поліцейських зросли ще більше. Ще одним “пряником” був вік виходу на пенсію для жінок – 55 років в Росії проти 60-и в Україні.

У той же час наймані працівники приватної сфери і самі підприємці ніяких гарантованих збільшень від Путіна не отримали. Навпаки, вони зіткнулися з масою проблем при переоформленні бізнесу за новими правилами. Вони отримали новий кордон (і митницю) з Херсонською областю. Отримали санкції від США і країн Європи, закриті порти і аеропорти (для всіх, крім росіян). Компанії-виробники з Криму втратили або помітно скоротили поставки своїх товарів на європейські та український ринки, були змушені переорієнтуватися на ринки країн Митного союзу. Постраждав і турбізнес через різке скорочення числа відпочивальників. Якщо в 2013 році в Криму відпочило майже 6 млн осіб, то в минулому році на відпочинок приїхали за російськими даними майже 4 млн туристів, а за оцінкою колишнього міністра курортів і туризму Кримської автономії Олександра Лієва – максимум 2 млн осіб.

Як би там не було, турпотік скоротився, змінилася і географія відпочинку. Тепер більше туристів осідає на східному узбережжі Криму в районі Керчі та Феодосії. А західний берег в районі Євпаторії і Чорноморського від туристів відпочиває.

Пляж одного з євпаторійських санаторіїв на початку червня 2014 року

Зарплати в цифрах

Російська статистика за січень 2015 каже, що середньомісячна зарплата в Криму склала 17912 рублів (близько 7610 гривень), у Севастополі – 19227 рублів (близько 8169 гривень). Це помітно вище від середньої зарплати по Україні в 3455 гривень і навіть середньої зарплати по Києву в 5385 гривень на цей же час.

Однак жителі Криму все одно не задоволені, а деякі навіть погрожують стрілятися через низькі зарплати. Чому? Тому що “середню температуру” по зарплатах тягнуть вгору доходи силовиків (по 30-60 тис. рублів або 12,4-25 тис. гривень на місяць), яких у Криму багато.

Потім йдуть чиновники-керівники з окладами понад 20 тис. рублів (8,3 тис.грн). А в приватному секторі зарплати рідко перевищують 15 тис. рублів (6,2 тис.грн).

Щоб скласти більш зважену думку, опитали знайомих кримчан про їх доходи і доходи їхніх знайомих. Ось кілька прикладів з Севастополя і Сімферополя. Сержант – 30 тис.рублів (12,4 тис. грн). Прокурор – 60 тис.рублів (25 тис.грн). Помічник керівника – 15 тис.рублів (6,2 тис.грн). Викладач університету – 12-13 тис.рублів(5-5,4 тис.грн). Шкільний вчитель (залежно від стажу) – 10-14 тис.рублів (4,1-5,8 тис.грн). Журналіст – 14 тис.рублів (5,8 тис.грн). Адміністратор кафе – 10 тис.рублів (4,1 тис.грн). Охоронець ВОХР – 9 тис.рублів (3,7 тис.грн). Адміністратор салону краси – 9 тис.рублів (3,7 тис.грн).

 Розрахунковий лист вчителя однієї зі шкіл Севастополя.
Також про рівень зарплат можна судити по газетах з оголошеннями. Наприклад, у Севастополі вакансії часто розміщують в газеті “Кур’єр”. Найнижча кримська зарплата, про яку я чув, – близько 8 тис.рублів (близько 3,3 тис.грн). На таку зарплату беруть студентів, сезонних і різноробочих, випускників без досвіду. (Читачі з Севастополя уточнюють, що є зарплати і нижчі). Співробітник міграційної служби в південному місті отримує 7-7,5 тис.рублів або 3-3,2 тис. грн, приблизно стільки ж платять простим співробітникам податкової інспекції, а паспортист отримує лише 4,9 тис.рублів – близько 2,1 тис. грн.

Що стосується приватного сектора, то там зарплати можуть бути відрядними (або ж невелику частину можуть платити офіційно, а решту – в конвертах).

Ціни у цифрах

Ще одна причина невдоволення кримчан своїми доходами – швидке зростання цін, яке ці доходи з’їдає. Різке зростання пенсій і зарплат бюджетників у 2014 році не могло не позначитися на цінах. Збільшений попит змусив торговців міняти цифри на цінниках у більшу сторону. До того ж торік Крим перейшов з гривні на рубль – ще один привід для бізнесменів непомітно підтягнути ціни вгору. При цьому скоротилася і пропозиція товарів.

Нова межа на Перекопі привела до перебоїв з поставками продуктів, а санкції завадили роботі окремих підприємств. Помітно скоротився асортимент продуктів на магазинних полицях.

В цілому ціни в Криму зросли на 49% в минулому році, у Севастополі – на 43,5%. Тоді як по інших регіонах України зростання склало в середньому 34,2%.

Особливо помітно в Криму підскочили ціни на алкоголь та тютюн, а от бензин коштує дешевше, ніж в середньому по Україні. У квітні з цього приводу цікаве дослідження провів сайт “ОстроВ”. Кримська пачка Winston обійшлася журналістам приблизно в 28,4 грн, пляшка горілки 0,5 – близько 44 грн.

Почитати про ціни в Севастополі можна і на місцевому міському форумі “СевИнфо” у розділі “Ціни як в Москві”.


Зросли ціни на нерухомість у великих кримських містах (як на покупку, так і на оренду). Квадратний метр у Севастополі сьогодні вартує дорожче квадратного метра в Києві. Ціни на житло підскочили через росіян, що повірили в швидкий розквіт Криму. Багато з них рвонули на півострів у пошуках кращого життя, почали скуповувати житло. Продавці відчули інтерес і підняли ціни. Те ж стосується і оренди. Мігранти з Росії та зі сходу України весь минулий рік шукали житло в Криму. У підсумку в Севастополі оренда самої благенької “однокімнатки” обходиться мінімум в 12 тис.рублів (5 тис.грн).

Втім, росіяни за рік охололи до нерухомості на півострові. Особливого ​​падіння цін поки не видно, але угод стало менше.

Тенденції

Благополуччю кримських пенсіонерів та бюджетників нічого не загрожує, хіба що Москва уріже дотації. Російський економіст Наталія Зубаревич в ефірі РБК розповіла, що московські трансферти складають 125 млрд рублів або 80% доходів бюджету Криму. Плюс півострову залишають весь ПДВ (у Росії цей податок регіони перераховують у федеральний бюджет), через що дотаційність досягає 85%. Дотаційність Севастополя трохи менше – 70%. Тобто підвищення зарплат і пенсій в Криму – не результат зростання економіки півострова і не ефект від припливу приватних інвестицій. Це просто проїдання грошей з бюджету Росії. І якщо раптом з бюджетом Росії щось трапиться, то це позначиться на всіх кримчанах.

Що стосується кримського бізнесу, то у нього мало можливостей для зростання через спірний статус півострова, санкції і непередбачуваний кордон з Херсонською областю. Можна сподіватися на росіян, які поки ще готові інвестувати в півострів. Можна обслуговувати невеликий внутрішній ринок Криму. Ось начебто і все.

Що робити Україні? Вже точно не змагатися з Росією в щедрості. В українському бюджеті просто немає таких грошей, та й ефекту для Криму від таких вливань не буде. Україна могла б обійти Росію в простоті ведення бізнесу, знищити бюрократію і корупцію, заздалегідь (ще до звільнення півострова) законодавчо гарантувати Криму низькі податки, свободу торгівлі, інвестицій і ведення бізнесу. Це привернуло б на бік Києва найактивнішу частину жителів півострова – підприємців та молодь.

Вибір читачів за тиждень

Відео