Доччине серце: тернопільська студентка поїхала в АТО, хоча і не збиралася

Студентка третього курсу Тернопільського медунівеститету Ірина Токарчук повернулася із Лисичанська, де проводила вишкіл з тактичної медицини від інструкторської групи «Білі берети».

Ірина їздила в зону АТО не вперше.

– Я вже не планувала нікуди їхати, але оскільки в 24 бригаді служить мій тато, то я була дуже зацікавлена зібрати сильних інструкторів для цієї поїздки.

Логістику забезпечувала ГО "Патріот". А на місці – начмед Михайло. Це був найкращий вишкіл, який я коли-небудь проводила. Начмед зібрав 60 бійців, які хотіли бути санінструкторами у підрозділах, тобто ентузіазм, мотивація, бажання, зацікавленість аж переповнювали їх. В них очі «горіли», було видно, що їм це треба. Разюча відмінність між ними і бійцями на полігонах…

Усі дуже заздрили моєму татові, коли дізналися, що я його дочка. А загалом в АТО все як раніше. Лише поряд з веденням бойових дій є ознаки війни, бо для мене війна – це не люди у формі, не зброя, не зруйновані будівлі. Війну можна лише відчути. Звичайно, є якесь певне визначення війні, яким користується суспільство, але для мене це вже не актуально. Цього разу я не була на війні, була поряд. Бо відчуття холоду у свідомості так і не прийшло. Бійці намагалися якомога більше дізнатися про те, як вижити. Від моєї першої поїздки суттєво не відрізняється нічого, лише я вже інша. Я вже не просто медик-волонтер, я там своя. Відчуваю себе в найгірших умовах комфортно. Я на одній хвилі з тим світом. А ще мені кожного разу все важче лишати побратимів і їхати "на велику землю, - каже Уляна Ясній.

Джерело: topnews.in.ua

Вибір читачів за тиждень

Відео