12 Квітня 2021, Понеділок


Погода
Погода в Тернополі 13 квітня

Тернопільська газета відзначає річницю від дня заснування

Одне з міст Тернопільщини збирає гроші на продукти для великоднього кошика

У Чорткові стартує конкурс на найкращі великодні інсталяції

Ідею передачі довгобуду обласної бібліотеки Тернополю підтримав Володимир Труш

Проповідь о.Василя Баглея у неділю 11 квітня 2021 р.Б. в храмі УПБ м. Козови

Погода
Вже завтра у Тернополі завершиться опалювальний сезон 

Відео
Онкологія і спалені тварини: тернополян закликають не палити траву (відео)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Старовинні двері у центрі Тернополя знайшли свого рятівника

Фотофакт
На вихідних у центрі Тернополі латали дорогу (фотофакт) 

Податкова зриває посівну фермерам (Агроновини)

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. У центрі мікровсесвіту (фото)

Ще одне місто Тернопільщини завершує опалювальний сезон

Анонс
На березі однієї з річок Тернопільщини відбудеться толока

Як тернополянам знати більше англійських слів 

Тернопільська громада чекає відповідь від уряду на свою виконану частину домовленості

Фоторепортаж
У Заліщиках висадили трояндову алею (фото)

П’яні молодики не поділили територію, в результаті один із них в реанімації, інший – може сісти до в’язниці

До роковин Чорнобильської катастрофи в Тернополі садитимуть дерева та троянди

Тернопільських водіїв не лякають навіть величезні штрафи 

Минулої доби на Тернопільщині горів балкон багатоповерхівки та димохід будинку

Крадіжкою авто відімстили жителі Теребовлянщини знайомому

Анонс
У Тернополі відбудеться благодійний збір макулатури

Два села під Тернополем залишились без води

Збаражчанка, яка потрапила в аварію в Італії, померла в лікарні

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Тут щось було (фото)

Понад 53 га сухої трави вчора згоріло на Тернопільщині

Іноземна компанія шукає директора для фабрики, яка з’явиться в Тернополі

На Тернопільщині померла відома журналістка

Фотофакт
У Тернополі авто припаркували так, що не залишили місця для пішоходів (фотофакт)

Відео
Відомий тернопільський гурт презентував новий кліп (відео)

Фоторепортаж
Весна прийшла, садити почали: у Чортківській громаді за день стало на тисячу дерев більше (фото)

Фотофакт
Тернополяни можуть потрапити у Газету щасливих людей (фотофакт)

Відео Фотофакт
На Бережанщині вночі були масштабні пожежі (фото, відео)

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Що двері отримали у спадок від античного світу? (фото)

Фотофакт
На Тернопільщині зіткнулися позашляховик і трактор (фото)

Тернополянам на замітку: гривня продовжує зміцнюватися до долара

За перші три місяці 2021 року на території Тернопільщини виявили 34 нелегали

Фотофакт
На ринках Тернопільщини почалась жвава торгівля великодніми кошиками (фото)

За добу від коронавірусу померли двоє людей, захворіли ще 317

Одне з міст Тернопільщини оголосило конкурс на 5 керівних посад в галузі культури

Деякі жителі Тернопільщини можуть втратити свою субсидію

Це цікаво
12 квітня в історії Тернопільщини

11 Квітня 2021, Неділя


Погода
Вдень тепло, вночі – заморозки: погода у Тернополі 12 квітня

Відео
Тернопіль прокидається від зимової сплячки (Відео)

Громадам у нас непогано живеться, впевнений головний податківець Тернопільщини

Громада на Тернопільщині матиме свій туристично-інформаційний центр

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Із широко відкритими очима (фото)

У середу школярі Чортківської громади повернуться за парти (відео)

Анонс
Архиєпархія УГКЦ повідомила, як на Тернопільщині відбуватиметься Хресна дорога

Фотофакт
«Доброта – найблагородніша зброя»: на Тернопільщині громада дбає про самотніх літніх людей (фотофакт)

Іван Чайківський: Україна не має права стати сировинним придатком світових держав (фото)

Під час виїзного засідання Міжнародного трейд-клубу у Тернополі мою вагу привернув великий банер із написом  «Інвестиційний проект. Тернопільський м’ясокомбінат».

Коли підійшов ближче, зрозумів, що ефектне зображення з фотографіями майбутніх промислових потужностей, технологічних ліній, цехів – це складова частина презентаційної виставки продукції і проектів корпорації «Агропродсервіс».

… Вичікую десь з півгодини, поки від стендів відійде група дипломатів, бізнесменів, які швидко щось записують, розмовляючи з генеральним директором корпорації Іваном Чайківським, й підходжу до керівника «Агропродсервісу».

– Іване Адамовичу, бачу, що біля стенду очолюваної Вами корпорації – постійне пожвавлення, видно, що представники поважних делегацій, спеціалісти активно цікавляться діяльністю «Агропродсервісу». Хотів, щоб Ви, зокрема, розповіли про інвестиційний проект, який стосується Тернопільського м’ясокомбінату. Що підштовхнуло Вас до його реалізації?

– Передусім скажу, що наша область в останні десятиліття поступово перетворюється на такий собі сировинний придаток, який продукує здебільшого первинну сільськогосподарську продукцію. Це деякою мірою зрозуміло. Європейські та інші держави світу зацікавлені у тому, щоб ми їм постачали тільки сировину, а вони вже у себе її перероблятимуть і матимуть готову продукцію. 

– Але ж аграрію простіше виростити, скажімо, зерно чи виробити молоко і продати його, маючи спокій, аніж намагатися переробити його, знаючи, що це потягне масу перешкод і ризиків?

– Це так. Що б там не казали, але саме сировинне виробництво не потребує великих інвестицій, принаймні, вони менші, коли йдеться про переробку виробленої продукції. Більше того, такий підхід дає практично швидкий результат: зібрав врожай чи виростив, скажімо свиню або ж надоїв молоко – продав все це і маєш гроші.       

– Так, це легше, ніж побудувати молокозавод, елеватор чи створити хлібо- чи м’ясокомбінат.

– От я про це й веду мову. Скажемо відверто, є одиниці таких людей, які наважаться ризикнути і вкладати кошти, і немалі, у створення нових виробничих потужностей, що

стосуються переробки сільськогосподарської продукції. А попри це, ми повинні вибирати саме такий шлях і не бути сировинним придатком світових держав, а стати країною, яка пропонує світові високоякісну, вже готову до споживання продукцію.

– Це актуально особливо зараз, коли йдеться про забезпечення роботою працівників агропромислового комплексу?

– Безумовно. Адже переробка – це нові потужності, а значить – нові місця для тисяч людей, це розвиток інфраструктури, соціальної сфери, зрештою, поліпшення добробуту людей. Адже підраховано, що середня зарплата у працівників сфери переробки сільськогосподарської продукції на 1 – 1,5 тисячі гривень більша, ніж працюючих у сільському господарстві. Але я тут навіть би наголошував би не так на самій заробітній платі, хоча це дуже важливо. За такого підходу створюється висока додана вартість, що не тільки підвищує продуктивність праці, але й, як я вже казав, дозволяє розвивати інфраструктуру, пожвавити надходження інвестицій, спрямувати кошти в соціальну сферу, тим самим поліпшуючи життя людей, зайнятих на переробних підприємствах і не тільки, адже ж підуть більші відрахування у місцевий бюджет. Тож такий підхід вигідний і самій територіальній громаді, де створюється переробне підприємство. 

– А де гарантія, що готова продукція здобуде попит на ринку? Адже без цього не можемо говорити про пристойні зарплати, підвищення соціальних стандартів людей, які працюють у переробній галузі?

– Ринок збуту завжди є і буде. За умови, якщо це продукт якісний, а його собівартість нижча, ніж в конкурентів, то він буде користуватися попитом і знайде свого споживача. Звичайно, це все не просто, але ж є ще виважене стратегічне планування, грамотний підхід до справи, певний алгоритм дій, зрештою, маркетингова політика, робота менеджерів, промоція своєї продукції. Тут цілий комплекс чинників, про які можна говорити довго. Але вже доведено: високотехнологічне, переробне виробництво економічно набагато вигідніше від традиційного, сировинного напрямку.

– Ви дуже переконливо розповіли, що переробка сільськогосподарської продукції – це, так би мовити, «вищий пілотаж» для аграріїв, які наважились створити такий виробничий ланцюжок: виробництво-переробка.

– Плюс до цього, ще й і продаж вирощеної та переробленої продукції, чим ми і керувалися, до речі, задумуючи за новими принципами відновити роботу Тернопільського м’ясокомбінату.

– Я чув від скептиків, що після п’яти-семи років простою такого гіганта, як цей комбінат, його вже не підняти до попередніх потужностей.

– Це так. Але ми ведемо мову не просто про реанімацію м’ясокомбінату, а про те, щоб надати йому новий вектор діяльності із врахуванням сучасних вимог і запитів ринку м’ясної продукції. Цим і керувалися, розпочинаючи цей інноваційний проект в агропромисловому секторі економіки. Чому ми вирішили реалізувати такий проект? Та тому, що у будь-якій ситуації люди будуть вживати м’ясо, а попит на ринку продуктів існуватиме, доки буде людство. Це підтверджується загальними світовими тенденціями, де попит на м’ясо, особливо свинину, зростає. На сьогодні у рік споживається понад 100 млн т свинини, і питома вага її найбільша, досягає майже 40% у структурі м’ясного обсягу. Якщо раніше Україна була експортером свинини у рамках Радянського Союзу, зараз наша держава – імпортер. Тож ідея з відновлення роботи м’ясокомібнату актуальна, як ніколи. 

– Яка нині ситуація з цим проектом?

– Вже цього року плануємо запустити забійний цех. Це, практично, буде автоматична чи напівавтоматична лінія потужністю обробки у 60 голів за годину. Тобто за добу можемо готувати до 1200 свинячих туш. Потім їх охолоджуватимемо. Вже замінюємо застаріле холодильне устаткування на основі аміаку на сучасні холодильні системи. Після охолодження м’ясо відправлятимемо у супермаркети, торгівельну мережу. Наступний етап – розробка, фасування і вихід на ринок із фасованою продукцією.

– Які лінії працюватимуть на новому підприємстві?

– Зараз ми працюємо над відновленням лінії варених, сирокопчених ковбас. Зокрема, варених ковбас збираємось випускати не менше 390 тонн, сосисок і сардельок – 280 тонн в місяць. Крім цього, вироблятимемо напівкопчені та вітчинні копченості. Запланований обсяг – від 270 тонн, а копченостей – 500 тонн в місяць. Також заплановано виробництво консервів. На початковому етапі їх виробництво сягатиме вд 400 тисяч банок в місяць. Консервний цех ми, по суті, вже відновили повністю. Передусім побудували сучасну парову котельню, яка працює на твердому паливі. Облаштовуємо санпропускники, їдальню, увесь адмінкорпус. За рік плануємо повністю відновити роботу м’ясокомбінату. Роботою будуть забезпечені не менше 500 спеціалістів.

– Коли ж запрацює виробництво?

– Передбачаємо до початку 2016 року ці лінії запустити. Дуже великі кошти у все це вкладаємо, бо не все там збережено, вірніше, мало що збереглося, але і те, що є, – вже застаріле. Тож хочемо там налагодити виробництво за останнім словом науки і техніки, яке відповідатиме світовим стандартам і дозволятиме здійснювати повний цикл виробництва м'ясної продукції від забою до відвантаження готової продукції. 

– Тобто йдеться про модернізацію згідно із стандартами якості харчової продукції країн Європейського Союзу?

– Саме так. І все це буде підкріплено відповідними міжнародними сертифікатами якості. Підприємство повністю відповідатиме ветеринарно-санітарним вимогам України та ЄС щодо забою тварин і виробництва м'ясної продукції. Відповідність принципам, що закладені в системі ISO і прийняті у понад 90 країнах світу, гарантуватимуть управління процесами безпеки на всіх етапах виробничого ланцюжка.

– Яка ситуація з кадровим потенціалом? Адже для ефективної роботи такого новітнього виробництва потрібні  висококваліфіковані фахівці?

– Так, це чи не найголовніший фактор в цьому інвестиційному проекті. Ми сьогодні почали формувати команду спеціалістів, адже м’ясокомбінат вісім років не працював. Ффактично фахівців, як таких, немає. То всі ці кадри вишукуємо, запрошуємо до роботи, і, звичайно, набираємо нових спеціалістів. В управління таким потужним підприємством вже вкладені серйозні фінансові та інтелектуальні ресурси. Ми прекрасно розуміємо, що ділова репутація комбінату створюватиметься згуртованою кваліфікованою командою, яка працює на кінцевий результат. Директором Тернопільського м’ясокомбінату призначено Віктора Малюту. Це людина, яка має великий досвід виробничої та управлінської діяльності. Вірю, що з ним працюватиме команда однодумців, спеціалістів, а це дозволить м’ясокомбінату стати лідером галузі в Україні, виробляти продукцію як для вітчизняних споживачів, так і за кордон.

– У проект вкладено і зарубіжні інвестиції?

– Ні, інвестицій зарубіжних не вкладали. Залучаємо лище кошти вітчизняних банків. Плануємо працювати з місцевими, тернопільськими аграріями, тому що таку велику кількість сировини самі не зможемо забезпечити. Співпрацюватимемо з тими підприємствами, які займаються відгодівлею свиней, а таких є чимало в області. Ще раз підкреслюю: ми не маємо бути сировинним придатком. Ми повинні виростити зерно, переробити його на борошно і спекти хліб, чи переробити його на комбікорм чи на крупу. Йдеться про кінцевий результат, готову до споживання продукцію. Це стосується і виробництва м’яса. Україна вже стала лідером з експорту олії, це ж саме можна робити і з свининою. Це ж подумати: Україна досі імпортує свинину і продукти з неї! Треба робити ставку на такому виді продукції, і, передумови для цього, принаймні, у нашій корпорації – очевидні. Так, є у нас на Тернопільщині багато м’ясопереробних цехів. Але вони не можуть впоратися з великими обсягами переробки. Тому пуск такого великого виробництва, як наше, матиме свою доцільність. А далі – вихід на ринки України і світу. Кожна зароблена завдяки цьому гривня – це економічна неазалежінсть нашої держави…

… Що ж, видно з усього, що капітальні інвестиції у виробничі потужності Тернопільського м’ясокомбінату, активне впровадження передових технологій забезпечить корпорації «Агропродсервіс» створення сучасного підприємства з виробництва м'ясної продукції. Зрозуміло одне: тут практикують економічно ефективну, прибуткову, соціально відповідальну модель господарювання. І, судячи з оптимізму гендиректора «Агропродсервісу» Івана Чайківського, саме така модель господарювання перспективна для України.

Орієнтир, обраний корпорацією на переробку власної продукції і підтриманий іншими агропідприємствами України, дозволить забезпечити потреби внутрішнього ринку м’яса, формувати його потужний експортний потенціал.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора

 

 

13

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора