11 Квітня 2021, Неділя


Погода
Вдень тепло, вночі – заморозки: погода у Тернополі 12 квітня

Відео
Тернопіль прокидається від зимової сплячки (Відео)

Громадам у нас непогано живеться, впевнений головний податківець Тернопільщини

Громада на Тернопільщині матиме свій туристично-інформаційний центр

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Із широко відкритими очима (фото)

У середу школярі Чортківської громади повернуться за парти (відео)

Анонс
Архиєпархія УГКЦ повідомила, як на Тернопільщині відбуватиметься Хресна дорога

Фотофакт
«Доброта – найблагородніша зброя»: на Тернопільщині громада дбає про самотніх літніх людей (фотофакт)

За останні три місяці у Тернополі майже 30 сімей піддавались домашньому насильству

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Найменші із закрученостей (фото)

Фотофакт
Тернополяни зібрали 50 мішків сміття (фото)

У Тернополі помер екссуддя

Україна заборонила ввозити пшеницю і соняшникову олію з Росії (Агроновини)

Ефект від детінізації економіки на Тернопільщині – 82%

Неподалік Тернополя проведуть обробку посівів агрохімікатами

Після тривалої хвороби помер священник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Дверні вертикалі (фото)

Хороших доріг на Тернопільщині стає більше (фото)

Це цікаво
Древній саркофаг випадково знайшли на Тернопільщині

За добу понад 400 людей захворіли на коронавірус та ще 11 померли

Відео
На Кременеччині сталася жахлива пожежа (відео)

Це цікаво
11 квітня в історії Тернопільщини

10 Квітня 2021, Субота


Погода
Погода у Тернополі 11 квітня

Відомий тернопільський журналіст та письменник ввідійшов у вічність

Фотофакт
У Тернополі навіть супутниковим тарілкам надають патріотичних кольорів (фотофакт)

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. На відстані дотику (фото)

Відео
Через необачність одного з водіїв під колесами авто ледь не опинились двоє дітей (Відео)

Фоторепортаж
На Тернопільщині відкрили поліцейську станцію (фото)

На Тернопільщині 59 жителів краю перестали приховувати свої доходи

Фотофакт
На Тернопільщині місця відпочинку перетворюють на сміттєзвалища (фотофакт)

У Тернополі затримали серійного крадія

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Розкіш каменю (фото)

Тернопільська міська рада визначилася з долею радянського літака, що на проспекті Степана Бандери

Дорожники Тернопільщини закривають проїзд через міст

Україна подала заявку на включення борщу до культурної спадщини ЮНЕСКО (Агроновини)

У Тернопільській лікарні збирають гроші на катетери та голки

Фотофакт
На Бережанщині місцеві жителі самостійно прибрали стихійне сміттєзвалище (фотофакт)

У Шумську ініціюють відновлення центрального стадіону

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Без скла (фото)

На Тернопільщині вже добре навчилися аналізувати ризики

Помер 89-річний священник з Тернопільщини

За добу – понад 500 нових хворих на коронавірус

Фотофакт
На Бережанщині знову горіла суха трава (фотофакт)

Це цікаво
10 квітня в історії Тернопільщини

9 Квітня 2021, П’ятниця


Погода
В Тернополі нарешті розпогодиться і потепліє

Фотофакт
Тернополяни дізнаються більше про рідне місто (фотофакт)

Аж 400 дерев планують завтра висадити на Бережанщині

Ще одне місто на Тернопільщині завершує опалювальний сезон

Медичні працівники Тернопільщини отримали відзнаки з нагоди Дня здоров’я

Відео
На Кременеччині одні мешканці смітять, інші – збираються на толоки (фото, відео)

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернопільський композитор – про найважливіше у житті (фото)

Вже кілька років у самому центрі нашого міста можна почути, як б’ється серце Тернополя: щогодини лунає бадьора мелодія системи «Куранти» у архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. Не лише європейськості та яскравості додає та музика Тернополю, але й неповторної радісної атмосфери.

Секрет цього музичного дива добре знає автор мелодії Леонід Новосельцев – композитор, музикант, звукорежисер і людина, яка знає ціну життю й ілюзіям.

— Леоніде, усе Ваше життя тісно переплетене з музикою, Ви маєте багатющий досвід у цій сфері. Чи не перетворилися для Вас заняття музикою у буденність, роботу?

— Взагалі для мене робота – поняття антидуховне, антилюдське. Тому що саме через те, що називається роботою, ми стаємо рабами багатьох речей, які аж ніяк не є головними в нашому житті.

— Що ж для Вас є у житті головним?

— Найголовніше в житті – це особистий час людини. Але ми не вміємо цінувати наш час. Ми дозволяємо численним факторам забирати його в нас. Я навчився цінувати свій час – кожну секунду свого дихання, свого спілкування.

— Скільки часу Вам знадобилося для того, аби навчитися цінувати час?

— Зрозумів значення часу років у 42-43. Це необхідно самостійно відчути. Тому що неможливо зрозуміти, якщо хтось про це просто розкаже. До цього треба самому прийти.

— А скільки свого дорогоцінного часу присвячуєте музиці?

— В середньому в день на заняття йде близько двох годин. А на створення різних фонограм, вивчення комп’ютерних програм, на спілкування з колегами витрачаю практично доби. Ось, приміром, не спав дві останні ночі. Музика для мене не робота, а спосіб життя. Це мій спосіб дихати.

— Може, пам’ятаєте конкретний момент, від якого можна почати відлік такого Вашого способу життя?

— Ні, щодо музики установку з самого дитинства мені дали батьки. Кожному з нас свого часу батьки ставлять певні рамки поведінки, вимоги до чого-небудь. Так само й мені говорили: «Ти будеш музикантом!» А я не хотів бути музикантом – хлопці за вікном у футбол грають, а я, злий, як чорт, всі ці гами, етюди штудіюю. В музичній школі я пропускав уроки, за що, звісно, отримував ременем від батька, прекрасного скрипача.

— Однак щось таки мало вплив на те, що своє майбутнє Ви пов’язали з музикою?

— Я збирав вініли. В мене першого у Тернополі був запис концерту Стіві Вандера, американський вініл «Секрети життя планети». А ще мені пощастило із вчителями музики. В мене були чудові вчителі. І була можливість поїздити на різні концерти з матір’ю, через що часто пропускав уроки в школі.

— Можете коротко охарактеризувати себе як музиканта?

— Скажу правду – я дуже лінивий егоїст. І я дуже не люблю працювати. Самокритику вважаю нормою. Це мій комфортний стан. Дев’ять років я не грав взагалі, тому що… не хотів. Зовсім не міг слухати музику – навіть хорошу. Це мене дратувало.

— Чому ж виникла така тривала перерва в музичній діяльності?

— Як в будь-якої людини, були в мене різні життєві проблеми. Але саме в той період я зрозумів, що поняття любов, надія – це ілюзія, це те, чого в природі не існує в принципі. Проте без ілюзій ніяк. Ілюзії допомагають нам вижити. От і музика як мистецтво створює ілюзорну картину світу.

— А що допомогло повернутися в музику після дев’яти років відпочинку?

— Я став в собі копатися. Ставив собі питання – а для чого взагалі все? Думав так – я лінивий і егоїстичний, за роботу внутрішніх органів я не несу відповідальності – вони й так працюють, але ж хтось, напевно, все це створив? Тому єдине, що має цінність – це людське життя. Найважливіше – просто дихати. Дихати, щоб жити. І жити заради того, що приносить радість.

— Як сьогодні оцінюєте музично-культурне життя в Україні й Тернополі зокрема?

— Дев’ять років мене не було в музиці, я якийсь період пропустив, а потім побачив просто таки неадекватну ситуацію – люди змінились. Чи вони вчитися не хочуть, чи не цікаво їм в світі жити? Не знаю. Спостерігаю за неповнолітніми, які цілими днями п’ють пиво через трубочку. Це виродження нації? Яка музика потрібна цій нації? Хіба їм потрібна класика? Після 90-х років ми втратили в культурі дуже багато. На світ Божий повилазило безліч прізвищ, які таке ж мистецтво, як я космонавт. Людей довгий час не вчили, хто є хто, людям дали поганий варіант попси, бо ж і попса буває різною – порівняйте хоча б попсу Майкла Джексона і нашу низькопробну «популярну музику». Навіть необізнана людина відчує різницю в якості. Всі ці «зірки» – сміх один. Час витрачають на дурниці, які абсолютно нічого не вартують. Через це багато музикантів були вимушені покинути сцену і навіть країну, бо тут вони були просто не цікаві. Публіка бажала дивитися на співаючих мавп, а не на професійних музикантів. Ще одне – нема зараз у нас музичних теоретиків-критиків. Тільки не критиканів – а критиків, які б на державному рівні контролювали музикантів. У державній верхівці є лише крадії та бандити, які й уявлення не мають про Чайковського.

— А щодо позитиву? Є ж у сучасній музиці моменти, які заслуговують на хорошу оцінку?

— Є прекрасні люди, молоді музиканти в Тернополі, які кращі за мене в тисячу разів, розумніші за мене в тисячу разів, вправніші за мене. Так і має бути – розвиток. Сьогодні ХХІ століття!

— Що, на Ваш погляд, слід в першу чергу змінити, аби така невтішна ситуація у культурі налагодилася?

— Мистецтво, звичайно, не на останньому місці в суспільстві, але далеко не на першому. Тому в першу чергу треба покращити ситуацію з політикою й економікою, а вже потім, коли побачимо, що таке професіонали в дії, треба братися за культуру. Це, як і все в житті, взаємопов’язано.

— Ви активно висловлюєте свою громадянську позицію?

— Обов’язково. Я ж тут живу. Я тут граю. Люди мене слухають. Я підтримую ту молодь, яка хоче жити інакше. Хоча я проти усіх цих беззмістовних «надій», але вірю, що є молоді люди, які вирішать своє життя так, як вони його бачать. Я дуже надіюся на молодь, яка все-таки буде менше говорити і більше робити.

— Ви мали концерти в східних містах України. Чи помітили різницю між західноукраїнською публікою й східною?

— Там люди настільки зазомбовані, що я дивуюсь, чи це справді дорослі, які можуть аналізувати ситуацію. Тут молодь має вільніше, глибше сприйняття музики.

— Розкажіть про свою композиторську роботу, адже Ви довгий час писали музику до дитячих вистав.

— Так, хотілось трохи «покомпозиторствувати». Скажу правду, для дітей писати дуже складно, тому що вони чесні, вони зразу відчувають фальш. Часто не виходило написати те, що хотілося. Доводилось останні волоски виколупувати –  ну чому ж не виходить 16 такт? Це потуги, це народження музики.
— А як народилися звуки, які тепер кожного дня чути в центрі Тернополя? Я про систему «Куранти» у Катедрі.

— З пропозицією написати мелодію для «Курантів» до мене звернувся шеф-редактор газети «У кожен дім» Вадим Перець. Я спершу сумнівався, але згодом погодився. А мелодію пов’язав з українським гопаком. Логічно – всі знають український гопак. Це купа позитиву, це мажор – те, що навіть засмученій людині підніме настрій.

— Леонід Новосельцев – музикант, композитор, звукорежисер. Що з цих напрямків діяльності Вам приносить найбільше задоволення?

— Це дуже серйозний комплекс. Чим більше мов ви знаєте, тим краще пізнаєте світ, чим більше наук розумієте, чим більше книжок читаєте, тим глибше пізнаєте світ. Так само я не можу виокремити щось одне. Це все мені допомагає почуватися гармонійно.

— Що б Вам хотілося втілити у майбутньому?

— Завтра буде завтра, а зараз – це зараз, тому що вчора для мене – це нічого. В мене якось в житті так виходить – коли я щось завершую робити, мене це перестає цікавити. Найцікавіший для мене процес.

— А що надихає на цей процес?

— Правда, життя, дихання, спілкування. Все те, що має істинну цінність.

Джерело: culturno.te.ua

 

102

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора