11 Липня 2020, Субота


Це цікаво
11 липня в історії Тернопільщини

10 Липня 2020, П’ятниця


Погода
Погода в Тернополі 11 липня

Фотофакт
Найстаріше місто Тернопільщини матиме історичні маркери (фотофакт)

Тернополяни можуть орендувати велосипед і зробити корисну справу

Жителі Тернопільщини вже фактично купили 20 бронемашин «Варта»

Тернополяни можуть піти на каву зі справжнім українським господарем

Літератор з Тернопілля стане учасником цьогорічної Харківської літературної резиденції

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Тернопільські працівники міграційної служби популяризовують ID-картки

Тернополянам на замітку: у басейні діють свої правила

Це цікаво
Хвилинка грамотності для тернополян: 149 синонімів до слова «говорити»

Тернополяни з 1 вересня матимуть три види навчання

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Який вигляд мали вікна початку минулого століття? (фото)

Ціна картоплі знизиться вдвічі – прогноз (Агроновини)

Мандрівки Тернопільщиною. Змінні та константи Теребовлі (фото)

Тернопільський спортсмен розповів про легальний допінг

Відео Це цікаво
Як у Чорткові Tesla танцювала (відео)

Відео
Тернопільщина отримала гроші на ремонт «DRIVE ZONE» і «SMART-лабораторію» (відео)

З якими балами ЗНО тернополяни зможуть вступити у виш на бюджет?

Аж 16 млн грн бракує Тернопільському фтизіопульмонологічному центру (відео)

День міста на карантині: у Чорткові буде онлайн-концерт гурту Svity

Це цікаво
Тернопільський графолог пише книжку про Президента

Дві лікарні у Тернополі отримали підтримку від волонтерів

Відео
У Кременці варили суперборщ (фото, відео)

На Тернопільщині є жива загроза для врожаю

Правоохоронці обшукали житло тернополянина (фото)

Установа Тернопільської облради «помилилася» на 100 тисяч гривень

Жителі Тернопільщини закликають справедливо розподілити кошти постраждалим від повені

Дві крадіжки інкримінують правоохоронці жителю Чортківщини

Дитині, яку збив п’яний водій на Тернопільщині, потрібна термінова допомога небайдужих

Освітлення вулиць Чорткова та сіл громади триватиме надалі

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Особливості давніх балконів (фоторепортаж)

На Чортківщині затримали злодія

Фоторепортаж
Нестерпний запах та змінений колір води: як влада планує ліквідовувати проблему з Тернопільським озером (фоторепортаж)

На Тернопільщині вилучили велику партію коноплі та маку (фото)

Фотофакт
У Бережанах не виконують обіцяне (фотофакт)

Фотофакт
Тернополяни відправили допомогу на Схід (фотофакт)

На Тернопіллі – нові випадки захворювання на коронавірус

Одна із вулиць Шумська перетворилась на суцільну яму: ремонту вже не було кілька років (фотофакт)

Фотофакт
Жителі Почаєва щодня проходять під загрозою (фотофакт)

У Тернополі невідомі потрощили автівку російського автопрому із нецензурщиною (фото)

Відео
На одній із вулиць Тернополя водії постійно паркуються на пішохідних переходах (відео)

Це цікаво
10 липня в історії Тернопільщини

9 Липня 2020, Четвер


Погода
Якщо 10 липня погода хороша, сонячна, то протримається вона ще 7 тижнів

Змістити початок робочого дня і графік руху автобусів до дач просять у Тернополі (фото)

У Тернополі з’являться «крила» для жінок

Новації у Тернополі: «особливі» партнерські пологи і свято «Випускник-2020» (фото)

У місті на Тернопільщині знають, як зробити продуктивним новий день

Це цікаво
Культурні об’єкти Тернопільщини можна побачити на інтерактивній карті

Фотофакт
Тернопільські «Красуні дня»

Тернополянам показали, як не залишати передплачені автомобілі поза увагою

Виклики для аграрної галузі у 2016 році

На круглому столі «Що загрожує аграрному сезону 2016 року?», організованому компанією AgroGeneration та асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», народні депутати Верховної Ради, експерти профільних аграрних асоціацій, представники міжнародних інституцій, агрокомпаній і громадських організацій підбили підсумки виробничого сезону 2014/2015 та розповіли про основні виклики для аграрної галузі.

Умови ведення аграрного бізнесу в останні два роки були ускладнені погіршенням політично-економічних умов в Україні, зокрема, втратою контролю над Кримом та частиною Донецької та Луганської областей, обмеженим доступом до фінансування, валютними ризиками, значним подорожчанням основних виробничих ресурсів. Зокрема, на початку 2015 року паливно-мастильні матеріали вже коштували удвічі дорожче, ніж торік, добрива зросли в ціні у 2,5 рази, а імпортне насіння та ЗЗР – в три рази. Тому на початку 2015 року учасники ринку очікували зменшення валового збору основних культур та зниження виробництва продукції тваринництва під впливом скорочення виробничих витрат. Проте скорочення виявилося несуттєвим, а врожайність по деяких культурах залишилася майже на рівні минулого року чи навіть перевищила цей показник. Так, соняшник додав 10% до урожайності, ріпак – 4%, а урожайність пшениці та ячменю зменшилася лише на 2-4%.

За прогнозом експертів УКАБ у виробничому сезоні 2014/2015 аграрії отримають 59-59,5 млн т зернових, що на 8% менше, ніж торік. Олійних культур зберуть 16,2 млн. тонн, що майже відповідає минулорічному показнику (-1%). Цього року відбулося скорочення площ під ріпаком на 22% (до 671 тис. га), кукурудзою – на 11% (до 4,1 млн. га), натомість зросли площі під соєю – до 2,1 млн. га (+17%). Погодні умови виробничого сезону 2014/2015 року були переважно сприятливими для ранніх культур, натомість надмірна кількість опадів в деяких регіонах на початку літа та посуха  протягом літньо-осіннього періоду негативно позначилася на врожайності кукурудзи та сої. У 2015 році продовжився період низьких цін: за оцінками ФАО світові ціни на зерно у вересні були меншими на 13,1% порівняно з минулим роком.

Осіння посівна кампанія стартувала з небувалої посухи по всій території України, що позначилося і на термінах сівби, і на посівних площах. Озимого ріпаку посіяли 626 тис. га, що на 24% менше, ніж очікувалося раніше. Станом на початок листопада пшениці посіяли на 0,7 млн. га (-11%) менше, ніж на початок листопада 2014 року, ячменю – на 0,1 млн. га (-13%).

У тваринництві, зокрема, виробництві м’яса, починаючи з 2009 року відзначався тренд до нарощення випуску курятини (+4%) та свинини (+6%), натомість негативну динаміку демонструє яловичина та телятина (-3%) через зменшення рентабельності. У 2015 році виробництво свинини показало ріст на 2%, м'ясо птиці залишилося практично на рівні минулого року (-0,4%), виробництво телятини та яловичини впало на 9% з початку року. За прогнозами УКАБ, до кінця року падіння валового виробництва молока складе 3% (до 10, 7 млн т) в основному за рахунок господарств населення (8 млн т проти 8,5 млн т минулого року), натомість сільськогосподарські підприємства дещо наростили показники (за прогнозом УКАБ – до 2,7 млн т) за рахунок збільшення продуктивності корів. Остання категорія виробників отримує вищу закупівельну ціну на молоко за рахунок його кращої якості, відповідно, вони менше відчувають диспаритет зростання витрат на корми та утримання корів і рівня закупівельних цін.

У 2015 році за прогнозом УКАБ відбудеться суттєве скорочення експорту аграрної продукції на 15% у грошовому вираженні і зростання у структурі загального експорту з України з 31% у 2014 до 39% у 2015 році. Чи не єдиним напрямком, куди Україна наростила експорт с/г продукції у 2015 році у грошовому вираженні, стали країни Азії (+13% або 0,5 млрд дол). Поставки до країн Європейського Союзу цього року скоротилися на третину, а частка експорту с/г продукції до РФ продовжила падіння і на кінець року складе лише 2%.

Гривнева номінальна рентабельність с/г підприємств у 2014 році, яка офіційно оприлюднюється Державною службою статистики України, є високою через різницю курсів валют. Якщо ж перевести показники, які беруться для розрахунку, у долари, то вони будуть удвічі менші, ніж у гривні. Таким чином це нівелює враження високої рентабельності, яка подається у гривні. Доларова рентабельність с/г підприємств фактично відповідає рівню 2013 року: 12% проти 11%. В рослинництві у 2014 році доларова рентабельність становила 13%, у тваринництві – 6%.

З початку кризи (початок 2014 року) капіталізація українських публічних компаній впала удвічі з 6 млрд до 3 млрд доларів. Її найвищий рівень відзначався у сприятливий період залучення інвестицій – 9,5 млрд доларів у 2009-2010 рр, пізніше відбулася стабілізація на рівні 6-7 млрд доларів, далі, наприкінці 2013-початку 2014 року, стався обвал. У вересні ж цього року рівень капіталізації сягнув найвищої позначки у 3 млрд доларів за останні півтора року, і до кінця року експерти оцінюють цей рівень як «коридор стабілізації».

Викликами для аграріїв, як заявили присутні на круглому столі представники аграрних компаній, є, передусім умови функціонування ринку. Поки що не зрозуміло, за якою системою оподаткування працюватимуть с/г підприємства у 2016 року та яким чином відбуватиметься земельна реформа. Загалом виробники відзначають дуже повільне реформування галузі, зокрема, деякі інспекції перебувають на стадії ліквідації, проте нові – ще не перейняли всіх функцій, отже, не зрозуміло, хто за них відповідає.

«Незважаючи на те, що сьогодні в аграрному секторі відбуваються позитивні зміни, наприклад, дерегуляція, багато питань все ще лишаються невирішеними. По-перше, варто зазначити невизначеність податкової системи. Не зрозуміло, який податковий режим буде діяти для сільгоспвиробників з 1 січня, що унеможливлює планування бізнес-процесів в аграрному виробництві. Друга проблема – незрозуміла система земельних відносин, а саме – питання нормативно-грошової оцінки землі, ринку землі, індексації оренди землі тощо. Третє актуальне питання – подальші дії держави стосовно відновлення фінансування сільгосппідприємств, адже на сьогоднішній день банки відмовляються фінансувати оборотні кошти в сільськогосподарському виробництві, що, по суті, унеможливлює забезпечення технологічного процесу в АПК», – прокоментував президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса. 

Джон Шморгун, президент компанії AgroGeneration: «Український аграрний ринок сьогодні – це одна з найпотужніших галузей виробництва в країні. Є певні сподівання, що ціни на зовнішніх ринках все ж досягли «дна» після кількох сезонів падіння, а погодні проблеми у світі та зниження виробництва дадуть поштовх до росту цін. В даній ситуації лише насторожують ініціативи фіскального характеру з боку уряду нашої держави, а саме – анонсована зміна в оподаткуванні аграріїв та відміна спецрежиму оподаткування ПДВ, який є майже єдиною вагомою допомогою з боку держави».

Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин: «Сьогодні урядом і податковим комітетом у парламенті пропонується кардинально змінити умови господарювання, зокрема, на селі, що може звести нанівець здобутки вітчизняного сільського господарства за часи незалежності. Для бізнесу знову намагаються змінити «правила гри», ініціюючи податкову реформу фактично перед новорічними святами. При цьому всі чомусь забувають, що реалізація таких податкових новацій є прямим порушенням вітчизняного законодавства і не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, закріпленому у пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого «зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року».

Микола Кучер, народний депутат України: «Наприкінці жовтня 2015 року у Верховній Раді Україні було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» №3357 від 26.10.2015 р., авторами якого є 114 народних депутатів усіх політичних сил, представлених у парламенті. У цілому, важко не відзначити значне зменшення фіскального навантаження на суб’єктів економіки, але сільськогосподарським товаровиробникам, схоже, у разі прийняття запропонованих змін, лібералізації чекати не варто.

Законопроектом пропонується скасувати спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників щодо операцій у рослинництві, а також реформувати багатостраждальну спрощену систему оподаткування: стати платником єдиного податку четвертої групи фермер зможе лише у випадку, якщо протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 80000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та площа сільськогосподарських угідь, що використовуються, складає до 3000 га.

Очевидно, що за умови такого податкового новаторства значно зменшаться надходження до місцевих бюджетів, а наслідки фінансової децентралізації в раз нівелюються. Ще один вагомий негативний наслідок – збільшення податкового навантаження на середні і великі сільгосппідприємства буде лише сприяти подальшому виведенню землі в тіньову обробку.

Джерело: ucab.ua

Фото з відкритих джерел

11

Залишити коментар

прайс-на-рекламу