5 Серпня 2021, Четвер


Погода
Майже весь день 6 серпня у Тернополі дощитиме

На Тернопільщині з’явиться ще один пам’ятник українським бійцям та героям Небесної Сотні (фото)

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Дзвінки минулого

В одній з опорних шкіл Тернопільщини є сім вакансій

Релігійну складову тернополяни можуть не знайти у шкільній програмі

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Дві третини території України можуть стати зоною ризикованого землеробства — Лещенко (Агроновини)

Тернополяни можуть втратити кошти через фішингові посилання

Це цікаво
Тернополянка їде на конкурс краси у Лас-Вегас

На Тернопільщині нині роблять усе, аби вакцинувати якомога більше краян

Відео Фоторепортаж
Вшанували пам’ять борців за Незалежність: представники партії «За майбутнє» на Лановеччині впорядкували могили воїнів УПА (відео)

Музей у Тернополі поповнився оригінальними матеріалами

У тернопільській кав’ярні знайшли «підпільних» баристів

Штам коронавірусу «Дельта» вже виявили на Тернопільщині – підтвердили 52 випадки

Поліцейські Тернопільщини встановлюють причину смерті зниклого 17 років тому юнака (фото)

У місті на Тернопільщині обрали голову громадської ради при РДА

Одна з бібліотек Тернополя поповнилася новими книгами (фото)

Причини травмування пішохода встановлюють працівники поліції

На набережній ставу проведуть бігову битву «Тернопіль: Львів»

Відео Фоторепортаж
«Без минулого немає майбутнього»: команда Чайківського закликає вшанувати пам‘ять борців за волю України (фото, відео)

Тернополян запрошують взяти участь в Обновлянському вишкільному таборі

Фотофакт
Житель Тернополя їздить на унікальному автомобілі (фотофакт)

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Вікна, котрі дивляться у літо (фото)

Зустрічався із дівчиною, а потім обікрав її на 20 тисяч: у злочині підозрюють чортків’янина

У Тернополі ліквідовували наслідки вчорашньої негоди

На Тернопільщині водій може сплатити штраф до 68 000 гривень або сісти до в’язниці

Поліцейські Тернополя обеззброїли чоловіка, який з вікна стріляв по авто (фото)

У Тернополі розшукали двох неповнолітніх (оновлено)

Поліцейські застерігають: у випадку виявлення у вашому населеному пункті підозрілих осіб, телефонуйте на лінію 102

Це цікаво
У селі на Тернопільщині облаштовують краєзнавчий музей

На Тернопільщині – різкий сплеск COVID-19

Майже три десятки юнаків поповнили лави тернопільських семінаристів

Це цікаво
5 серпня в історії Тернопільщини

4 Серпня 2021, Середа


Погода
Погода у Тернополі 5 серпня

Це цікаво
На Тернопільщині назвали нове історичне джерело про битву під Збаражем 1649 року

Школярам у Тернополі із першого вересня цілком «світить» дистанційне навчання

Фоторепортаж
На мотопікнік до Тернопільщини з’їхалися байкери з України та Польщі (фото)

У Чорткові змінився тариф на вивезення сміття

На початок серпня в Тернопільській ОДА є 14 керівних вакансій

Тернопіль має на кого рівнятися

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Це цікаво
Випускниця тернопільського вишу здобула «бронзу» на Олімпіаді в Токіо

Аби в Тернополі продовжили курсувати тролейбуси, довелося виділити ще 8 мільйонів гривень (фото)

Фоторепортаж
Хор Чортківської лікарні взяв участь у Всеукраїнському фестивалі в Чорноморську (фото)

У Тернополі встановлять тарифи на медичні послуги

Уночі краще: чому не варто збирати черешню вдень? (Агроновини)

На Тернопільщині знайшли цікаві знахідки воєнних років

У селах Підгаєцької громади ремонтують дороги (фото)

Одне з сіл Тернопільщини атакують небезпечні слимаки

На Кременеччині відбудеться святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері

На Тернопільщині водій іномарки заснув за кермом і врізався у вантажівку (фото)

Виставку про «художника-пілігрима віків» відкрили у Тернополі

Економіст із Тернополя про курс гривні і Податкову реформу

Гривня продовжуватиме повільне падіння, проте різких «стрибків» курсу найближчим часом не буде. Принаймні у 2016-му українці щодо цього можуть бути спокійними.  

У цьому запевняє доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансово-економічної безпеки та інтелектуальної власності Тернопільського національного економічного університету Володимир Мартинюк. «Терен» зустрівся із фахівцем, аби наприкінці року не лише обговорити економічну ситуацію в країні, а й для того, щоб дізнатися, як економісти ставляться до запропонованої Мінфіном Податкової реформи.

Треба, щоб запрацювало виробництво, зросли обсяги експорту

– Намагатися спрогнозувати курс гривні – справа дуже невдячна. Але все ж…

– Направду, яким після Нового року буде курс гривні щодо інших валют, дуже складно спрогнозувати. Адже це залежить від багатьох макроекономічних чинників. З одного боку, якщо проаналізувати макроекономічні показники України, то нічого втішного ми не побачимо: майже немає експорту, натомість – надто значний обсяг імпорту. На додачу – відсутність прямих іноземних інвестицій, адже в економіку держави, що перебуває у стані війни, вкладати гроші ніхто не хоче. Зовнішній борг у нас теж – надто великий: 75% до валового внутрішнього продукту (ВВП). Так, це – не критично, але про привабливість для інвесторів говорити не варто. Ось тому пропозиція іноземної валюти на українській міжбанківській біржі нині не може бути значною.

Проте є й інший бік – програми підтримки з боку Міжнародного Валютного Фонду (МВФ). Транші, які вони надають, повинні дозволити Нацбанку України (НБУ) втримувати курс гривні щодо інших валют на певному стабільному рівні. Адже постійні валютні резерви нам увесь час вдається поповнювати. Тож усе врешті залежить від правильної монетарної політики нашого НБУ, тобто його позиції. Звичайно, коливання будуть. Хоча я схильний вважати, що відбуватиметься поступова девальвація гривні, тобто знецінення нашої валюти у 2016-му буде поступовим.

– Які фактори можуть змінити ситуацію на краще?

– Лише якісь кардинальні заходи, які забезпечать Україні стабільний економічний ріст. Адже для того, аби національна валюта була стабільною, треба, щоб запрацювало виробництво, зросли обсяги експорту, зайшли іноземні інвестиції. Поки що прогнози експертів щодо цього здебільшого негативні. Це – все, що я зараз можу сказати…

Спекулятивні настрої лише погіршують ситуацію

– Один із тернопільських фінансових аналітиків прогнозує черговий обвал гривні ще цього року. Мовляв, найближчим часом вітчизняна валюта спробує ще раз протестувати на міцність рівень у 30 гривень за долар США. Як вам таке?

– Я не є прихильником таких панічних настроїв і нагнітання ситуації розмовами про обвал гривні. Ще раз хочу наголосити: ті офіційні валютні резерви, якими нині володіє НБУ, цілком достатні, щоб втримувати національну валюту на певному рівні.

Чому я проти таких заяв? Бо власне отакі спекулятивні настрої лише погіршують ситуацію із національною валютою. Адже чуючи такі прогнози, люди не хочуть заощаджувати в гривнях, а тільки – в іноземній валюті. Масово конвертують у неї будь-які надходження. Це створює додатковий тиск на гривню. Тому я наполягаю: прогнози – не надто оптимістичні, але про обвали, шалене знецінення я би не говорив.

– Тобто курс гривні залежить від фаховості керівництва держави і Нацбанку…

– Так і є. Усе залежить від економічної і монетарної політики, політики у фіскальній сфері, яку реалізовує Уряд України.

Євросоюз уже оговтався від економічної кризи

– А якими, на вашу думку, будуть результати подальшої співпраці із МВФ?

– Що ми зараз бачимо? Україна не позбавлена підтримки міжнародних кредиторів. Так, вони висувають певні вимоги до економічної політики Уряду. Але Кабмін намагається все виконувати, а тому співпраця триває. І це – дуже важливо. Адже, якщо аналізувати нинішню ситуацію в економіці України, то ми – в дуже кризовому стані. За даними Євростату, ми сьогодні маємо спад ВВП на рівні мінус 14,5% при інфляції – майже у 50%. До речі, це – третій найгірший показник у цілому світі. Ми зараз перебуваємо на третій позиції знизу, разом із відсталими африканськими країнами.

Чим це можна пояснити? По-перше, в Україні ще помітними є пост революційні ефекти. Будь-які потрясіння в державі супроводжуються економічними кризами. По-друге, ситуацію ускладнюють військові дії на сході. На додачу, ми втратили три великих регіони. І хоча не можна стверджувати, що вони «годували» Україну, однак на економіку їх втрата дійсно вплинула відчутно. Там було чимало промислових підприємств, які успішно експортували свою продукцію. Але підкреслюю: зважена фіскальна і монетарна політика дозволить нам, на перших порах, втримувати певну стабільність. А в майбутньому – навіть невеличке зростання.

Якщо подивитися на європейські країни, вони вже оговталися від останньої кризи 2012-2013 рр. То вони усі вже показують зростання економіки. Наприклад, у наших сусідів, поляків, цей показник за останній рік складає 3,3%. Німеччина теж уже оговталася, хоча ще у 2013-му показувала незначний «мінус». Оскільки ситуація в Україні є важкою, але не критичною, вважаю, що Уряд цілком може з усіма економічними завданнями впоратися. У тому числі, за підтримки МВФ. Вона є дуже важливою. Без неї не обійтися.

– Але ж деякі вимоги МВФ погано впливають на становище звичайних українців…

– Я розумію, що ви маєте на увазі. Вимога про підвищення розміру тарифів на комунальні послуги дійсно не є популярною у народу. Спротив викликають і деякі положення Податкової реформи. А вона, між іншим, також була погоджена із представниками МВФ. Власне, мені самому у ній не все подобається. Особисто я дуже сподіваюся, що реформа у тому форматі, який оприлюднений на сайті Міністерства фінансів, не буде прийнята, а відповідно – не почне діяти.

Найкращим інвестором є український народ

– Джордж Сорос закликав іноземців вкладати інвестиції в Україну. Це допоможе?

– Так, це хороша новина і позитивний сигнал для економіки України. Але потрібно розуміти: іноземні інвестори – це не благодійні фонди, які відразу відгукнуться на заклик пана Сороса. В інвестора є чітка ціль – отримати прибуток. Звичайно, після заяви пана Сороса дехто замислиться, хтось, можливо, навіть зробить певні кроки. Але для того, аби сюди прийшли інвестори, потрібні не заяви, а стабільна макроекономічна ситуація, значно нижчі темпи інфляції і зменшення фінансових ризиків.

– А чи є перспектива залучити внутрішнього інвестора?

– Звичайно. Економісти давно довели, що найкращим інвестором є народ. І тому першочергове завдання уряду я вбачаю у створенні таких умов, щоб громадяни країни більше заощаджували, більше споживали, а відтак – їхні гроші через фінансові ринки повертатимуться у реальний сектор економіки. У такий спосіб запрацює економіка всієї держави. Тому ключовими для розвитку справді є державні інвестиції, інвестиції підприємств і окремих громадян.

Принагідно, повернуся до того варіанту Податкової реформи, яку нам нині нав’язують. На мою думку, «усе по 20» (для усіх податків в Україні пропонують єдину ставку – 20% – прим.) – не найкращий варіант. До речі, радником нинішнього міністра фінансів є відомий економіст Артур Лафер. І в одному із останніх інтерв’ю він «розгромив» пропозицію Мінфіну. Слава Богу, Національна Рада із питань реформ не підтримала запропонований проект Податкової реформи. Точніше – підтримала із певними поправками. Будемо надіятися, що в тій редакції, яку запропонував Мінфін, реформу таки не ухвалять.

– Чи є у ній хоч якийсь позитив? Адже підприємці, які вже вийшли протести, нічого доброго в реформі не помітили.

– Я сам довго намагався знайти «плюси» у тій реформі. Виявив лише один – абсолютна оригінальність. Тому що Податкової реформи «усе по 20» немає в жодній європейській країні, а також – у жодній розвиненій країні світу. У що виллється така оригінальність для платників податків? Спрогнозувати це зараз важко.

Є ще один цікавий момент. Я підозрюю, що Мінфін, завдяки своїй пропозиції, хоче вивести з «тіні» приховані доходи дуже крупного бізнесу. Адже, хоча у проекті передбачали незначне – із 18 до 20% – зростання ставки податку на прибуток, проте паралельно запропонували значне зниження – на 21% – нарахувань на фонд оплати праці. Тобто вже не довелося б платити 41% єдиного соціального внеску. Можливо, це сигнал великим платникам податків: «Показуйте вищу легальну зарплату». Адже не секрет, що понад 60% економіки України нині перебуває у «тіні».

У ставленні до інших груп платників податків, навіть до пенсіонерів, я жодних «позитивів» в авторів реформи не помітив. Чого варте хоча б зростання ставки податку на додану вартість (ПДВ) на ліки – із 7 до 20%. Цю статтю в дію просто не можна вводити.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото – із відкритих джерел

5

Залишити коментар

прайс-на-рекламу