28 Лютого 2020, П’ятниця


Дорогу з Тернополя до Заліщик через Чортків цього року обіцяють відремонтувати

У Чорткові таки встановили черговий рекорд України (фото)

У Тернополі полагодять вуличне освітлення

У Підволочиську роздумували над збільшенням кількості робочих місць

Фотофакт
Тернопільський університет отримав подяку від міжнародної організації AIESEK

Відео
У Тернополі прорвало теплотрасу (відео)

Фотофакт
У місті на Тернопільщині встановили великий екран, який не приносить користі городянам (фотофакт)

Аналізи пацієнтів із підозрою на коронавірус возитимуть із Тернополя у Київ (фото)

Це цікаво
28 лютого в історії Тернопільщини

27 Лютого 2020, Четвер


Погода
Як у лютому гукнеш, так восени і відгукнеться

Відео
Тернопільська співачка потішила шанувальників кліпом на нову пісню (відео)

Володимир Богайчук: «Просимо жителів Тернопільщини зберігати спокій і не панікувати» (фото)

Відео
Священник з Тернопільщини презентував книгу про історію парафій краю (відео)

Тернопільська паралімпійка виборола дві золоті та срібну нагороди на чемпіонаті світу

Тернопільські громадські організації мають не упустити шанс до 10 березня

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж
Протест у Тернополі: батьки проти закриття єдиної  в Україні профспілкової школи мистецтв (фоторепортаж)

Деталі тернопільського сторічного будинку на вулиці Валовій (фото)

Тепла зима сприятиме врожаю озимих часнику та цибулі – експерт (Агроновини)

Терміново
На Тернопільщині посадовець за 5 тисяч обіцяв «забути» про аліменти

На Тернопільщині злодія зацікавили акумуляторні батареї

Фоторепортаж
Цеглини із ХVІ-ХVІІ ст. із відбитками лап тварин можна побачити на Тернопільщині (фоторепортаж)

Дмитро Підручний став чемпіоном Європи у змішаній естафеті

Тернополян просять допомогти встановити особу загиблого чоловіка

Через коронавірус жителям Тернопільщини порадили відкласти поїздки за кордон (фото)

На Тернопільщині, де у сільській церкві знайшли повстанську криївку, презентуватимуть книгу 

Житель Чортківщини знайшов вдома гранату

Неповнолітній краянин віддав тернопільським нацгвардійцям згорток з невідомою речовиною

В одному з тернопільських гуртожитків пограбували студентку

Тернополянин спокусився на гроші з водоматів

Тернопільська гімназія увійшла у рейтинг 100 найкращих шкіл України

Тернопіль продовжують звільняти від незаконної реклами (фото)

Ткаленко та тернополянка Меркушина – бронзові призери одиничної естафети чемпіонату Європи

У Тернополі обікрали волонтерку

Фахівці дослідили водойми на території Тернопільської області

У Тернополі любителі дешевого пального можуть стати жертвами шахраїв (фото)

Алкоголь і кермо у Тернополі стають несумісними речами (фото)

Тернополянам дешевше буде навчатись у Польщі

У Тернополі розшукують чоловіка, який напав на студентку (фото)

Фоторепортаж
Буденна історія на вулицях Тернополя (фоторепортаж)

Як виглядав Копичинецький міст у Чорткові в різні часи (фото)

Відео
Кременчанка показала – яка реальна ситуація у китайських супермаркетах через коронавірус (відео)

У Тернополі водій маршрутки мало не побив пасажира через вимогу видати квиток (фото)

Це цікаво
Як тернополянам відрізнити коронавірус від ГРВІ

У двох бібліотек на Тернопільщині може стати інший власник

Нумізмат з Тернопільщини придбав на аукціоні унікальні монети окупаційного режиму у Франції

Шкільні харчоблоки Тернопільщини: брак свіжих фруктів, відсутність санітарного одягу, взуття і туалетів

На Тернопільщині приймуть профілактичні заходи проти коронавірусу

Тернополянам радять розмістити на будівлях перевірену інформацію про коронавірус 

Фотофакт
На пішохідному переході припаркувався ще один тернопільський водій (фотофакт)

Це цікаво
27 лютого в історії Тернопільщини

26 Лютого 2020, Середа


Погода
Погода в Тернополі 27 лютого

Тернопільщина вшановує поета-політв’язня

Сьогодні минає 65 років від дня народження Степана Сапеляка — відомого українського поета,  публіциста, редактора, автора  книг, правозахисника,  лауреата Національної премії  України імені Тараса Шевченка.

Тихий спомин про славетного земляка 

Годину-спомин «До джерел любові і болю» провели напередодні працівники і читачі Заліщицької районної центральної бібліотеки.
– Саме  у березневі дні, щорічно  з особливою любов’ю і шаною ми звертаємось до  величного імені Кобзаря та його творчості, а також   знайомимось із творчими  доробками митців –лауреатів премії імені  Тараса Шевченка, – сказала у своєму вступному слові директор бібліотеки Ольга Тракало. – Державну премію України  ім. Т. Г. Шевченка  присуджено  у 1993 році  і нашому землякові  Степану Сапеляку, уродженцеві села Росохач Чортківського району, який  у 1967 – 1969 роках  навчався  у Заліщицькій  музичній школі, закінчив міську середню школу. Символічно, що березневі дні  – дати народження Степана Сапеляка  та пам’ятні дні  вшанування  його  Вчителя  і Пророка нашого  – Тараса Шевченка.
     Ведучі  літературної зустрічі у бібліотечній вітальні  – бібліотекарі  Тетяна Баранецька  і Галина Балицька  розповіли  про основні дати і події на   життєво-творчому  шляху письменника-патріота. Степан Сапеляк – знана людина, бо творчість його  спрямована  у майбутнє, а історія життя  – це приклади боротьби  за українську державність, багато  випробувань  душі і долі,  ув’язнення  за мрії  про  незалежну Україну.
Шевченківської премії  Степан Сапеляк  удостоєний  за збірку «Тривалий  рваний зойк», у якій  він, за словами  Павла Мовчана  у передмові до книги,  постає  як «люблячий поет  з нерозмарнованою вірою  у Добро  і Бога». Збірка вміщує  поезії, написані  протягом  20-ти років.  Відображає духовні пошуки  людей, які не могли  змиритися з брехнею,  що вкрила минуле і сучасне  України, яким не байдуже  її майбутнє.

Вірші,  закорінені у долю поета 

Під час години споминів про митця відзначалось, що у центрі його поетичної творчості – людина  з її  соціально-історичними, національними  зв’язками. Вражає у віршах Степана Сапеляка величезна увага до буття нашої нації,  сучасного її стану.  Його вірші,  за словами  Дмитра Павличка,  «трагічні, скорботні,  болящі,  але їхня печаль  природна і людська, глибоко закорінена  в долю поетову і в долю нашої землі, України…».
У 1973 році  Степан  став  членом  підпільної  молодіжної організації, створеної  у рідному  селі Росохач  молодими українськими патріотами. В ніч з 21 на 22 січня 1973 року  на честь 50-ї річниці проголошення Акту  злуки  УНР та ЗУНР  сміливці  вивісили  над державними установами  Чорткова  чотири  жовто-блакитні прапори  і розклеїли  листівки-плакати.  Того ж року  у лютому Степана,  як і його побратимів  заарештували,  а у вересні  обласний суд  засудив їх  до 5-ти років  позбавлення волі  і заслання.Після звільнення  С. Є. Сапеляк  не зміг повернутися  у батьківський  дім. Його  поселили  у село Безлюдівка  під Харковом. У серпні 1988 року  С. Сапеляк разом з активістами-побратимами  вперше  підняли  в Харкові  біля  пам’ятника Шевченку  жовто-блакитний прапор.Після проголошення  незалежності України  у 1991 році  поет був реабілітований  і того ж року  прийнятий  до  Спілки письменників України.
За визначний внесок  у відстоюванні  національної ідеї  та розвиток  Української незалежної держави  Степан Сапеляк нагороджений  орденом «За заслуги ІІІ ступеня», медаллю  «В’язень  сумління»,  відзнакою «Хрест Івана Мазепи».
Степан Сапеляк  – політичний в’язень. Його табірна лірика  різноманітна: вірші його не тільки  відбивають  кипіння  почуттів, але й політ думки. Вміщують найтонші порухи індивідуальних  емоцій  і моральний потенціал  українського народу.
Автор збірки «Без шаблі і вітчизни»  створив  цикл елегій,  порушує  актуальні проблеми  своєї доби: історичної долі України, національної гідності, громадського обов’язку,  закликає націю встати з колін,  не бути рабою  у завойовника.  Поет уславлює людину, її творчу силу,  владу її слова  над тоталітарною дійсністю,  ставить важливі питання,  що мають пробудити свідомість нації.

Українськість  – це нерв його поезії

Наталія Крок  – активний  читач  Заліщицької районної бібліотеки  ділилась  своїми думками   про  творчість Степана Сапеляка,  і,  зокрема,  про  збірку  автора  «Незів’яле листя».
У цій збірці С. Сапеляк пише: « Життя вчить нас  повсякчас, що неабияку силу  має той, хто живиться плодом зі свого грунту,  своєї ріллі,  хто спиває  живу водицю  власних джерел  пам’яті і виробляє себе самого  на багатющих традиціях  й завітах  родинного  вітцівського  спадку… І тільки тоді  життя  чогось  варте».


Сапеляк Степан завжди дорожив спогадами  про Заліщики, рідну школу,  пам’ятав імена вчителів, згадував однокласників,  мріяв   частіше  бувати  у Заліщиках, збирався   відвідати місто своєї юності  у березневу пору  2012 року. Але не судилось… Першого лютого 2012 року він ступив на довгу дорогу Вічності – помер від інфаркту.
Під час відвідин  Заліщицької бібліотеки  у 1997 році юним читачам  він подарував  «Журбопис»,  а 2012 року  надіслав поштою з Харкова  авторські збірки: «Незів’яле листя», «Во ім’я Слова», «Кричі  часу», на яких  автор написав ще й свої побажання,  датувавши їх  8- 9 січня. У дарчих написах  згадав  про  велич «Різдвяної шопки і коляду, образно назвав бібліотеку  «рідним виноградником Слова».  Поділився своїми спогадами: «Заліщики – це відвідини  не тільки  слідів  Осипа Маковея,  високих  круч,  а юних  моїх  сподівань й кохань… Ваш  Степан Сапеляк».
Ольга Панасівна  Дорощук — Середюк та  Василь Петрович Машера  – однокласники Степана Сапеляка, у спогадах  доповнювали відомості   про маловідомі факти, пам’ятні епізоди   з шкільних років.
У теплі спогади юності  поринула  Ольга Панасівна, вчитель української мови і літератури Заліщицької гімназії, однокласниця  Степана Сапеляка, яка  особливо дорожить пам’яттю  про нього.
– Степан Сапеляк був скромним сільським  хлопцем.  Він мав гарне  відкрите обличчя,  розумні сірі очі, широкі брови, які надавали йому  не стільки  впертості в характері, як  здатності на зважені  вчинки. Степан хотів пов’язати  свою подальшу долю  з  музикою, в чому його підтримували рідні,  тому й приїхав  на навчання в Заліщики.  Звичайний хлопчина, він  походив з небагатої сім’ї. Віддав перевагу Заліщицькій музичній школі, бо тут мав можливість  користуватись музичними інструментами, які давали учням  для занять  вдома. Він старанно вчився нотної грамоти та гри  по класу флейти  у викладача  Сливки. У ті шкільні роки  ми, учні  з сіл  жили в шкільному гуртожитку на вулиці Б.Хмельницького  в Заліщиках.  Усі ми  мали  вмотивоване рішення – добре навчатися, а після закінчення школи,  поступити в інститут.
Зі спогадів   Ольги Дорощук і Василя Машери – однокласників Сапеляка  присутні на вечорі-спомині довідались, що Степан  ще тоді читав  заборонені книги, слухав  радіопередачі. Одного разу  він запитав вчителя історії О. С. Тура,  чому не вивчається у школі  історія України  М. Грушевського.
Василь Машера  розповів  про те, що Степан давав йому  і ще багатьом іншим учням  читати  книгу М. Грушевського.  Під час відвідин товариша, з яким вони сиділи за однією партою, ділився деякими думками  у призабутій  повстанській криївці  на той час  у  Винятинцях,  в урочищі  «Стінка».
Друзі  поета-патріота  доповнювали  у спогадах  портрет  свого  вже тепер знаного ровесника, будучи одностайними в оцінці  його ще юначого  вольнолюбного бажання –  бачити Україну  незалежною.
Роман Петрович Краснюк, перший заступник голови Заліщицької РДА    у своєму  виступі  наголосив  на потребі  організувати   літературні заходи  в навчальних   установах  міста  і району,  щоб  ознайомити  учнівську та студентську  молодь  з життям і творчістю  Степана Сапеляка.
– Цей  поет- патріот  ніколи  не сіяв  зерна  розбрату,  навіть після ув’язнення, а плекав хліб  єдності,  прагнув  до  консолідації  нації   і зробив для  цього  все що міг.  Він любив людей  і довколишню природу. Його вірші   проникнуті  вболіванням  за долю України, – сказав Роман Краснюк.
Є  у  Степана Сапеляка такі чудові рядки: «Птахами і квітами  пригорнімось  у краю  своїм україннім». Саме цими закличними  рядками автора  завершилась зустріч  у бібліотеці  на його честь,  а пам’ятні  спогади, слова  промовців стали   квітами  у вінок  його пам’яті.

Орест САРМАТСЬКИЙ

Фото надано Ольгою Тракало

33

Залишити коментар

прайс-на-рекламу