Марія та Іван Олекса, разом вже понад 64 роки, виховали четверо дітей, дев’ятеро онуків, і зараз бавлять чотирьох правнуків.

-Всіляке бувало, - каже пан Іван Олекса, – за 64 спільного життя були і труднощі і веселощі.

Познайомились Іван з Марією у 1951 році, Марія тоді була ланковою, а Іван  працював у тракторній бригаді:

-Я приїхала на поле, оглядати буряки…

-А я тоді побачив свою Маріку і ще двох дівчат, – продовжив чоловік. – Кажу «але вона файна!», а вона почула. Запросив ввечері на вечорниці.

-Я прийшла.

Відтоді вони не розлучалися більше ніж на 2 тижні, коли пан Іван поїхав на відвідини родичів до Польщі.

-Не дуже тоді скучала, - жартівливо веде мову дружина. – Бо чекала на подарунок. Іван мені тоді привіз помаранчевий костюм, гарний такий.

-А коли зустрічалися, то ходив до неї щовечора, 2 кілометри, правда через пів року, в 51-му ми оженилися.

Після весілля молодята не мали де жити, скрута була в ці часи. Купили собі старенький будинок, а згодом звели краще помешкання.

Але попри все це, жили у щасті й злагоді.

-Головне – це розуміння, щоб згода була у житті, - дає настанови Іван Михайлович.

Чоловік з дружиною з одного року, обом цього річ 90. До сьогоднішнього дня подружня пара без обручок, але вони одні з тих щасливих подружніх пар, з яких варто брати приклад молоді.

- Ми навіть завжди співаємо і робимо це разом! – кажуть з гордістю Марія та Іван Олекса.

Анна КРАВЕЦЬ

Фото, відео автора.