Орест Сарматський

Гімназія з Тернополя успішно впроваджує проєкт Посольств США та Великобританії (інтерв’ю) 

1-1 (Copy) (Copy)

Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що нині чи не головною цінністю стала інформація, як необхідна складова сучасного інформаційного суспільства. А своєрідним компасом, який дозволяє вибрати правильні орієнтири в потужному інформаційному потоці є медіаграмотність. У медійному просторі чи не щодня трапляється неправдива, перекручена інформація, різноманітного ґатунку фейки, елементи маніпуляції свідомістю, відверта пропаганда та дезінформація. Тому так важливо володіти основами медіаграмотності, навчитися адекватно реагувати та аналізувати почуте, написане, побачене. Це добре усвідомлюють у Тернопільській Українській гімназії імені Івана Франка, каже її директор Анатолій Крижанівський.

– Дійсно, ключова вимога сучасного інформаційного суспільства – це сповна володіти основами медіаграмотності. Скажу відверто, для освітян ці знання й уміння важливі ще й тому, що учні подекуди знають про сучасні інформаційні технології більше за своїх вчителів. Саме тому медіаосвіта освітянської спільноти надзвичайно важлива.

– У Державному стандарті початкової загальної освіти передбачений розвиток у дітей вміння аналізувати інформацію, систематизувати її та інтерпретувати, доводити свою позицію. А в Законі «Про освіту» серед наскрізних умінь є як критичне мислення, так і здатність логічно, стисло та обґрунтовано висловлювати думку, а також систематично осмислювати інформацію. Як Ви вважаєте, чи готова «старша» школа до зустрічі із медіаграмотними юними представниками Нової української школи, які через рік переступлять поріг Тернопільської Української гімназії ім. І.Франка?

– Наш заклад завжди йде в ногу із освітніми інноваціями, та викликами сьогодення. 

Так, ще у 2018 році стартував пілотний проєкт з інформаційної грамотності  для середніх шкіл «Вивчай та розрізняй» за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та Посольства Великої Британії в Україні, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та академією української преси. Директорам шкіл та гімназій із чотирьох міст (Тернополя, Маріуполя,  Дніпра, Чернігова) була представлена Програма «Вивчай та розрізняй».

Учителі української мови, історії, мистецтва почали використовувати матеріали, які спеціально розроблені аби формувати навички медіаграмотності, навчити учнів критично мислити та відрізняти факти від дезінформації.

– Цікаво, чи вдається учителям, які, можливо, не проходили курсів з медіаграмотності, навчити цьому  гімназистів?

– Зауважу, що учителі зазначених предметів пройшли спеціальне навчання, із ними працювали тренери із медіаграмотності, журналісти-викладачі, психологи. Вправи та навички із медіаграмотності були інтегровані у навчальні  предмети у 8-9 класах.

– Якими ж виявилися результати з часу впровадженні у гімназії Програми «Вивчай та розрізняй»?

– Наведу дані моніторигну, що проводився двічі на початку проєкту  (вересень) і в грудні (кінець І семестру) для учнів 8-9 класів, які брали участь у проєкті і для тих, що не були залучені до роботи із матеріалами на уроках української мови та літератури, історії, мистецтва. 

Отож, у звіті організаторів проєкту було зазначено, що учні 8-9 класів на 18% вправніші у виявлені фейкових історій у різних медіа, на 16% краще розрізняють факти й коментарі (звертають увагу на коментарі, які є яскравою ознакою маніпуляції), а також на 11 відсотків мають кращі навички із аналізу медіаконтенту та проявів  мови ворожнечі.

– Звичайно, такі дані досить промовисті. Дійсно, за чотири місяці результати переконливі. Зараз ці «пілотники» навчаються у 10 класі. Напевно, два роки роботи дали ще кращі результати?

– Результати роботи не завжди можна побачити відразу. Але я тішуся, коли бачу критично мислячих гімназистів, що створюють власні медіапродукти, володіють методами критичного аналізу, використовують інструменти пошуку та перевірки інформації.  

– І все таки, як «споживати» інформацію «правильно» і про що варто розповідати батькам своїм дітям?

– Передусім, потрібно перевіряти факти. Адже діти схильні довіряти всьому, що чують від дорослих. Тому важливо навчити їх із найменшого віку принципу «довіряй, але перевіряй», іншим словом – критичному мисленню.

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео