Чому ми щороку на Тернопільщині спостерігаємо підпали трави і пожнивних залишків? Яким нині є покарання для людей, які це чинять?

Із цими та іншими запитаннями кореспондент «Терену»звернувся до начальника Управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Тернопільській області Віктора Маслея.

2AFD44C4-1248-495F-B9A5-330A0D40DC2C

Нагадаємо, як повідомили у Головному управлінні ДСНС України в області, лише 1 квітня пожежно-рятувальні підрозділи ліквідували 9 пожеж в екосистемах. Загалом вони охопили площу - понад 8 га. Наприклад, караул місцевої пожежної команди селища Козлів ліквідувавпожежу сухої трави на відкритій території на площі 1 га в с. Денисів Тернопільського (раніше - Козівського) району. Працівники 25-го державного пожежно-рятувального поста 12-ї державної пожежно-рятувальної частини погасили схожу пожежу на площі 4,5 га, що поблизу с. Налужжя Тернопільського (раніше - Теребовлянського) району. Ввечері того ж дня черговий караул 7-ї державної пожежно-рятувальної частини ліквідував пожежу сухої трави на площі 0,2 га у с. Вільховець Тернопільського (раніше - Бережанського) району. Отже, такі підпали стаються по всій області.

- Хочу сказати, що сніг і достатня кількість дощів, що цьогоріч спостерігалися у нашій області, все-таки мали позитивні наслідки. Якщо брати статистику за минулий рік, то станом на 1 квітня 2020-го на території Тернопілля виникло 413 пожеж в екосистемах. Наразі станом на цю ж дату ми мали таких пожеж лише 30. Це все – пожежі на відкритих територіях. Ми, на щастя, не маємо цьогоріч займань торф’яників, а також лісових пожеж. І це – добре…

Отже, зниження, як бачите, – значне і переконливе. Проте такі випадки ще є. Причому часто люди чинять свідомо. Замість того, щоб доглядати ділянки, косити траву і бур’яни, вони, помилково думаючи, що трава ростиме краще і корові дістанеться її більше, підпалюють луки, а також спалюють сміття біля присадибних ділянок.

На жаль, деколи це призводить до важких наслідків. Наприклад, нещодавно трагічний випадок стався на Херсонщині. Загинула літня жінка, яка опинилася в епіцентрі підпалу. Швидше за все, вона його і вчинила. Тому я хотів би звернутися до жителів Тернопільщини із проханням утриматися від спалювання сухої трави. Варто пам’ятати, що підпал трави чи очерету часто стає неконтрольованим. Вогонь перекидається на житлові будинки, господарські будівлі і навіть ліси. Тож можна завдати значної шкоди не лише довкіллю, а й власному майну. Подекуди можна і життя втратити…

39D3B172-D8CA-47D6-8D76-7A29E354776D

- Дехто пропонує боротися із паліями за допомогою квадрокоптерів. Ви якої про це думки?

- Ми маємо квадрокоптер у своєму розпорядженні. Його зазвичай використовують для моніторингу ситуації, наприклад, під час лісових пожеж, на полях. У такий спосіб можна оцінити масштаби займання. Але ми постійно моніторимо ситуацію. Якщо хтось потрапить на камеру квадрокоптера якраз під час підпалу, то ми, звісно, відразу передамо ці матеріали в органи Національної поліції.

 

- Знаю, що віднедавна в Україні суттєво зросли штрафи за подібні діяння. Може, це дасть результат?

- Маю велику надію, що так і буде. Дійсно, після масштабних лісових пожеж, що сталися торік у Чорнобильській зоні, на Житомирщині, Київщині, Луганщині законодавці дослухалися до пропозицій ДСНС і підвищили штрафи. Санкції збільшили, можна сказати, у десятки разів…

 

- То якими ж тепер є стягнення для паліїв?

- По-перше, Закон вніс зміни до ст. 77 та 77-1 Кодексу України про адмінправопорушення. Тому штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах відтепер становить від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 1530 до 4590 грн. Пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до виникнення лісової пожежі, карають штрафом у розмірі від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 4590 до 15300 грн.

Самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автодоріг і залізниць та у парках тягне за собою штраф у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3060 до 6120 грн. На посадових осіб – ще більше…

По-друге, Закон вніс зміни до ст. 241 та 245 Кримінального кодексу України. Тому штрафи за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами тепер становитимуть від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 30600 до 61200 грн. За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом штрафи зросли до 5400-9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 91800 до 153000 грн.

Сподіваюся, такі санкції дійсно змушують людей замислитися. Втім, мушу визнати, що проблема – в іншому. Щоб покарати порушника, його треба задокументувати. Ідеальний варіант – застати «на гарячому». Але ті люди, які підпалюють траву, зазвичай, відразу тікають. І наслідки своїх діянь спостерігає, стоячи десь збоку. Тому встановити винуватця і поліцейським, і рятувальникам, і екологам –дуже важко…

 

Довідка. Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо посилення відповідальності за підпал сухої трави 15 квітня 2020 р. Верховна Рада ухвалила цей документ на позачерговому пленарному засіданні 13 квітня 2020 р. У пояснювальній записці до документа зазначається, що самовільне спалювання листя та сухої трави становить загрозу для людського здоров’я, адже листя, що тліє без доступу кисню, виділяє хімічні сполуки, здатні викликати у людини різні захворювання, зокрема рак.

Малюнок – зі сторінки Юрія Журавля, фото – зі сторінки Головне управління ДСНС України у Тернопільській області