1 квітня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
майстриня художньої вишивки Галина Баран (1967, с. Палашівка Чортківського району);
учасник національно-визвольних змагань Володимир Білий (1925, м. Теребовля – 19. 06. 2005, там само);
письменник, журналіст Богдан Боденчук (1990, смт. Ямпіль), автор збірок: «Море» та «Постріл». Учасник літературної студії «87» ім. Юрія Завадського, організатор культурних подій, учасник гурту «ALLSTARS». Переможець “П’ятого західноукраїнського поетичного батлу 2013″. Журналіст та ведучий на телеканалі ТТБ.
журналіст, редактор Богдан Гарасимчук (1944, с. Вільховець Борщівського району);
співак Ярослав Гнатюк (1946, с. Білобожниця Чортківського району);
польський географ, педагог, мандрівник, етнограф Генрік-Еразм Ґонсьоровський (1878, м. Заліщики – 17. 01. 1947, м. Ґрудзьондз, Польща);
літераторка, педагог Олена Костів (з дому – Домашовець; 1921, с. Оліїв, нині Зборівського району – 16. 01. 1982, Канада);
директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма (1977)
хормейстер, оперний, камерний співак (тенор), педагог Петро Лобатий (1949, с. Мшанець Теребовлянського району);
науковець Ганна Малицька ( 1947, с. Бабинці Борщівського району);
громадсько-політичний діяч Микола Мармус (1947, с. Росохач, нині Чортківського району);
актриса Ярослава Мельник-Хованець (1947, с. Цигани Борщівського району);
інженер-будівельник, громадський діяч, бібліофіл Ігор Олійник (1955, смт. Козова);
художник, військовик Євген Шпак (1951, с. Олексинці, нині Борщівського району).
Цей день в історії Тернопілля:
1 квітня 1481 року – помер князь Семен Збаразький, син князя «на Збаражу» Василя, володаря удільного Збаразького князівства.
1 квітня 1934 року – помер польський учений-літературознавець, етнограф, уродженець Гусятинщини Генріх Бегеляйзен. Підготував і видав із власними передмовами твори Ю. Словацького, А. Міцкевича. Автор майже 200 наукових праць.
1 квітня 1980 року - засновано Тернопільський обласний театр ляльок. Творчу діяльність розпочав 1 листопада 1980 р. виставою-казкою Ю. Єлисеєва «Сембо». У жовтні 1997 р. реорганізований у театр актора і ляльки; від 19 травня 2006 р. - академічний обласний театр актора і ляльки.
1 квітня 2016 року – через раптову зупинку серця внаслідок тромбоемболії помер Стасів Михайло Ярославович — лікар-хірург, військовий медик 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Нар. 21 листопада 1968 у с. Гайворонка Теребовлянського району. Похований 4 квітня на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.
Достовірно не відомо, як і в якій країні з'явився День сміху (День дурня). Але сьогодні це вже не так важливо, оскільки 1 квітня вважається загальновизнаним святом гумору та веселощів. Існує безліч версій щодо походження Дня сміху. Деякі вчені стверджують, що вперше свято, іменоване сьогодні також Днем дурня, відзначали в Англії. Інші вважають, що батьківщиною самого веселого свята є Франція чи Мексика.
Не виключено, що спочатку це свято відзначали в честь весняного рівнодення. Святкування цієї події обов'язково супроводжувалося веселощами, жартами і першими розіграшами. Це свято божевілля зберегло свої традиції і до сьогоднішнього дня. Хоча первісний зміст жартів — задобрити вищі сили — вже втрачений.
Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов'язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята починалися 25 березня і закінчувалися 1 квітня.
Сьогодні, 1 квітня, вся планета відзначає Міжнародний день птахів. Свято виникло в США в 1894 році. Незабаром його почали масово проводити у всіх штатах, а потім і у Європі. До того ж, своє професійне свято відзначають і вчені, що їх досліджують - орнітологи.
Коли Ісус Христос входив до Єрусалиму, він наблизився до Вітфагії і Віфанії, до гори, що зветься Оливної і послав двох учнів Своїх, сказавши: «Ідіть у село; увійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, що на нього ніхто з людей ніколи не сідав; Відв’яжіть його, і приведіть, і якщо хто спитає: Нащо відв’язуєте? скажіть тому так: Господь потребує його ». Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він сказав їм. Коли ж стали відв’язувати молодого осла, господарі його їх запитали: Нащо осля відв’язуєте? Вони ж відказали: Господь потребує його. І привели його до Ісуса, і, поклавши одежу свою на осля, посадили на нього Ісуса. І, коли Він їхав, люди стелили одежу свою по дорозі. А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то весь натовп учнів в радості велемовно Бога хвалив за всі чудеса, що бачили, кажучи: Благословенний Цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небесах, і слава на висоті! "
Урочистий вхід Ісуса в Єрусалим був вступом Його на шлях хресних страждань. Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях всі чотири євангелісти (див. Мт. 21,1-11; Мк. 11,1-11; Лк. 19,29-44: Ів. 12,12-19).
У євреїв був звичай: царі і переможці в’їжджали до Єрусалиму на конях або ослах, і народ урочистими вигуками, з пальмовими гілками в руках зустрічав їх. Виконуючи пророцтва Старого Завіту (див. Зах. 9,9), Христос саме таким урочистим чином в’їжджав в Єрусалим, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство Якого не від світу цього (Ін. 18,36) як Переможець гріха і смерті. Єврейський народ, що знаходився під римським ярмом, очікував Месію як політичного визволителя, і всім здавалося, що Чудотворець, який вчора воскресив Лазаря і колись нагодував 5 тисяч народу, цілком може бути саме тим земним вождем, який приведе свій народ до політичної незалежності і земного царства насолоди.
З тих, які тоді перебували на вулицях Єрусалиму тільки один Христос знав, що замість земного царства Він приносить людині Царство Небесне, замість позбавлення від земного рабства Він звільняє людину від рабства набагато гіршого - від рабства гріха. Він Один знав, що шлях, усіяний нині пальмовими гілками, веде до Хреста і Голгофи. Це царське прославляння Христа перед Його смертю Церква згадує для свідчення, що страждання Спасителя були добровільними.
Назва Вербна неділя походить від того, що на це свято віруючі приходять з гілками, як правило, вербових рослин чи інших дерев, які першими розпускаються навесні, в ознаменування тих гілок, які різали іудеї, що зустрічали Ісуса у Єрусалимі. Звичайно, на півдні використовують квіти і гілки інших дерев, як правило, пальм. В Україні, де таких дерев немає і де перша розпускається верба, з давніх часів стали використовувати її гілки, тому і саме свято стало називатися Вербною неділею. Але справжня його назва - Вхід Господній до Єрусалиму.
В 2018 році Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) припадає на 1 квітня.
А от західні християни сьогодні відзначають Великдень.
Свято воскресіння Христа є одним з найбільших у християнському світі. Але цей день несе в собі ще один древній сенс: прославляння воскресаючих богів рослинності, які шанувалися ще в дохристиянські часи.
Традицій святкування Великодня ціла безліч. У цей день прийнято поздоровляти всіх оточуючих з Воскресінням Христа. Дуже люблять діти і дорослі всілякі ігри з великодніми яйцями. Зазвичай їх напередодні прикрашають всією сім'єю. Фарбовані яйця також прийнято дарувати рідним, друзям і всім дорогим серцю людям.
Великдень у західних християн не обходиться і без церковної служби, яка сповіщає світ про диво Воскресіння Сина Божого. У цей день освячують різні продукти, воду, які вживають після завершення самого суворого посту.
На побутовому рівні під час святкування Великодня влаштовуються театралізовані вистави на релігійну тематику.
Щороку в першу неділю квітня відзначається День геолога. Святкується воно починаючи з 1988 року, коли вийшов відповідний указ Президії Верховної Ради СРСР.
Ініціатива про встановлення професійного свята виходила від групи радянських геологів, серед яких був видатний вчений А.Л. Яншин.
Цю подію відзначають люди, чия професія пов'язана з дослідженням будови та історії нашої планети. В основному геологи вивчають гірські породи, які несуть в собі великий обсяг інформації про розвиток Землі. Також представникам цієї професії цікаві сучасні фізичні процеси, що відбуваються в надрах і на поверхні планети. Саме завдяки геологам ми дізнаємося про особливості життя на Землі на протязі століть і навіть тисячоліть.
Після розпаду СРСР від святкування Дня геолога не відмовилися, тому його завжди відзначають в Україні, Білорусії та в інших країнах пострадянського простору. Зараз це свято вважається також професійним днем всіх людей, задіяних у видобутку корисних копалин.
Іменини сьогодні святкують Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріанна.