1 січня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Апостол Михайло (1961; с. Ласківці, Теребовлянський район) — український господарник, громадський і політичний діяч, народний депутат України, член Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» від 2005 року. Від 2014 року — помічник-консультант народного депутата України Бондара Михайла Леонтійовича (політична партія Народний фронт). Радник голови МВС Арсена Авакова.
Брик Михайло (1941, с. Юстинівка, Бережанського району — 5 березня 2006, Київ) — професор, доктор хімічних наук, перший віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2000–2006), Заслужений діяч науки і техніки України (2005).
Дмитро Григорак (у світі Богдан Дмитрович Григорак; 1956, Станіслав) — єпископ Бучацький Української греко-католицької церкви.
Давидко Тадей (1939, с. Тарнава Дольна, тепер Підкарпатське воєводство, Польща — 2 серпня 2012, Тернопіль, Україна) — український актор, режисер Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, заслужений артист України. Чоловік народної артистки України Люсі Давидко.
Михайло Завальнюк (1950, — 4 березня 2009) — український радянський футболіст, радянський та український тренер. Кандидат у майстри спорту СРСР.
Коломийчук Василь (1951, с. Городниця, Городенківського району, Івано-Франківської області) — український господарник, громадський діяч, академік Академії економічних наук та Академії економічної кібернетики. Доктор економічних наук (2000), академік Академії економічних наук (1998), академік Академії економічної кібернетики (1999), Заслужений економіст України, голова Тернопільської обласної державної адміністрації у 1999—2002 рр.
Надал Сергій (1975, Тернопіль) — український чиновник, громадсько-політичний діяч. З 2010 р. — міський голова Тернополя від Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
Омелян Ярослав (с. Мшана, нині Городоцького району Львівської області, Україна) — український художник, громадський діяч. Заслужений художник України (2008). Член НСХУ (1983). Почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» (1999). Делегат 1 та 2 з'їздів НРУ (1989, 1990, м. Київ).
Шевчук Михайло (1946, м. Бучач — 2005, м. Тернопіль) — український радянський футболіст. Майстер спорту СРСР (1968), чемпіон України серед аматорів (1968).
Цей день в історії Тернопілля:
Станом на 1 січня 1940 року, за вказівкою керівництва НКВД, у Тернопільській області затримано та ув’язнено 486 учасників «контрреволюційних» організацій. З них 316 - віком до 30-ти років, які нібито готували збройне повстання проти радянської влади.
1 січня 1941 року – в бою з військами НКВС у в рідному селі Жизномир Бучацького району загинув окружний провідник ОУН Чортківщини, політв'язень польських тюрем Володимир Гуляк «Варнак».
Станом на 1 січня 1944 року Тернопільська округа (адміністративно-територіальна одиниця дистрикту Галичина Генеральної губернії з центром у Тернополі, яка існувала під час нацистської окупації України) складалася із 46 адміністративно-територіальних одиниць: п'ятьох міст (Збараж, Зборів, Скалат, Теребовля, Тернопіль) і 41 волості (нім. Landgemeinde): Баворів, Богданівка, Будзанів, Великі Бірки, Великий Глибочок, Дарахів, Доброводи, Довжанка, Гримайлів, Гукалівці, Залізці, Зборів, Янківці, Ігровиця, Ілавче, Качанівка, Кошляки, Козлів, Озерна, Красна, Купчинці, Лошнів, Максимівка, Мала Плавуча, Микулинці, Мшанець, Настасів, Нове Село, Оліїв, Остап'є, Підволочиськ, Поморяни, Розношинці, Сороцьке, Могильниця, Старий Скалат, Струсів, Теребовля, Чернихівці, Шляхтинці.
Станом на 1 січня 1948 року в західних областях України, за винятком Північної Буковини, було колективізовано 5,4 % селянських господарств. Незважаючи на непростий спосіб життя в умовах повстанської «війни після війни», селяни-господарі Західної України зібрали непоганий врожай.
1 січня 1971 року - упокоївся святий, чудотворець, старець Амфілохій Почаївський (Яків Варнавович Головатюк). Народвися 10 грудня 1894 року в с.Мала Іловиця на Шумщині. У 1925 році обрав шлях спасіння в чернецтві, прийшов у Почаївську Лавру. Виконуючи різні роботи, послух у Лаврі, отець лікував хворих, особливо прославився як костоправ. За спогадами учасників національно-визвольних змагань ієромонах неодноразово таємно допомагав пораненим воякам УПА. Багато українських в'язнів сталінських концтаборів вважають св.Амфілохія своїм заступником. У 1962 році міліція запровадила священика в Буданівську психлікарню. Численні листи людей, клопотання дочки Сталіна Світлани Алілуєвої (раніше зцілив від душевної хвороби) дозволили отцю покинути стіни лікарні. Почав жити у свого небожа в рідній Іловиці.
Не стало отця Амфілохія 1 січня 1971 року. Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви, 12 травня 2002 року схиігумен Амфілохій канонізований як преподобний Амфілохій Почаївський. Мощі преподобного Амфілохія відкриті для поклоніння в храмі преподобного Іова Почаївського.
«Пробач, і ти отримаєш мир» - саме такий лозунг свята, що відзначається в перший день року. І це не випадково, оскільки мир є дуже важливою умовою для кожного, без винятку, жителя на землі.
Спочатку 8 грудня 1967 року головою католицької церкви папою Римським Павлом VI було започатковано Католицьке свято — День всесвітніх молитов про мир. Воно співпадає з днем торжества Божої Матері Марії, іншим шанованим святом Римо-Католицької церкви.
А вже 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила офіційним це свято, та дала йому нову назву — «Всесвітній день миру» (англ. World Day of Peace).
Всесвітній день миру відзначають в перший день кожного нового року. В цей день католицькі понтифіки та священики звертаються до віруючих з посланнями миру та необхідності пробачити своїх ворогів та припинити всіляку ворожнечу в світі. Головна увага звертається на те, що кожен повинен взяти відповідальність за внесення вкладу в справу миру. В той же час віруючі моляться та закликають Бога послати мир на землю і припинити всі кровопролитні війни.
В Бразилії це свято відзначається, як «Всесвітній день Братства». А в Ватикані числиться як вихідний.
1 січня святкується одне з найулюбленіших свят в році — Новий рік. Це яскраве й веселе свято, яке починає відлік наступного року, люблять і дорослі, і діти.
Традиції святкування Нового року в різних країнах істотно відрізняються. А взагалі це свято з'явилося в Месопотамії приблизно в ІІІ тисячолітті до нашої ери. Спочатку цей день відзначали в кінці березня, оскільки тоді починалися землеробські роботи, коли Тигр і Євфрат наповнювалися водою. Перші святкування Нового року також були надзвичайно яскравими і гучними. Цього дня організовувалися великі паради, карнавали та маскаради, які не втратили актуальності і до нашого часу. Та й саме свято, як і зараз, затягувалося надовго: його відзначали аж 12 днів.
Наступними за народом Месопотамії Новий рік почали святкувати іудеї, які перебували в полоні у Вавилоні. Потім свято перебралося до Греції, Західної Європи і поширилося практично по всьому світі. Поступово його почали відзначати 1 січня, коли Юлій Цезар запровадив новий календар. Римляни вважали, що всі починання, які зробить людина 1 січня, обов'язково стануть успішними.
В Україні новорічне свято зазвичай відзначають у сімейному колі або серед друзів. Головними атрибутами святкування є подарунки, які приносить святий Миколай під ялинку та шампанське.
Іменини сьогодні святкують Григорій, Ілля, Тимофій.