10 вересня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Вітенко Володимир (1933, х. Снігоровеччина біля с. Горинка, нині Кременецького району) – лікар, громадський діяч;

Гумницький Ярослав (10. 09. 1941, с. Острівець Теребовлянського району) –  вчений у галузі екології, громадський діяч. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Автор понад 150 наукових праць;

Дідик Борис (1924, смт. Ланівці – 19. 02. 1998, м. Дюссельдорф, Німеччина) – громадський діяч, меценат. Член ОУН, Пласту, СУМ;

Жукевич Степан (1944, с. Скоморохи Тернопільського району) – господарник;

Заваликут Іван (1884, х. Заваликут поблизу с. Малі Чорнокінці, нині Чортків. району –  21. 03.1975, м. Сиракузи, шт. Нью-Йорк, США) – громадський діяч, адвокат. Воював в УГА, був під більшовицьким арештом в Одесі. 1950 еміґрував до США;

Клепач Олег (1971, смт. Великі Бірки Тернопільського району) – підприємець;

Кривокульський Олег (1964, с. Городище Козівського району) – педагог, фахівець у галузі комп’ютерних технологій. Автор статей у галузі комп’ютерного забезпечення;

Махно Олег (1955, м. Чортків) – військовий журналіст. Полковник запасу;

Самсоненко Олександр (1960, м. Потсдам, Німеччина) – генеральний директор ТОВ «Агро-Рось», депутат Тернопільської обласної ради;

Фіґус Анна (1891, с. Гермаківка, нині Борщівського району – 16. 04. 1983, посел. Вайта (колишнє Шевченкове, Канада) – громадська діячка. Авторка спогадів та інших публікацій;

Юзьків Іван (1950, с. Возилів Бучацького району) – інженер, громадський діяч.

Цей день в історії Тернопілля:

1911 – поет Іван Франко відвідав с.Синява Збаразького району.

1919 — на Паризькій мирній конференції укладено Сен-Жерменський договір, який визнавав суверенітет Антанти над Галичиною; Австро-Угорщина припинила своє існування.

1939 року – вийшло останнє число однієї з найстаріших тернопільських газет «Польський голос», яка виходила з 1904 року.

1941 – у с. Дзвиняч створено табір для примусової праці євреїв, який діяв до 7 травня 1942 рр.

1945 – зіткнення НКВС з ОУН у селі Гаї Великі Микулинецького району Тернопільської області, загинув бойовик Володимир Опір-Залізняк, 28 років.

1945 – відбулась товариська зустріч у Чорткові між футбольними командами «Динамо» (Чортків) – «Локомотив» (Тернопіль)

1946 – засідка ОУН на МВС на шосе біля села Блищанка Заліщицького району Тернопільської області (знищені помічник начальника штабу 1-го батальйону 333-го полку ВВ старший лейтенант Ткачов і водій Кубукін).

1946 – в Хоросткові потрапив у засідку й загинув український повстанець «Орел».

1946 – за нездачу контингенту більшовики побили 70-річного мешканця с. Верхівці Гусятинського району Яцка Вонсача та його 68-річну дружину, хоч їхній син загинув у Червоній армії на війні, а інший був поранений на фронті.

1947 – Рада Міністрів СРСР ухвалила наказ № 3214—1050 «про виселення з західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Чітинської членів родин «оунівців» й активних бандитів заарештованих та вбитих у боях». Заплановано виселити 75 тисяч осіб, хоча в МҐБ УРСР планували виселити до 100 тисяч.

В установчому з’їзді Руху 8−10 вересня 1989 р., коли він і був офіційно створений та прийняті згадані документи, взяли участь і делегати від Тернопільської області. Згідно з компартійними оцінками, до найбільш войовничо й агресивно налаштованих щодо політичної системи республіки відносили «екстремістський» виступ на з’їзді відповідального секретаря Тернопільської письменницької організації Г. Петрука-Попика.

2008 – у Києві помер український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України, уродженець м.Кременець Юрій Покальчук. Був членом літературного гурту «Пси святого Юра». Організатор і керівник музичного гурту «Вогні великого міста», який виконує пісні на його тексти.

2014 – відбулося 5 футбольне «тернопільське дербі»: ФК Тернопіль – ФК Нива, яке закінчилося нічиєю 2:2.

10 вересня щорічно відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам. Він був заснований Всесвітньою організацією охорони здоров'я спільно з Міжнародною асоціацією по запобіганню самогубствам.

Половина випадків насильницької смерті на нашій планеті припадає на самогубства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загальна кількість смертей від суїциду зараз наближається до мільйона на рік.

Тенденції такі, що до 2020 року число самогубств, очевидно, зросте в півтора рази. У зв’язку з цим ВООЗ оголосила 10 вересня Всесвітнім днем запобігання самогубствам.

Суїцид - це глобальна і трагічна проблема для світової охорони здоров’я. По всій землі після рішення накласти на себе руки вмирає більше людей, ніж у результаті воєн і насильницьких убивств, разом узятих.

За поширеністю випадків суїциду попереду йдуть розвинені країни. Першість належить країнам Східної Європи.

Найменші ж показники - в Латинській Америці та Азії. По Африці дані про це практично відсутні.

У другу неділю вересня відзначається День танкіста в ознаменування великих заслуг бронетанкових і механізованих військ у розгромі противника в роки Великої Вітчизняної війни, а також за заслуги танкобудівників в оснащенні Збройних сил країни бронетанковою технікою.

Наприкінці 40-х років XX століття, після другої світової війни, урядом було видано указ про відзначення 11 вересня Дня танкістів. Саме в цей день під час війни в 1944 році танкові війська, що являють собою велику вогневу міць та ударну силу, зробили прорив в обороні противника і зупинили його наступ. Деякий час (у період з 40-х по 50-і роки) у великих містах День танкістів навіть відзначався урочистим просуванням танкових колон по місту і салютом.

День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості відзначається в Україні щорічно у другу неділю вересня, згідно з Указом Президента від 12.08.1993 № 302/93.

Україна має давні традиції в сфері видобутку і використання нафти і природного газу.

Промисловий видобуток нафти в Україні почався в XVIII столітті, і вже в 1909 році в Прикарпатті видобувалося 2 млн. тонн нафти. Газова промисловість бере свій початок з введення в експлуатацію Дашавського газового родовища і будівництва першого газопроводу Дашава — Стрий у 1924 році.

Інтенсивний розвиток нафтової та газової промисловості пов’язан з відкриттям у післявоєнний період значних запасів нафти і газу в регіоні Дніпровсько-Донецької западини, на Прикарпатті та в Причорноморсько-Кримськiй газоноснiй області.

З території України почалися і перші в світі експортні поставки природного газу — вони почали здійснюватися до Польщі з 1945 року. Зараз Україна володіє складною трубопровідною транспортною системою. Її загальна протяжність досягає 37 тис. кілометрів. Через територію країни проходить ряд важливих магістральних трубопроводів стратегічного значення, довжина яких 4,7 тис. кілометрів.

Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів. Задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 23-25%, в нафті — на 12-15%, нафтогазова галузь України забезпечує енергоносіями промисловість і житлово-комунальний сектор країни. Газифіковано 488 міст, 960 селищ міського типу та 25700 сіл. Здійснюється газопостачання 112,3 тис. промислових і комунально-побутових споживачів, а також близько 15 млн. квартир і приватних будинків.

Переробка газу і газового конденсату здійснюється на 5 газопереробних заводах. Чисельність працюючих у галузі становить близько 1% працездатного населення країни.

День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше – мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.

Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія – та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.

З 1962 року було прийнято вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати – день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.

Міжнародний день пам’яті в кожній країні, яка прийняла участь у Другій світовій війні, відзначається не тільки скасуванням розважальних заходів, урочистостей, що випадають на цю дату, але і відвідуванням пам’ятників, меморіалів, кладовищ (у багатьох країнах у цей день прийнято доглядати за безіменними, покинутими могилами).

У другу неділю вересня наша планета відзначає Всесвітній день журавля.

Перші предки цих красивих птахів з’явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Історичною батьківщиною журавлів вважається Північна Америка, звідки вони мігрували спочатку до Азії, а звідти до Африки і Австралії. Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида і Південна Америка. Головні місця зимівель журавлів – Іран і захід Індії.

Всього налічують близько 15 видів журавлів. Деякі їх види занесені до Червоної книги. Колись журавель був промисловою птицею, але зараз він перебуває під охороною закону. Проте, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах (наприклад, в Афганістані і Пакистані) досі збереглися традиції полювання на журавлів.

Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Ратуючи за порятунок зникаючого виду американського журавля, учені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли на гніздування вирушив цілий виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу.

Іменини сьогодні святкують Ганна, Веніамін, Захарій, Мусій.