13 червня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
педагог, науковець, громадський діяч, кандидат філологічних наук Богдан Гінка (1950 р. н., с. Полівці Чортківського району)
дириґент, літератор, композитор-аматор Степан Джуровський (1952 р. н., с. Бишки, нині Козівського району)
художник, вчений у галузі медицини Михайло Качуровський (1896 р., с. Колодне, нині Збаразького району – 15. 02. 1976 р., м. Філадельфія, США)
педагог, громадський діяч Євген Лис (1969 р., м. Зборів)
правник, громадський діяч Антін Лукіянович (1875 р., с. Городниця, нині Гусятинського району – 22. 01. 1938 р., м. Львів)
літераторка, громадська діячка Леся Любарська (1964 р. н., м. Борщів)
військовий журналіст Ігор Махно (1959 р. н., м. Чортків)
журналіст, публіцист, заслужений журналіст УРСР Андрій Мельничук (1940 р., с. Сураж, нині Шумського району)
музикант, диригент Йосиф Осадца (1950 р., с. Вівся Козівського району)
фахівець у галузі мобільних транспортних систем, винахідник, кандидат технічних наук Руслан Розум (1978 р. н., м. Бережани)
оперний і камерний співак (тенор), педагог, громадський діяч Мирослав Скала-Старицький (справжнє прізвище – Старицький; 1909 р., містечко Скала-над-Збручем, нині смт Скала-Подільська Борщівського району – 17. 02. 1969, містечко Епіне, передмістя м. Париж, Франція)
Цей день в історії Тернопілля:
1919 р. – під час Чортківської офензиви 9-а бригада УГА під керівництвом отамана Мартиновича визволила Скалат, нині м. Підволочиського району та навколишні села. Чотири польські курені відступили до Тернополя.
Того ж 1919 р. 2-а й 11-а бригади УГА оволоділи Монастириськами.
1919 р. – на Монастирищині поляки без суду, дикунським способом замордували (відрізали вуха, носи, пальці, викололи очі) пароха о. Захарія Подляшецького та його помічника о. Адальберта Галібея.
1940 р. – у каменоломнях села Застіноче Теребовлянського району почалися роботи по видобутку камінної брили для спорудженню пам’ятника В.І.Леніну в Теребовлі. Проект пам’ятника підготував місцевий скульптор-самоучка С.Россінік. Пам’ятник мав бути висотою в 6,5 метра.
1947 р. – більшовики заарештували мешканців хутора Заниво, який приєднаний до с. Трибухівці Бучацького району, Я. Качур, М. Леськів, А. і П. Римарів за допомогу УПА.
1947 р. - зіткнення ОУН з облавниками МВС у с. Слобідка-Мушкатівська Борщівського району. Загинули в бою бойовики Володимир Матіящук «Непорадний», Петро Чубак «Гонта», застрелився Іван Жмуд «Явір», прорвався 1 бойовик.
1947 р. – у с.Гіновичі Бережанського району відбулося зіткнення боївки ОУН з МВС. Знищений 1 військовослужбовець.
1957 р. – в м. Підгайці сталася найсильніша злива – «Потопа». За 12 год. випало 276 мм опадів. Стихія завдала значних збитків господарствам Підгаєччини. Зафіксована у Книзі рекордів України.
1957 р. – Монастириську захопила велика повінь, що знесла дерев’яні мости через річку Коропець, зруйнувала багато будівель, дамбу греблі ГЕС, були людські жертви.
1971 р. – буревій із градом повибивав шибки у вікнах, частково позривав шифер із будівель майже у всьому с. Велеснів, що в Монастириському районі, знищив рослини на городах.
Посилаючись на резолюції Ради з прав людини 23/13 від 13 червня 2013 року про зазіхання на осіб, які страждають альбінізмом, їх дискримінації, 24/33 від 27 вересня 2013 року про технічне співробітництво з метою попередження нападів на осіб, які страждають альбінізмом, і 26/10 від 26 червня 2014 року про міжнародні дні поширення інформації про альбінізм, беручи до уваги ряд супутніх чинників, Генеральна Асамблея ООН проголосила 13 червня Міжнародним днем поширення інформації про альбінізм, починаючи з 2015 року.
Вроджене порушення - альбінізм, відоме ще як гіпопігментація, викликається частковою або повною відсутністю меланіну - пігменту, який відповідає за колір шкіри, очей і волосся. Причина альбінізму - клітинна. Несправні гени не виробляють меланін і їх не можна змусити це робити. У альбіносів рожеві або червоні очі. Колір їх райдужної оболонки варіює від сірого до блакитного і навіть коричневого. У людей з альбінізмом часто спостерігається одне або кілька порушень зору: поганий зір, ністагм (мимовільний рух очей) і фотобоязнь (чутливість до світла). Люди з альбінізмом синтезують вітамін D в п’ять разів швидше, ніж люди з темною шкірою.
У деяких областях світу альбінізм більш поширений, наприклад, в деяких частинах Африки альбінізм зустрічається у 1 з 3000 людей. За статистикою у одного з 17 000 людей в світі є якась форма гена альбінізму. Приблизно 1 з 70 людей є носієм гена альбінізму. Якщо у обох батьків є ген альбінізму, ймовірність народження дитини з альбінізмом становить 25%.
На жаль в усьому світі люди з альбінізмом часто стикаються зі знущаннями та гоніннями. Деякі люди в східній частині Африки, особливо в Танзанії, де одне з найбільших зосереджень людей з альбінізмом, вважають, що дитина альбінос з’являється у матерів, які були з білим чоловіком, або дитина є примарою європейських колоністів. Дітей альбіносів, і це часто стає фатальним для них, викрадають для проведення окультних церемоній.
Святий Антоній Падуанський — один із найбільш шанованих святих у католиків. Тому католицький день святого Антонія, який святкують 13 червня, теж вважається дуже важливим днем у житті віруючих.
Мощі Антонія — величезна духовна цінність цього світу. Цю святиню щодня відвідують тисячі людей. На іконах святий завжди зображений із символом Слова Божого — книгою. Невинність і доброта - саме ті якості, за які люди піднесли Антонія до рангу святих. Своє життя він присвятив зціленню хворих і просвітництвом необізнаних.
Цей день також сповнений добрими намірами. Оскільки Антоній завжди зображується з палаючим серцем і полум'ям в долонях, тепло й добро вважаються лейтмотивами цього церковного свята.
Господь творив великі дива через Антонія, проявляючи свою могутність і милосердя. По цей час його образ допомагає грішникам знайти праведний шлях, полюбити Бога й знайти істину у вірі. Сучасники Антонія шанували його за великий дар слова й зцілення, за що його і зарахували до лику святих в 1232 році. І до цих пір люди віддають йому данину поваги.
Іменини сьогодні святкують Лукія, Ярема, Антон, Христина.