15 червня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
актор, режисер Микола Бажанов (1976 р. н., м. Тернопіль)
польський політичний діяч, доктор права, міністр фінансів в австрійському уряді Леон Білінський (1846 р., м. Заліщики – 06. 06. 1923 р., м. Відень, Австрія)
польський вчений-біолог, доктор сільсько-господарських наук, професор Антоній Біскупський (1923 р., с. Лисичники, нині Заліщицького району – 14. 06. 1988, м. Вроцлав, Польща)
військовик, воїн-інтернаціоналіст, педагог, громадський діяч на Тернопільщині, ґенерал-осаул українського козацтва Іван Верґелес (1942 р. н., м. Тараща Київської області)
громадський діяч, член ОУН, підприємець Борис Вітошинський (1927 р., с. Воробіївка, нині Підволочиського району – 21. 07. 2000 р., м. Ляважоль, Аргентина)
міський голова Хоросткова Гусятинського району Степан Гладун (1970р., м. Хоростків, Гусятинського району)
журналіст у США Степан Зорій (1925 р., с. Ходачків Великий, нині Великий Ходачків Козівського району – 02. 05. 2000 р., м. Клівленд, США)
священик (протоієрей УПЦ КП), капелан, волонтер, тернопільський літератор В’ячеслав Кізілов (1975 р. н., м. Калуш Івано-Франківської області)
хормейстер, педагог Михайло Крет (1954 р., с. Трибухівці Бучацького району)
актор, режисер, хореограф Антін Кривецький (1911 р., містечко, нині смт Мельниця-Подільська Борщівського району – 1997 р., м. Вейвілл, Австралія)
правник, ґенерал-майор внутрішньої служби, мер м. Копичинці Павло Лосик (1956 р. н., с. Ромашівка Чортківського району)
художник Іван Мельничук (1940 р., с. Кордишів, нині Шумського району)
співак, композитор, перекладач Віктор Морозов (1950 р. н., м. Кременець)
науковець, доктор фізичних наук Іван Мягкота (1954 р. н., с. Кобиловолоки Теребовлянського району)
правник, генерал-майор міліції, кандидат юридичних наук Богдан Романюк (1946 р., с. Голотки, нині Підволочиського району)
священнослужитель, церковний і громадський діяч, ректор Тернопільської духовної семінарії імені святих Кирила і Мефодія Роман Сливка (1936 р. н., м. Хоростків, нині Гусятинського району)
художник Іван Ставничий (1879 р., с. Білобожниця, нині Чортківського району – 29. 02. 1959 р., там само)
начальник Служби автомобільних доріг у Тернопільській області Богдан Юлик (1985 р. н., м. Чортків)
лікар вищої категорії, господарник, громадський діяч Зіновій Ясеник (1956 р., с. Бурканів Теребовлянського району)
тернопільський актор, співак (тенор), народний артист України Володимир Ячмінський (1936 р., м. Харків)
Цей день в історії Тернопілля:
1530 р. – підстароста Кам’янецький Ян Срочицький отримав від короля Сиґізмунда І Старого дозвіл заснувати на місці села Борек (сучасне смт Великі Бірки Тернопільського району) місто з маґдебурзьким правом. Однак він не зміг побудувати місто, тому через деякий час уступив ці маєтки галицькому підкоморієві Миколі Синявському, якому король дозволив викупити королівське село Борек разом із належними до нього селами: Дичковом, Ходачковом, або Качавою (тепер Малий Ходачків), Галущинцями і Заднишівкою (нині в межах смт Підволочиськ).
1602 p. – у Тернополі, під керівництвом майстра Леонтія, розпочато будівництво кам’яної церкви Різдва Христового. Як засвідчує фундаційний напис – будівництво закінчили 4 серпня 1608 року.
1810 р. – царським указом створено адміністративно-територіальну одиницю імперії – Тернопільський край із центром в окружному місті Тернополі. Спочатку край поділявся на два округи – Тернопільський і Заліщицький; 1814 р. був створений третій округ – Теребовлянський. Управляв Тернопільським краєм намісник якого призначав цар. Згідно із заключним пактом Віденського конгресу від 6 червня 1815 р. територія Тернопільського краю була повернута Австрії.
1919 р. – під час Чортківської офензиви війська 10-ї бригади УГА зайняли Тернопіль (закінчення першого етапу Чортківської операції), того ж дня точилися запеклі бої на відтинку між селами Купчинці і Великий Ходачків (нині обидва села Козівського району).
1931 р. – на дорогах до Козови і в самому містечку жителями було знайдено багато листівок із закликом до страйків від місцевого осередку КПЗУ.
1938 р. – з вимогою підвищити заробітну плату виступили робітники, зайняті на будівництві дороги в Микулинцях. Страйк тривав до 7 липня, після чого вимоги страйкарів були частково задоволені.
1948 р. – до с. Великі Гаї приїхали працівники МДБ з Тернополя і провели ревізію у сестер-студиток. Конфіскували атрибут, який використовували для відправи Служби Божої і наказали залишити межі Тернопільської області.
1962 року - у Варшаві помер польський церковний діяч, уродженець Тернополя єпископ Евґеніуш Базяк. 1912 року висвячений на священика. Був вікарієм у Тернополі (1914–1919 роки). 1933 року папа Пій XI призначив Базяка львівським єпископом-суфраганом. Після смерті архієпископа Болеслава Твардовського у листопаді 1944року став львівським латинським архиєпископом. Під час радянського і гітлерівського окупаційних режимів намагався таємно проводити навчання у семінарії, виконував архиєрейські свячення. 1945 року неодноразово перебував на допитах в радянських органах безпеки. Від 1958 одночасно керував Краківською єпархією. 28 вересня 1958 року висвятив на єпископа Кароля Войтилу - майбутнього св.Папу Івана Павла II. Похований в Кракові у Вавельській катедрі.
2015 р. - від осколкового поранення сонної артерії в районі села Широкіного (Донецька область) загинув Віктор Стефанович – український військовик, боєць 8-ої окремої роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», тернополянин.
В Україні сьогодні професійних свят немає.
15 червня – одне із найбільш нових свят Вірменії. Вже більше 5 років цього дня вся країна відзначає День державного прапора Республіки Вірменія. Це свято було засновано у 2006 році на Національних Зборах, коли був прийнятий закон «Про державний прапор».
На початку цього місяця міжнародне співтовариство відзначало «День захисту дітей». 1-го жовтня святкується «Міжнародний день людей похилого віку». Сьогодні, 15-го червня, рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19-го грудня 2011-го року ( резолюція №66/127), відзначається Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей. Ми називаємо цю подію – Днем захисту літніх людей.
Як показує практика, літні люди, ті яким за 60-т, також потребують захисту, і це не дивлячись на той факт, що найчастіше вони, на відміну від дітей, мають багатий досвід, відмінні професійні навички та мудрість, якої ще не дістає підростаючому поколінню. І все ж, за інших, здавалося б рівних умовах, вони піддаються дискримінації за віковою ознакою, не рідко опиняючись за межею бідності, у злиднях і не затребувані суспільством по справедливості і набутої вікової гідності. Почастішали випадки зловживань щодо літніх людей. За даними широкомасштабних досліджень, представлених на 89-му пленарному засіданні Організації Об’єднаних Націй, «частка людей у віці 60 або більше років у всій чисельності населення світу складе до 2050 року понад 20 відсотків». Максимальне і найбільш стрімке зростання числа літніх людей очікується в країнах, що розвиваються.
Свято Тіла і Крові Христових випадає на наступний четвер після Трійці. Це урочисте святкування євхаристії (таїнство причастя). Для католиків євхаристія — священний дар, який залишив Ісус Христос своїй церкві під час останньої вечері.
Вперше це свято відзначали в 1247 році в Бельгії, в Льєжській єпархії. А вже у 1264 році папа Римський Урбан IV визнав це свято загальноцерковним. Папа дарував усім учасникам святкової меси індульгенції. Чинопослідування Свята Тіла і Крові Христових склав Фома Аквінський. У Римському Бревіарії текст служби, присвячений цьому святу, вважається одним із найкрасивіших.
Хоча спочатку це свято було винятково релігійним, поступово багато людей стали сприймати його як народне. Воно поєднало сувору обрядовість церковної служби та ігрові елементи, які характерні гучним дохристиянським святам. Найбільш красивою традицією цього дня є хода, під час якого прийнято розкидати пелюстки троянд або інших квітів.
Іменини сьогодні святкують Никифор, Уляна, Юліана, Іван, Петро.