15 лютого в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
художній керівник дитячого ансамблю народного танцю «Сонечко» Зінаїда Бирда (1966, м.Тернопіль).
учасник національно-визвольних змагань Осип Гаврилюк (1914, с. Зарваниця, нині Теребовлянського району – 07. 03. 2006, м. Івано-Франківськ);
інженер, учений, винахідник, педагог Євген Гащин (1937, с. Вербівці, нині Теребовлянського району);
господарник, громадський діяч Яків Горівчук (1948, с. Більче-Золоте, нині Борщівського району);
український громадський та політичний діяч Левко Горохівський. (1943, Носів, Підгаєцький район - 1 листопада 2010, Київ). Народний депутат України першого та другого скликань. У 1969-1973 рр. - ув'язнений за статтею 62 ч.1 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») на 4 роки суворого режиму (табори Мордовії).З 1989 року – засновник і голова Тернопільської обласної організації Української Гельсінської Спілки. Заснував газету «Тернистий шлях», співголова Тернопільського Руху (1989-1090).
солдат гранатометного взводу 43-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 43-й БТО Дніпропетровської області), в/ч ПП В0829 Володимир Гриценко (1989, с. Осташівці Зборівського району - 30 липня 2015 р., смт. Новгородське, Дзержинська міська рада, Донецька область).
оперна співачка (колоратурне сопрано) Марселла Зембріх (Пракседа Марселіна Коханська) (1858, м.Вишнівчик - 11 січня 1935, м.Нью-Йорк).
спортсменка (маунтенбайк) Наталія Кромпець (1987, м. Тернопіль);
вчений у галузі хірургії, педагог, громадський діяч Володимир Микуляк (1921, с. Шульганівка, нині Чортківського району – 13. 10. 1995, м. Тернопіль);
військовик Володимир Павлишин (1938, с. Вербівці, нині Теребовлянського району);
вчений в галузі фізики Оксана Пацаган (1956, м. Кременець);
науковець, економіст Петро Попович (1952, с. Осташівці Зборівського району);
священик, літератор, мовознавець, педагог, ректор Львівської духовної семінарії в 1883-1892 pp. Богдан-Теодор П’юрко (1847, с.Білокриниця Підгаєцького району - 28 жовтня 1906, м. Львів).
майстер декоративно-ужиткового мистецтва Надія Радзіх (1974, с. Шельпаки Підволочиського району).
Цей день в історії Тернопілля:
15 лютого 1843 року - громада Тернополя викупила місто в останнього господаря Єжи Міхала Тадеуша фон Туркулла за 175 тис. гульденів. Місто, у якому проживав 16 221 мешканець, стало вільним і регулювали його життя тільки державні закони. Міська гміна прийняла у власність замок з двором, господарськими будівлями, стайнями і шопами, аж до замкових ровів. Вони були віддані австрійському війську під касарні (кошари). Місто отримало право на виробництво, вивіз товарів за кордон і торгівлю трунками у межах міста. Міська рада з-поміж радних почала вибирати бургомістра. До неї перейшло право опіки над окружними школами.
15 лютого 1866 рік – в Тернополі, о 14 годині, трапилася пожежа на вул.Микулинецькій. Пожежники з «Вогневої Стражі» приїхали лише через 45 хвилин.
15 лютого 1919 року - у Тернопіль вдерлася злочинна група солдатів й почала грабувати магазини, бити вітрини та нападати на будинки. Єврейська міліція вступила з ними у бій, оволоділа ситуацією. Банда відступила з міста. Д-р Макух, міністр внутрішніх справ, поклав вину на комуністів, котрі у великій кількості знаходились у Тернополі, повідомив про смертний вирок відносно 3 злочинців. Український уряд відшкодував євреям збитки у формі постачання цистерни гасу, котрий можна було продати, причому без оплати постачання та податків.
15 лютого 1949 року – в с.Гутисько Бережанського району організовано колгосп.
15 лютого 1949 року - прокурор військ МВС Українського округу полковник Кошарський скерував секретареві ЦК КП(б)У М. С. Хрущову доповідну записку “Про факти грубого порушення радянської законності у діяльності т.зв. спецгруп МДБ”. Полковник юстиції Кошарський змушений був констатувати: “Дії так званих спецгруп МДБ мають яскраво виражений бандитський антирадянський характер і, звісно, не можуть бути виправданими жодними оперативними міркуваннями”.
15 лютого 1963 року – в Цюріху (Швейцарія) помер громадсько-політичний і профспілковий діяч, державний секретар праці та суспільної опіки в першому уряді ЗУНР Антін Чернецький. Уродженець м.Бережани.
15 лютого 1963 року - постановою Подільського раднаргоспу виробниче об’єднання молочної промисловості – фірма “Збруч” реорганізоване в молочний комбінат з головним підприємством – Тернопільським міськмолзаводом, на базі якого в 1967 р. створене управління молочної промисловості.
15 лютого 1979 року – в США помер видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, уродженець с.Борсуки Лановецького Павло Шандрук (на фото). Командир Запорізького куреня, командир бригади Третьої Залізної Дивізії. У польсько-німецькій війні 1939 року - командир 29-ої польської бригади. З 1945 року - командувач Української Національної Армії, до складу якої увійшла дивізія «Галичина» (як 1-ша Українська Дивізія). Спричинився до виведення дивізії з фронту перед німецькою капітуляцією. Після війни був у полоні, зажадав особистої зустрічі з генералом Владиславом Андерсом, якого знав з військових дій 1939 року, і за клопотанням останнього був звільнений. Жив на еміграції у Німеччині. В 1965 році став кавалером найвищої військової нагороди Польщі ордену Virtuti Militari за героїзм під час військових дій 1939 р.
15 лютого 1989 року - з Афганістану повністю виведені радянські війська. В Афганістані воювало понад 1700 жителів Тернопільщини; з них 46 стали інвалідами, 2 -пропали безвісти, 48 воїнів в ДРА загинули. Звання Героя Радянського Союзу удостоєний Ярослав Горошко.
15 лютого 2002 року - перший виступ тернопільського рок-гурту «Холоdне сонце» у складі: Сергій Паращук (гітара), Сашко Пахомов (бас), Сашко Давосир (ударні), Василь Гоцко (вокал, гітара).
15 лютого християни відзначають Православне Стрітення Господнє. В цей день втілене Слово Боже з'явилося на землю, і це чудове явище побачило кілька людей. Одним з них виявився старець Симеон. Йому було обіцяне життя до того часу, поки він не побачить на власні очі Христа Господнього. Саме Симеон передрік народження Сина Господнього Марією. Однак старець хотів знищити своє пророцтво, оскільки не міг зрозуміти, як непорочна дівиця народить дитину. Тоді до нього з'явився Ангел і сказав, що треба вірити, і тоді Симеон побачить Сина Божого. Коли Спасителя принесли в храм після сорока днів життя, Симеон побачив Дитятко, і після цього Господь забрав його до себе.
Свято Православного Стрітення Господнього вчить нас тому, що Бог завжди вірний своїм словам. Він пообіцяв Адаму і Єві надіслати рятівника для їх роду, так і сталося.
Також Православне Стрітення Господнє — це свято, яке закликає всіх жадати правди і справедливості, оскільки саме для цього приходять люди в цей світ.
Щорічно 15 лютого планета відзначає Всесвітній день онкохворої дитини (International Childhood Cancer Day). Основною метою цього дня є привернення уваги громадськості до дітей, що страждають від онкологічних захворювань.
Засновником дня виступила Всесвітня конфедерація батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO) в 2001 році.
Дитяча онкологія є однією з найгостріших проблем сучасного світу. Так, щорічно від онкологічних захворювань на планеті помирають 90 тисяч дітей, ще майже 180 тисячам ставлять страшний діагноз «рак».
В Україні щорічно такий діагноз отримують більше ніж тисячу дітей. Згідно даними офіційної статистики, кожна друга дитина хвора на рак в Україні помирає. Для прикладу, в розвинених країнах така смертність не перевищує 30%. Найбільш поширеними онкологічними захворюваннями серед українських дітей є лейкемія (рак крові) та рак головно мозку. Вони посідають друге місце серед причин смертності у дітей віком від 5-ти до 14-ти років. Перше місце посідають нещасні випадки.
Одним з головних завдань заходів, що проводяться в цей день, є інформування батьків про способи профілактики та виявлення ранніх ознак раку у дітей. Раннє діагностування є надзвичайно важливим фактором в лікуванні онкологічних захворювань, оскільки 70% таких хвороб є виліковними.
Як зазначають медики, проблема дитячої онкології в Україні давно вже набула загальнодержавного значення. МОЗ України навіть розробило спеціальну програму «Здоров’я 2020». Метою програми є підвищення рівня профілактики онкологічних захворювань у дітей в Україні та зниження рівня таких хвороб на 5% в рік.
Крім того, в Україні створено Національний інститут боротьби з раком. Його ціллю є консолідація зусиль науковців для подолання цього жахливого захворювання.
Щорічно 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам’ятна дата приурочена до роковин виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році.
Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента Кучми на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.
Афганська війна (1979-1989) була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу та стала однією з вагомих причин його краху. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна а через два роки не стало і імперії.
За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців — кожен 4-й з 600 тисячної армії. Згідно статистики всього у війні загинуло близько 15 тисяч вояків, з них майже 4 тисячі українці. 72 українських вояка зникли безвісті. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, пів тисячі жінок стали вдовами, 711 дітей стали сиротами. Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, з них 6 тисяч залишилися інвалідами. Це ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
На сьогодні в Україні налічується близько 150 тисяч ветеранів Афганістану. Мало хто з них сподівався, що за 25-ть років життя на Батьківщині обернеться гіршим страхіттям, і доведеться на власній землі воювати з недобитками імперії.
Крім афганців в цей день вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. На даний час в Україні налічується 330 тисяч ветеранів радянських війн, включно з Афганістаном, та 37 тисяч військових, що виконували миротворчі місії після 1992 року. В період незалежності в миротворчих операціях за межами України загинуло 49 військових.
З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від азійських загарбників, багато з них нажаль загинуло.
Всього в цей скорботний день Україна вшановує своїх синів, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.
Іменини сьогодні святкує Гаврило.