16 червня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
український військовик, солдат 3-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України Петро Андруник (1982, смт Мельниця-Подільська Борщівського району — пом. 25 грудня 2014, с. Новотошківське Попаснянського району Луганської області). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
тернопільський музикант, педагог, член Національної спілки кобзарів України Лариса Атаманчук (1964 р., м. Харцизськ Донецької області)
лікар, викладач, літератор, авторка-виконавиця пісень Ольга Біркова (1951 р. н., с. Залужжя Збаразького району)
лікар, кандидат медичних наук Наталія Вівчар (1971 р. н., м. Тернопіль)
педагог, краєзнавець, громадський діяч, кандидат технічних наук Павло Вівчар (1926 р., с. Мшанець Теребовлянського району)
ієромонах, ігумен монастиря, публіцист Симеон Гнатишин(1912 р., с. Курники, нині Тернопільського району – 04. 07. 1950 р., там само)
художник-графік Ганна Єрменчук-Гручман (1969 р. н., с. Хмелівка Теребовлянського району)
діяч циркового мистецтва, заслужений артист України Павло Книш (1951 р. н., с. Доброводи Монастириського району)
громадська діячка, меценат, член ОУН Ярослава Паламарчук (1926 р., с. Нижчі Луб’янки, нині Збаразького району)
господарник, громадський діяч Василь Попко (1960 р. н., с. Вербівці Теребовлянського району)
учасник національно-визвольних змагань Іван Рондзістий(1924 р., с. Раковець, нині Теребовлянського району – 28. 08. 2006 р., м. Переяслав-Хмельницький Київської області)
військовик, літератор Богдан Слободян (1952 р., м. Тернопіль – 27. 10. 1984 р., Афганістан; похований у Тернополі)
літератор, видавець, діяч культури Ігор Топоровський (1948 р. н., с. Глібів, нині Гусятинського району)
режисер, педагог, заслужений працівник культури УРСР Борис Шейман (1922 р., м. Кременчук нині Полтавської області).
Цей день в історії Тернопілля:
1917 р. – розпочався Тернопільський наступ (бойова операція під час 1-ї світової війни, наступ російських військ). У всіх районах планованого наступу росіяни мали перевагу сил і технічних засобів над противником, зокрема у кількості важкої артилерії. 16 червня на фронті ударних корпусів 7-ї й 11-ї армій, почалась артпідготовка, яка тривала два дні.
1919 р. – делегація УНР на чолі з генералом Сергієм Дельвігом уклала з представниками Польщі договір про перемир’я, який мав вступити в силу з 21 червня. За умовами перемир’я між УГА і польською армією мала бути встановлена демаркаційна лінія, за основу якої взяли «Лінію Дельвіга» (Залізці – р. Серет – Тернопіль – Острів – Літятин – р. Золота Липа – р. Дністер – Незвисько). Начальна команда УГА цієї угоди не визнала.
1919 р. – під час Чортківської офензиви І-й корпус УГА зайняв Великий Глибочок, нині село Тернопільського району і Озерну, нині село Зборівського району. Цього ж дня у 1919 р. за уповноваженням виконавчого комітету євреїв Тернополя – «Жидівської національної ради», Соломон Ляйнберг звернувся до полковника Осипа Микитки з пропозицією вступити разом із кількома сотнями євреїв у курінь в УГА. Розпочалося формування «Жидівського пробойового (ударного) куреня», офіційна назва – «Пробойовий курінь І Корпусу Галицької Армії».
1943 р. – нацисти ліквідували гетто у Підгайцях (близько 750 жертв) та Чорткові (близько 2000 євреїв загинули протягом 16-18 червня 1943 р.).
1945 р. – вояки УПА понищили документи у сільрадах Бучацького району (Бобулинцях, Жизномирі, Заривинцях, Киданові, Осівцях, Переволоці, Помірцях та ін.).
1945 р. – літаки Радянської армії на Жилинському полі (с. Жилинці нині Борщівського району) обстріляли відділ УПА, під час обстрілу смертельно поранили командира «Хміля».
1947 р. – у бою з групою МДБ у лісі біля с.Хомів Збаразького району загинули вояки УПА Роман Баранецький («Дністер»), Семен Надрічний («Ворон»), Іван Мальк («Вихор»), Петро Модчук («Коник»), Осип Олійник («Шугай»), Михайло Ткачук («Хитрун»).
1948 р. – під час бою поблизу с. Лопушани, нині Зборівського району, вояки УПА вбили трьох більшовиків.
1955 р. – секретар Тернопільського обкому партії Г. Шевчук написав доповідну на колишнього в’язня режиму Ореста Барну, який прибувши з концтабору в рідне місто Монастириська, говорив знайомим: “Там, де я був, люди більше знають про політику, навіть у світовому масштабі. Так дальше жити не прийдеться, рано чи пізно, але буде розв’язка. В таборах багато хороших людей, там весь цвіт, там основна сила, люди письменні, досвідчені, добре організовані…” Секретаря непокоїло, що поверненці поширюють у краї антирадянські настрої і думки, не стали покірними режимові.
2010 р. – замість Ярослава Сухого Тернопільську обласну державну адміністрацію очолив Михайло Цимбалюк.
2011 р. – помер Петро Баб’як – літературознавець, бібліограф, архівіст, журналіст. Народився 11 серпня 1926 року в с. Великій Плавучі Козівського району.
В Україні сьогодні немає офіційних свят.
Іменини сьогодні святкують Лук’ян, Афанасій, Денис, Дмитро, Опанас, Павло, Юліан, Михайло.