16 червня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
український військовик, солдат 3-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України Петро Андруник (1982, смт Мельниця-Подільська Борщівського району — пом. 25 грудня 2014, с. Новотошківське Попаснянського району Луганської області). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
тернопільський музикант, педагог, член Національної спілки кобзарів України Лариса Атаманчук (1964 р., м. Харцизськ Донецької області)
лікар, викладач, літератор, авторка-виконавиця пісень Ольга Біркова (1951 р. н., с. Залужжя Збаразького району)
лікар, кандидат медичних наук Наталія Вівчар (1971 р. н., м. Тернопіль)
педагог, краєзнавець, громадський діяч, кандидат технічних наук Павло Вівчар (1926 р., с. Мшанець Теребовлянського району)
ієромонах, ігумен монастиря, публіцист Симеон Гнатишин(1912 р., с. Курники, нині Тернопільського району – 04. 07. 1950 р., там само)
директор КП«Тернопіль Інтеравіа» Святослав Журовський (1980).
художник-графік Ганна Єрменчук-Гручман (1969 р. н., с. Хмелівка Теребовлянського району)
діяч циркового мистецтва, заслужений артист України Павло Книш (1951 р. н., с. Доброводи Монастириського району)
громадська діячка, меценат, член ОУН Ярослава Паламарчук (1926 р., с. Нижчі Луб’янки, нині Збаразького району)
господарник, громадський діяч Василь Попко (1960 р. н., с. Вербівці Теребовлянського району)
учасник національно-визвольних змагань Іван Рондзістий(1924 р., с. Раковець, нині Теребовлянського району – 28. 08. 2006 р., м. Переяслав-Хмельницький Київської області)
військовик, літератор Богдан Слободян (1952 р., м. Тернопіль – 27. 10. 1984 р., Афганістан; похований у Тернополі)
літератор, видавець, діяч культури Ігор Топоровський (1948 р. н., с. Глібів, нині Гусятинського району)
Цей день в історії Тернопілля:
1917 р. – розпочався Тернопільський наступ (бойова операція під час 1-ї світової війни, наступ російських військ). У всіх районах планованого наступу росіяни мали перевагу сил і технічних засобів над противником, зокрема у кількості важкої артилерії. 16 червня на фронті ударних корпусів 7-ї й 11-ї армій, почалась артпідготовка, яка тривала два дні.
1919 р. – делегація УНР на чолі з генералом Сергієм Дельвігом уклала з представниками Польщі договір про перемир’я, який мав вступити в силу з 21 червня. За умовами перемир’я між УГА і польською армією мала бути встановлена демаркаційна лінія, за основу якої взяли «Лінію Дельвіга» (Залізці – р. Серет – Тернопіль – Острів – Літятин – р. Золота Липа – р. Дністер – Незвисько). Начальна команда УГА цієї угоди не визнала.
1919 р. – під час Чортківської офензиви І-й корпус УГА зайняв Великий Глибочок, нині село Тернопільського району і Озерну, нині село Зборівського району. Цього ж дня у 1919 р. за уповноваженням виконавчого комітету євреїв Тернополя – «Жидівської національної ради», Соломон Ляйнберг звернувся до полковника Осипа Микитки з пропозицією вступити разом із кількома сотнями євреїв у курінь в УГА. Розпочалося формування «Жидівського пробойового (ударного) куреня», офіційна назва – «Пробойовий курінь І Корпусу Галицької Армії».
1943 р. – нацисти ліквідували гетто у Підгайцях (близько 750 жертв) та Чорткові (близько 2000 євреїв загинули протягом 16-18 червня 1943 р.).
1945 р. – вояки УПА понищили документи у сільрадах Бучацького району (Бобулинцях, Жизномирі, Заривинцях, Киданові, Осівцях, Переволоці, Помірцях та ін.).
1945 р. – літаки Радянської армії на Жилинському полі (с. Жилинці нині Борщівського району) обстріляли відділ УПА, під час обстрілу смертельно поранили командира «Хміля».
1947 р. – у бою з групою МДБ у лісі біля с.Хомів Збаразького району загинули вояки УПА Роман Баранецький («Дністер»), Семен Надрічний («Ворон»), Іван Мальк («Вихор»), Петро Модчук («Коник»), Осип Олійник («Шугай»), Михайло Ткачук («Хитрун»).
1948 р. – під час бою поблизу с. Лопушани, нині Зборівського району, вояки УПА вбили трьох більшовиків.
1955 р. – секретар Тернопільського обкому партії Г. Шевчук написав доповідну на колишнього в’язня режиму Ореста Барну, який прибувши з концтабору в рідне місто Монастириська, говорив знайомим: “Там, де я був, люди більше знають про політику, навіть у світовому масштабі. Так дальше жити не прийдеться, рано чи пізно, але буде розв’язка. В таборах багато хороших людей, там весь цвіт, там основна сила, люди письменні, досвідчені, добре організовані…” Секретаря непокоїло, що поверненці поширюють у краї антирадянські настрої і думки, не стали покірними режимові.
2010 р. – замість Ярослава Сухого Тернопільську обласну державну адміністрацію очолив Михайло Цимбалюк.
2011 р. – помер Петро Баб’як – літературознавець, бібліограф, архівіст, журналіст. Народився 11 серпня 1926 року в с. Великій Плавучі Козівського району.
День святої Трійці, який в народі називають просто Трійця, відзначають на п'ятдесятий день після Великодня, він має ще одну назву — П'ятидесятниця.
Трійця — це день, який символізує сходження Духа Святого до учнів Ісуса Христа. Це відбулося в річницю єврейської П'ятидесятниці, тобто свята на честь прийняття Синайського законодавства. В цей день до апостолів, Божої Матері та інших віруючих з'явився Святий Дух, освітивши своїм сяйвом душі кожного. Цей Дух прийшов на землю в образі вогняних язиків, показавши шлях апостолам для їхніх проповідей вчення Ісуса.
Після цього апостоли змогли говорити на тих мовах, які раніше не знали. Вони звернулися до людей, закликавши їх до покаяння в ім'я порятунку. Потім апостоли здійснили обряд хрещення.
Святкування Дня святої Трійці в наш час не втратило деяких своїх традицій. Обов'язково на Трійцю вчиняється святкова літургія, під час якої згадують про сходження Духа Святого.
Православні християни завжди прикрашають свої будинки зеленню, оскільки на Синайській горі, коли з'явився Святий Дух, все цвіло зеленню.
Третя неділя червня є професійним святом для медичних працівників. Дехто зі скептиків поцікавиться — що це за свято таке і ким його затверджено? Насправді день медичного працівника відзначають достатньо давно — з 1980 року. Правда от міжнародним цей день не назвеш — у різних країнах день медика відзначається в різний час і по-різному. Наприклад, є «Всесвітній день охорони психічного здоров'я». Що ж, таке свято нікому не завадить.
Як же відзначають День медичного працівника самі медики? Дуже часто — якраз на своєму робочому місці, адже вихідні дні в медицині далеко не завжди збігаються з вихідними за календарем. Зазвичай медики вітають один одного, а так хочеться почути привітання від пацієнтів! Нам варто згадати про це 19 червня. Так, тортики можна приберегти для іншого випадку — медики їх не особливо шанують. Особливо медсестри. Хоча, у свято...
У багатьох країнах світу третя неділя червня вважається Днем батька. Вперше про таке свято заговорили в Сполучених Штатах Америки. У 1909 році під час церковної служби з приводу Дня матері одна жінка — Сонора Смарт — подумала про те, що після передчасної смерті її матері п'ятьох дітей, які були в сім'ї, виховував сам батько.
Сонора дуже хотіла висловити своєму батькові подяку за те, що він зробив для неї. Вона цінувала всі його жертви заради дітей і вважала свого батька Вільяма Джексона Смарта зразком справжнього чоловіка. Саме тому вона звернулася до місцевої влади, запропонувавши заснувати нове свято — День батька. Її підтримала громадськість, і 5 червня, у день народження батька Сонори, було вирішено відзначити це свято вперше. Проте організація заходу затягнулася, тому перше святкування відбулося 19 червня. Поступово його почали відзначати в інших штатах і країнах.
В Україні День батька є офіційним святом, яке щорічно відзначається в третю неділю червня. Відповідний Указ Президента України №274/2019, «З метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім’ї як основи суспільства і визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей», було підписано 18 травня 2019 року.
Іменини сьогодні святкують Лук’ян, Афанасій, Денис, Дмитро, Опанас, Павло, Юліан, Михайло.