17 жовтня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Назарій Сикліцкий (1984, м. Тернопіль — 1.02. 2015 р., поблизу с. Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської області) — український військовик 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»). Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми в польовому таборі ЗСУ, де розміщувалися бійці батальйону територіальної оборони «Збруч»
Кушніренко Андрій (1933, с.Великі Загайці Шумського району — 11 січня 2013, м. Чернівці) — відомий хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог, громадсько-культурний діяч, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка та літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, Почесний громадянин Чернівців
Мимрик Дмитро (1947, с. Великий Говилів Теребовлянського району) — український митець, майстер художньої обробки м'яких порід каменю. Член НСМНМУ з 2005 р
Вовчук Петро (1948, с. Гермаківка Борщівського району) — господарник, громадський діяч.
Наняк Григорій (псевдо «Свистун» ; 1924, с. Горішня Слобідка, нині Монастириського району) — політичний діяч, педагог. 1943 заарештований гестапо; перебував у в’язницях Станіслава і Львова, концтаборах Аушвіц і Ебензее
Свідерський Микола (1920, м. Почаїв Кременецького району — 22. 03. 1987, м. Сідней, Австралія) — громадсько-політичний діяч, літератор. Автор статей, п’єс; у виставах за деякими з них зіграв головні ролі
Слободян Роман (1889, с. Настасів, нині Тернопільського району — 20. 05. 1982, м. Лінден, шт. Нью-Джерсі, США) — громадський діяч, меценат. Автор низки публікацій.
Філінський Богдан (1905, м. Тернопіль — 24. 11.1987, м. Філадельфія, США) — інженер-агроном, громадський діяч. Співзасновник і голова створеного 7 липня 1957 у Філадельфії земляцького об’єднання «Тернопільщина»; учасник випуску його бюлетенів
Юськевич Олег (1981, м. Кременець) — спортсмен (санний спорт). Майстер спорту України (2001).
Борецький Юрій (1940, м. Кременець) – військовик. Полковник. За час служби здійснив понад 130 парашутних стрибків
Голик Лев (1953, с. Самолусківці Гусятинського району) – військовик, вчений у галузі медицини. Автор близько 100 наукових праць та монографій
Головецький Іван (1957, с. Шибалин Бережанського району) – господарник, громадський діяч
Паращук Ярослав (1925, с. Струсів, нині Теребовлянського району – 07. 04. 2000, м. Гамільтон, пров. Онтаріо, Канада) – громадський діяч. Перебував на примусових роботах у Німеччині. 1947 еміґрував до Канади (м. Гамільтон).
Олег Собчук (1980, м. Тернопіль) - музикант, фронтмен рок-гурту СКАЙ.
Цей день в історії Тернопілля:
1927 - у Тернополі відбулося засідання виконавчого комітету Воєводського комітету допомоги жертвам повені в Бучацькому і Борщівському районах. На той час комітет зібрав готівкою 13 тис. злотих, 76 вагонів картоплі, 17 вагонів зерна.
1931 - в Дичкові Тернопільського району арештовано гімназиста Василя Охримовича та М. Гаврилишина, у Семиківцях 7 хлопців, між ними В. Чаплинського й В. Козуба, закидаючи всім приналежність до УВО-ОУН.
1944 – у ніч на 17.10 близько 100 бійців УПА спалили 6 залізничних мостів, один з них 63-метровий у Лановецькому районі. Всі мости не охоронялися, в результаті припинився залізничний рух на ділянці Ізяслав-Ланівці.
1944 - У Підволочиському районі в селі Розшук бійці УПА напали на спиртзавод, розігнали робочих, вилили 4000 літрів спирту, підпалили завод і зникли.
1944 - У Коропецькому районі бійці ОУН перехопили групу мобілізованих в Червону армію з Лазаревської сільради і заборонили з'являтися до райвійськкомату.
1945 – у с.Товсте Гусятинського району заарештовано священика за відмову переходу на православ’я.
1947 – у с.Петрики під час ревізії місцевий гарнізон військ МВС понищив майно і зруйнував будівлі багатьох громадян, зокрема Наконечних, Савіцьких та ін.
1948 - організовано колгосп в с.Токи Підволочиського району.
1975 - об'єктом природно-заповідного фонду оголошено ботанічну пам'ятку природи загальнодержавного значення урочище «Заліщицька діброва». Розташована поблизу села Шутроминці 3аліщицького району. Під охороною - цінні природні комплекси на схилах лівого берега Дністра. Рослинність представлена переважно дібровою з дуба скельного віком 60 - 130 років. На відслоненнях гірських порід розташовані ділянки степової і скельної рослинності з рідкісними та ендемічними видами. Особливо цінні - цибуля круглоголова і круглонога, ясенець білий, ковила вузьколиста, занесені до Червоної книги України; півники угорські, молодило руське, цибуля гірська і подільська, занесені до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу на території Тернопільської області.
1993 – На престіл Тернопільської єпархії УГКЦ поставлено Михаїла Сабригу.
1997 – Бережанська міська рада присвоїла Богдану Лепкому звання «Почесний громадянин м.Бережани».
Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Боротьба за ліквідацію бідності - один із головних моральних викликів нашого часу
«Боротьба за ліквідацію бідності - один із головних моральних викликів нашого часу - не може залишатися метою одиниць; вона повинна стати покликанням для багатьох. У цей Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності я закликаю всіх приєднатися до цієї боротьби. Разом ми можемо досягти реального і значного прогресу у справі ліквідації убогості ".
(Витяг з послання Генерального секретаря ООН з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію бідності, 17 жовтня 2006 року.)
Історія проведення Міжнародного дня боротьби з бідністю нерозривно пов’язана з датою 17 жовтня 1987 року. В той день більше ста тисяч чоловік зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де в 1948 році була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв убогості, насильства і голоду. Присутні заявили, що убогість є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви накреслені на пам’ятному камені, який був відкритий в той день.
З того часу люди самих різних станів, переконань і соціального походження щорічно збираються 17 жовтня, для того щоб підтвердити незмінність своєї позиції і продемонструвати солідарність з незаможними. Такі ж пам’ятні камені були встановлені у багатьох країнах світу, і вони є місцем зібрання для проведення Дня. Один такий камінь знаходиться в саду Центральних установ Організації Об’єднаних Націй, і саме біля нього проводиться урочиста церемонія, щорічно організована Секретаріатом Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку.
Своєю резолюцією, прийнятою 22 грудня 1992 року, Генеральна Асамблея оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію убогості і закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді і проведенню, в залежності від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.
В резолюції Асамблея закликала міжурядові і неурядові організації надавати країнам, на їх прохання, сприяння в організації національних заходів у зв’язку з проведенням Дня і просила Генерального секретаря вживати необхідних заходів в рамках наявних ресурсів для забезпечення успішного проведення Дня Організацією Об’єднаних Націй.
День 17 жовтня - це день, коли світ може активно привернути увагу до тягот і лих осіб, що живуть у злиднях, коли вони можуть привселюдно заявити про свої проблеми, і коли можна визнати, що незаможним належить головна роль у справі боротьби з убогістю. З самого початку проведення Дня його найважливішою складовою частиною була участь в ньому самих представників бідних верств населення. Проведення Дня 17 жовтня свідчить також про прагнення людей, що живуть у злиднях, використовувати свій досвід і знання з метою сприяння викорінення бідності.
Єврейське свято Кучок, Суккот, починається на 15-й день нового року (15 тишрей) і триває 7 днів, це час, коли хлібороби, завершивши збір врожаю, можуть відпочити до перших дощів. Слово «сукка», що дало назву святу, переводиться як «шатро», або «курінь», або «кучки» і символізує відмову від небезпечної, в загалі-то, ілюзії, що надійним будинок робить дах. Безпека й надійність існування залежить зовсім від інших причин.
Заповіді перебувати в сукке у всіх поколіннях давалося безліч пояснень, наприклад, що, встановлюючи біля будинку курінь, євреї приєднуються до тих, хто сорок років поневірявся по пустелі і, прийшовши потім в Ерец-Ісраель, обробляв цю землю і радів плодам, які вона дарувала . Відповідно до іншого тлумачення, зміст заповіді в тому, щоб людина пам’ятала про бідність, навіть будучи багатим, і не запишалася.
У Суккот виконують особливий ритуал - «піднесення лулава». Лулавом називається як лист пальми, що входить в набір із чотирьох рослин, так і всі рослини разом. Прийнято піднімати й благословляти всі чотири види рослин, кожен з яких символізує певний тип людей. Етрог, що володіє і смаком, і запахом, - це євреї, що знають Тору й здійснюють добрі справи. Лист фінікової пальми, що дає плід солодкий, але без запаху, - це євреї, що володіють знанням Тори, але не вчиняють добрих справ. Мирт - рослина неїстівна, але приємно пахне - це євреї, від яких, як аромат, виходять добрі справи. Іва, у якої немає ні смаку, ні запаху, - це євреї, які не знають Тору й не роблять добра. І все-таки Бог усіх з’єднав в один букет - один народ, щоб допомагали один одному, просвіщали один одного й відповідали один за одного. Відповідно до іншого тлумачення, кожна з рослин - певна частина людського тіла. Етрог - це серце, тонкий і прямий пальмовий лист - хребет, мирт з його овальними листочками - очі, а верба - вуста. Зібрані разом, вони складають людину, всім серцем віддану своєму Творцеві.
Напередодні свята влаштовуються спеціальні базари, де продаються етрогі, лулави, пальмові гілки для покрівлі, пристосування для будівництва й прикраси сукки. По всій країні можна бачити курені - у дворах, в палісадниках, на балконах і верандах, на автомобільних стоянках. Жодна військова база не обходиться без святкової сукки. Сьогодні вже мало хто справді живе в курені всі сім днів свята. Зазвичай родина тільки обідає в сукке, лише деякі залишаються там на ніч. Особливо радіють Суккоту діти, які сприймають це свято як цікаву пригоду.
В Ізраїлі Суккот (так само, як і інші паломницькі свята - Песах і Шавуот) святкується один день. Після першого святкового дня настають так звані півсвята: школяри і студенти не вчаться, а на підприємствах і в установах прийнято або брати відпустку, або працювати півдня.
В 2016 році Суккот припадає на 17 жовтня.
Іменини сьогодні святкують Володимир, Гурій, Онисим, Овсій, Вероніка.