19 лютого в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

священник, педагог, літератор, громадський діяч Гавриїл Крижанівський (1837, м. Бучач – 1892, м. Львів);

історик, педагог, науковець, громадський діяч Володимир Мазурок (1959, с. Ст. Тараж Кремецького району);

вчений в галузі електрики Роман Піцан (1926, с. Шибалин, нині Бережанського району – 30. 07. 2003, м. Львів);

історик, науковець, громадський діяч Галина Стародубець (1964, с. Мирове Шумського району);

вчений в галузі природознавства Лідія Тасєнкевич (1948, м. Кременець).

Цей день в історії Тернопілля:

19 лютого 1947 року - при передачі у відання МҐБ т.зв. ”істребітєльних отрядов” або ж - ”стрибків” цих батальйонів у Західних областях України було вже їх 1909 чисельністю 35 125 осіб.

19 лютого 1947 року - Тернопільський обласний трест зернових і тваринницьких радгоспів. реорганізовано в Тернопільський міжобласний трест радгоспів. У 1953 році трест ліквідовано, а його функції передано Тернопільському обласному управлінню лісового господарства і заготівлі.

19 лютого 1961 року – у Канаді відбулися архиєрейські свячення уродженця Чортківщини ієромонаха Володимира Маланчука та найменування його першим апостольським екзархом новоствореного екзархату для українців греко-католиків, що проживають у Франції, з титулом єпископа Епіфанії Сирійської.

19 лютого 1973 року – заарештовано уродженця с.Росохач Чортківського району, студента Львівського університету Степана Сапеляка. Тернопільський обласний суд, за антирадянську агітацію і пропаганду, участь в антирадянській організації, засудив його до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання. Покарання відбував в концтаборах та тюрмах ГУЛАГу міст Пермі, Владимира, Північного Уралу, Охотського побережжя Хабаровського краю та в Казанському централі. На засланні був на Колимі та в Хабаровському краї. Степан Сапеляк - український поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, правозахисник, член міжнародного ПЕН-клубу та Української Гельсінської спілки, лауреат Шевченківської премії.

19 лютого 1992 року - Верховна Рада затвердила малим Державним гербом України тризуба; тризуб як символ влади відомий ще з часів Київської Русі

19 лютого 1998 року – зареєстровано Тернопільський міський жіночий клуб «Відродження нації».

19 лютого 1998 року – в Тернополі помер український священик, громадський діяч Василь Баран. На Бережанщині створив осередки товариств «Просвіта», «Відродження», «Рідна школа», кооперації «Єдність», розповсюджував україномовну літературу. Відбув ув'язнення у концтаборі Береза Картузька, а за «совітів» - у концтаборі в м.Караґанда. Служив парохом у селах Розгадів, Урмань, Цебрів. Після повернення до Тернополя душпастирював як підпільний священик УГКЦ.

19 лютого 2004 року - створено Гірський Клуб «Тернопіль».

19 лютого 2004 року – зареєстровано громадське об’єднання «Представництво Тернопільщини».

19 лютого 2014 року - вночі невідомими активістами були захоплені штурмом ряд адмінприміщень правоохоронної системи на території Тернополя. Приміщення міліції горіло, знищена автотехніка. Штурму зазнали приміщення обласної державної адміністрації, прокуратури, суду, ДАІ, СБУ.

19 лютого 2014 року – від отриманих на Майдані в м.Київ ран помер активіст революції Гідності, уродженець с.Дунаїв Кременецького району Олександр Капінос. Посмертно відзначений почесним званням  Герой України.

19 лютого 2016 року – під час несення служби у Краматорську (Донецька область) помер стрілець-зенітник 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка), уродженець Тернополя Михайло Думанський.

Щорічно 19 лютого світова екологічна спільнота  відзначає День захисту морських ссавців. Інша назва свята День кита нагадує, що саме в цей день 1986 року в силу вступив мораторій (заборона) на ловлю китів або китовий промисел.

Даний документ був підготований ще в 1982 році організацією MKK (Міжнародна китова комісія). Причиною мораторію стало катастрофічне становище океанічної біосистеми викликане більш ніж 200-т річний промисловим винищенням китів та інших морських тварин людиною.

За цей час внаслідок бездумного промислового вилову суттєво скоротилася кількість морських тварин, а деякі популяції опинилися на межі повного зникнення. На даний час на планеті залишилося 119 видів морських ссавців. В чорному морі проживають 4 види, а саме тюлені і три види дельфінів.

Мораторій на китовий промисел забороняє будь-яке полювання на китів та торгівлю їх м’ясом у всьому світі. Винятками є тільки наукова діяльність та задоволення потреб корінного (аборигенного) населення. Вони встановлюються з дозволу урядів-членів Міжнародної китової комісії (MKK) до якої входять понад 80-ть країн.

Незважаючи на те, що дана заборона діє і сьогодні, винищення тварин продовжується.  Такі країни як Японія, Ісландія та Норвегія, де китобійні традиції дуже міцні, продовжують цим займатися в рамках строго визначених квот. Корінні народи Гренландії, Аляски та Чукотки також продовжують полювання на китів.

Крім офіційного промислу у багатьох частинах світу процвітає браконьєрство. Також багато ссавців гине внаслідок екологічних катастроф, зокрема розливів нафти з танкерів та бурових платформ.

Для зупинки цього ганебного явища група країн членів MKK на чолі з Австралією наполягають повністю заборонити китовий промисел. Проте на даний час їм не вдається досягнути компромісу з китобійними країнами які продовжують виловлювати більше 1000 китів на рік.

Основна ціль даної події привернути увагу світової спільноти до захисту китів та інших морських тварин від жадібного винищення людиною.

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).

За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.

Як державний символ - Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

Іменини сьогодні святкують Марія, Христина, Максим, Іван, Марфа.