23 квітня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
художниця Наталя Басараб (1954, с. Іванківці Зборівського району);
депутат Тернопільської обласної ради Юрій Березовський (1970)
учасник національно-визвольних змагань, педагог, краєзнавець Василь Буртник (1930, с. Карашинці Гусятинського району);
педагог Андрій Гайда (1920, с. Бзовиця Зборівського району – 05.06. 2001, м. Тернопіль);
депутат Тернопільської міської ради, священик УГКЦ Володимир Гринда (1973, м. Тернопіль).
господарник, громадський діяч,міський голова Сєвєродонецька, що на Луганщині в 1994—2010 роках (переобирався громадянами міста чотири рази) Володимир Грицишин (1953, с. Могильниця Теребовлянського району);
педагог, краєзнавець, громадська діячка Лілія Следзінська-Антонюк (1935, с. Кімнатка Кременецького району).
солдат 99-го окремого мотопіхотного батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (раніше — 1-й БТО «Волинь»), в/ч пп В0116 Віталій Фурсик (1984, м. Кременець - 18 жовтня 2015). Помер від хвороби під час лікування у військовому шпиталі. Похований на Калинівському цвинтарі м. Кременець.
Цей день в історії Тернопілля:
23 квітня 1907 року - однокласову школу в с.Милівці Чортківського району змінено на двокласову. Збільшилась кількість вчителів. Будівництво школи так і не проводилося, хоч громада на це збирала кошти
23 квітня 1943 року – нацисти ув’язнили у концтабір Заксенгаузен військового діяча, підполковника УПА, одного із командирів «Нахтігалю», уродженця Тернополя Юрія Лопатинського (псевдо: «Калина», «Шейк»).
Звільнений 20 жовтня 1944. Після Другої світової війни проживає у США. Очолював Об'єднання колишніх вояків УПА. Помер 16 листопада 1982 року від серцевого нападу в Гантері (США).
23 квітня 1944 року - спроба радянських військ знищити повстанців на лінії Шепетівка - Рівне - Збараж. Найбільше військ радянське командування сконцентрувало в районі села Антонівці. Наступ також відбувався і з інших боків, але мобільні повстанські загони відступали, та наносили несподівані удари з флангів, внаслідок чого війська НКВС понесли значні втрати. Фланговими ударами військам НКВС вдалося потиснути фланги упівців, внаслідок чого повстанці опинилися у «мішку». З наказу командування УПА, війська повстанців перегрупувались наступним 23 квітня, НКВСівці втратили 250 осіб убитими, зокрема: під Антонівцями - біля 50 осіб, на лінії Кирилівка-Обгів - близько 80 осіб, на лінії Обгів-Ступно - 40 осіб, біля с. Москалівки - близько 30 осіб, в засідках - близько 50 осіб. Втрати повстанців склали 39 осіб вбитими та 30 пораненими.
23 квітня 1944 року – у Тернополі розпочала прийом учнів середня залізнична школа № 16 станції Тернопіль Львівської залізниці (тепер - загальноосвітня школа № 10). При школі діяв інтернат, в якому проживали учні до 1 січня 1948 року, а також - вечірня школа. Навчання проводилось російською мовою. У той час школа розташовувалась на розі вулиць Погорецького - Кохановського - С. Качали (Барвінських - Хмельницького - С. Качали, тепер в цьому приміщенні знаходиться «Укрсоцбанк»).
23 квітня 1945 року - в с.Товсте Гусятинського району ліквідовано станицю радянського винищувального батальйону, при цьому вбито 16 “стрибків”.
23 квітня 1945 року - в с.Раштівці Гусятинського району вбито уповноваженого НКДБ.
23 квітня 1945 року – потрапили в засідку НКВД і загинули студентка медицини, окружний референт Українського Червоного Хреста, член ОУН та УПА Ірина Бабуняк (псевдо «Ніна») та її соратниця на псевдо «Леся».
23 квітня 1945 року – в м.Кременець помер український релігійно-освітній, громадський діяч, публіцист, краєзнавець о.Михайло Тучемський. Вчитель церковного співу в Почаївській лавровій двокласній церковно-парафіяльній школі, священик і законовчитель у с.Загірці, наглядач церковно-парафіяльних шкіл Острозького повіту. Співорганізатор і керівник музею князів Острозьких у місті Остріг. Автор книг: «Сторожевой замок князей Острожских», «Город Острог» та інших, а також статей.
23 квітня 1946 року - група Лановецького равідділу НКДБ розпочала операцію з пошуку повстанців, у зв’язку з нападом на міліцейський пункт в с.Вижгородок Лановецького району в результаті якого були вбиті: уповноважений Лановецького РВ МВС Калініч, міліціонер Дурановський, боєць батальйону Коваль і тяжко поранений боєць батальйону Валенюк. Пошуки проходили в складі оперативно-військової групи шляхом прочісування лісових масивів які прилягають до хуторів сіл Вербівці та Влащинці, де могли переховуватися члени ОУН. Позитивних результатів не отримали.
23 квітня 1949 року – вночі у с.Лежанівка й навколишніх селах (Буцики, Вікно, Глібів, Зелене, Мала Лука) Гусятинського району впорядковано могили повстанців (закопано хрест та поставлено вінок “Героям Слава”).
23 квітня 1952 року - у бою з частинами МДБ у лісі біля с.Чернихів Зборівського району, разом з іншими керівниками обласного Проводу ОУН, загинув провідник ОУН Тернопільської округи Іван Комар псевдо «Олесь», «Шелест».
23 квітня 1994 року - на Тернопільщині налагоджено консервацію і розлив мінеральної води «Гусятинська нафтуся»
23 квітня 2009 року - в Австралії помер кінопостановник, видавець і громадський діяч української еміграції, у уродженець с.Теляче (тепер – Мирне) Підгаєцього району Петро Кардаш. Був співорганізатором та членом управи Української громади Західної Австралії. З 1951 року у Мельбурні, працював як культурно-освітний референт української громади; голова осередку Спілки української молоді у місті. Видавав молодіжний журнали «Промінь», «Український екран», альбоми: «Ukraine and Ukrainians», «Ukraine, its History and its Art», молитовники. Редактор-упорядник книги «Злочин» про Голодомор 1932–1933. Займався постановкою фільмів, зокрема - «Українці в Австралії», «Церкви народу».
23 квітня 2010 року - Тернопільська обласна рада засудила угоду між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (у пресі також «Харківські угоди», «Харківський пакт», «Угода Януковича-Медведєва»).
Всеукраїнський день психолога представники цієї професії можуть відзначати 23 квітня. У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу.
За останнє сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. Вона була офіційно визнана як наука тільки в 1879 році. Але за минулий час психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про суть людини, про її стани та почуттях, про самопізнання та соціальні ролі.
Поява Всеукраїнського дня психолога теж цілком виправдана, оскільки в Україні психологія є однією з ключових наук. Сьогодні психологи працюють не тільки в медустановах, а й у навчальних закладах, оскільки рішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення.
День англійської мови — це одне зі свят, які відзначаються в рамках проведення тижня офіційних мов. Його святкують 23 квітня.
Це дуже молоде свято, тому що вперше його відзначали тільки в 2010 році. Встановлення події стало ініціативою департаменту із зв'язків з громадськістю Організації Об'єднаних Націй, який вказав на необхідність розробити програми заходів для зміцнення традиції багатомовності. Свята на честь офіційних мов відзначають протягом тижня мов.
Для цього свята була обрана дата смерті видатного драматурга Вільяма Шекспіра, твори якого входять в число найбільш цінних зразків літературної спадщини світу. Також Шекспір вважається одним із засновників літературної англійської мови, яка зараз вважається «світовою» мовою. За статистикою, по-англійськи розмовляють близько мільярда жителів нашої планети. У багатьох країнах англійська є державною мовою.
Всесвітній день книг і авторського права відзначається 23 квітня. Цей день вибрали для свята не випадково. Саме 23 квітня 1616 року померли три генія світової літератури: Вільям Шекспір, Мігель де Сервантес Сааведра, а також Інка Гарсіласо де ла Вега.
У 1995 році на паризькій конференції ЮНЕСКО було прийнято рішення про встановлення даного свята. Його головна мета — викликати у молодого покоління повагу до літератури, закликати людей до читання книг, які є невід'ємною частиною духовної спадщини кожної епохи.
23 квітня у дохристиянські часи наші предки відзначали два свята: жіноче і чоловіче. Жіноче, або ж, точніше кажучи, дівоче свято, називалося на честь Лелі, дочки Богині кохання Лади — Лельником. Вшановуючи Лелю і Ладу, дівчата виконували обряд Ладування і при цьому співали пісні «ладо виці». Суть обряду полягала в упорядкуванні хаосу, встановлення рівноваги, як у природі, так і в душі.
Чоловіки ж 23 квітня вшановували батька всіх Богів Ярила та Овсеня, покровителя бджіл і коней. Цього дня до схід сонця умивалися росою, обходили ниву з хлібом та палили вогнища, що символізувало відкриття небесних воріт та появу різнотрав'я. А потім у жертву Богам приносили півня, споживаючи його у полі без жінок.
Іменини сьогодні святкують Терентій, Яків, Олександр, Максим, Григорій.