24 грудня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Полікровський Роман (1979, м.Збараж) – міський голова Збаража.
Чорновіл В'ячеслав (1937 с. Єрки Київської області — 25 березня 1999, Бориспіль Київської області) — український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975). Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р. Почесний громадянин Тернополя.
Цей день в історії Тернопілля:
24 грудня 1918 року – відбувся перший документально підтверджений повiтряний бiй за участю авiацiї Галицької Армії. Його історія пов’язана з Тернопільщиною, адже того дня польський розвiдувальний лiтак, виконуючи полiт у напрямку Тернополя, необачно з’явився просто над аеродромом у Красному. Пiднятi в повiтря українськi винищувачi змусили його повернути назад.
24 грудня 1944 року - у с.Ігровиця Тернопільського району трагічно загинули 90 місцевих поляків. На згадку про цю подію в селі встановлено гранітний хрест, де викарбувані імена загиблих поляків на польській мові. Внизу переклад українською мовою «З димом пожарів, з курявої братньої крові, до Тебе, Господи, волає цей голос. Ігровиця, трагічно загиблих 24 грудня 1944р. Нехай спочивають у мирі».
24 грудня 1963 року – у Болгарії помер уродженець Тернопільщини, український і болгарський скульптор і громадський діяч Михайло Паращук. Навчався в Краківській та Віденській академіях мистецтв, Академії Жуліана та майстернях Родена у Франції. Працював у Львові, Варшаві, Мюнхені, Києві. Під час Першої світової війни в 1914-1918 роках був активним членом Союзу визволення України. З 1920 року - секретар, а згодом голова дипломатичної місії УНР у Таллінні, радник представництва УНР у Литві. З 1921 Паращук оселився в Софії (Болгарія), де відкрив свою мистецьку школу. Він створив чимало портретів визначних політичних і культурних діячів Болгарії, визначних діячів української культури, скульптурно оздобив репрезентативні будівлі Міністерства оборони, Військової академії, Академії наук, Народного театру, бібліотеки ім. В.Коларова, Національної бібліотеки ім. Кирила і Мефодія, ректорату Софійського університету. Помер і похований у Софії.
24 грудня 1986 року - рішенням виконкому Тернопільської обласної Ради у Борщівському районі передано село Залуччя Турильченської сільради у підпорядкування Ниврянській сільраді; у Бучацькому районі утворено Дулібівську сільраду з центром у селі Дуліби і сільраді підпорядковано село Жнибороди Берем'янської сільради, Новопетликівську сільраду з центром у селі Нові Петликівці і сільраді підпорядковано село Пушкарі Добропільської сільради; у Збаразькому районі утворено Добромірківську сільраду з центром у селі Добромірка; у Теребовлянському районі віднесено селище Дружба до категорії селищ міського типу, утворено в ньому селищну Раду і найменовано її Дружбівська; у Чортківському районі утворено Ридодубівську сільраду з центром у селі Ридодуби і сільраді підпорядковано село Білий Потік Білобожницької сільради, Сосулівську сільраду з центром у селі Сосулівка; передано село Швайківці Горішньовигнанської сільради в підпорядкування Шманьківській сільраді.
24 грудня 1989 року – біля Тернопільського компартії відбувся мітинг, організований оргкомітетом Тернопільської філії Української Гельсінської Спілки, на якому були висунуті вимоги: надати приміщення для зборів УГС і Руху; повернути храми Українській Греко-Католицькій Церкві; припинити репресії і втручання комуністів у передвиборчу кампанію.
24 грудня 1990 року - в Бережанах відбувся 10-тисячний мітинг, учасники якого одностайно підтримали кандидатуру голови обласної організації Української Гельсінської Спілки Левка Горохівського в народні депутати України.
24 грудня 2013 року - на 42 сесії Тернопільської міської ради прийнято звернення депутатів до Генерального прокурора України щодо політичних репресій з вимогами припинити практику політично мотивованих перевірок і відкриття кримінальних проваджень щодо органів міської ради та працівників органів місцевого самоврядування і припинити кримінальне переслідування громадських активістів, депутатів, громадських молодіжних організацій.
На Театральному майдані відбулося урочисте освячення Різдвяної шопки, а на майдані Волі поблизу пам’ятника Данилу Галицькому — головної ялинки Тернополя, що вперше за роки Незалежності встановлена не на центральному майдані міста, а на майдані Волі.
24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Це свято було встановлене 30 жовтня в 1998 р. відповідно до Указу Президента України.
В Указі сказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки і культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, яке відзначати щорічно 24 грудня».
Перший державний орган управління архівною справою в Україні був створений під час Центральної Ради. Ним став Бібліотечно — архівний відділ, протягом грудня 1917 — квітня 1918 р. очолюваний професором О. С. Грушевським.
Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР працювало з 1974 по 1991 рр. З отриманням Україною незалежності змінилася назва Головархіву і його організаційно-правовий статус. З грудня в 1999 р. це Державний комітет архівів України.
Загальна чисельність працівників архівних установ — понад 3000 чоловік.
В архівних установах системи Держкомархіву України зосереджено понад 58 млн. одиниць зберігання різних видів документів Національного архівного фонду.
24 грудня, напередодні свята Різдва Христового, відзначається Святвечір у католиків. Цього вечора заведено їсти особливу зернову кашу з медом і фруктами, яку називають кутею (сочивом). Сідати за стіл треба тільки після того, як на небо зійде перша вечірня зірка. Вона символізує явлення зірки, яка сповістила весь світ про народження Христа.
Святкуванням Святвечора у католиків традиційно керує голова родини — батько. Віруючі католики завжди читають перед початком трапези в цей вечір уривок з Євангелія про народження Ісуса. Вони обмінюються так званими облатками (пластинки прісного хліба), вимовляючи добрі побажання одне одному.
З-поміж інших звичаїв Святвечора у католиків слід згадати порядок організації самого застілля. У католиків заведено залишати за столом одне вільне місце зі столовим прибором. Вважається, якщо хтось зайде до хати на Святвечір, то він буде прийнятий сім'єю, як рідна людина. Цей звичай був вигаданий на знак пам'яті про рідних і близьких людей, які опинилися цього вечора далеко від сім'ї.
Іменини сьогодні святкують Данило, Никон, Лука.