24 липня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
вчений, кандидат геологічних наук Володимир Гинда (1932 р., с. Жеребки Королівські, нині с. Жеребки Підволочиського району – 27. 03. 1985 р., м. Москва, нині Російська Федерація, похований у м. Львів);
поет, прозаїк, перекладач, член НСПУ, Національна премія України ім. Т. Шевченка Іван Гнатюк (1929 р., с. Дзвиняча, нині Збаразького району – 05. 05. 2005 р., м. Борислав, Львівської області);
науковець, педагог, громадський діяч, заслужений працівник освіти України Ярослав Гнутель (1940 р. н., с. Жилинці Борщівського району);
український музикант, засновник та вокаліст гурту «Холодне Сонце», актор, диктор, режисер відеомонтажу, звукорежисер, модель Василь Гоцко (1983 р.н., м.Тернопіль);
громадсько-політичний діяч, член ОУН Володимир Казновський (1904, с. Глибочок, нині Борщів. р-ну – р. і м. см. невід.);
перекладач, сходознавець Олесь Кульчинський (1980 р. н., м. Кременець);
письменник, журналіст, редактор, громадський діяч Анатоль Курдидик (1905 р., м. Підгайці – 25. 06. 2001 р., Канада);
сестра служебниця Згромадження Непорочної Діви Марії Ольга Кучерська (1900 р., м. Тернопіль – 03. 08. 1986 р., там само);
оперна і концертно-камерна співачка (сопрано) Іванна Синенька-Іваницька (1897 р., с. Великі Чорнокінці, нині Чортківського району – 28. 08. 1988 р., м. Мюнхен, Німеччина);
редактор, журналіст, видавець, громадський діяч Мирослав-Ілько Стечишин (1883 р., с. Глещава, нині Теребовлянського району – 18. 11. 1947 р., м. Вінніпеґ, Канада);
педагог, кандидат педагогічних наук Борис Струганець (1963 р. н., м. Тернопіль).
Цей день в історії Тернопілля:
1545 р. пан Валент Вкринський повернув землі, на яких розташовувалось с. Обич Шумського району, попереднім власникам - родині Боговитинів.
1917 р. німці зайняли м. Тернопіль.
1941 р. заступником Президента Української національної ради Михайла Грушевського обрано уродженця с. Великий Глибочок Тернопільського району професора Луку Турчина. Під час 1-ої світової війни служив у австрійській армії; згодом — сотник УГА. 1939–1941 - викладач Львівського торгівельно-економічного інституту, професор, 1942–1944 - в агрономічній школі у м. Дубляни (нині Жовківського району Львівської області).
1942 р. у Верхньоуральській в'язниці Росії загинув відомий громадський діяч Галичини, сокільсько-спортивний діяч, уродженець Тернополя Ілярій Брикович. У роки національно-визвольних змагань у складі УГА брав участь в українсько-польській війні 1918-1919 рр. Був управителем Тернопільської гімназії. Тривалий час очолював Тернопільську філію «Просвіти», «Рідної школи», «Міщанського братства», при якому заснував гурток «Сільського господаря», різні курси, щоб піднести культурний і освітній рівень міщан. Симпатик ОУН.
1944 р. у с. Старий Литвинів, нині Підгаєцького району загинув районний провідник ОУН Михайло Скасків (1914 р. н., с. Божиків, нині Бережанського району).
1944 р. в село Підвисоке Бережанського району вступила Червона армія; створено Підвисоцьку сільську раду (голова Михайло Яцків).
1945 р. постанова Політбюро ЦК КП(б)У про винищення українських націоналістів у західних областях УРСР.
1945 р. Вишневецький район. Енкаведисти протягом дня на допитах закатували молоду дівчину Левенець Марію і щоб замести сліди вивезли у ночі в рів та закопали, а родичам повідомили, що відправили в тернопільську тюрму.
1948 р. в Гримайлів, нині смт Гусятинського району приїхало 150 військовослужбовців строкової служби для збору врожаю у колгоспах району.
2014 р. у бою від кулі снайпера поблизу м. Первомайськ Луганської області загинув військовик Андрій Чабан (1988 р. н., с. Залісці Збаразького району).
В Україні сьогодні – День святої рівноапостольної княгині Ольги.
Свята рівноапостольна велика княгиня Ольга, у святому хрещенні Олена, походила з роду Гостомисла, за порадою якого покликані були варяги княжити в Новгороді, народилася в Псковській землі, в селі Вибути, в язичницькій сім'ї з династії князів Ізборських.
У 903 році вона стала дружиною великого князя Київського Ігоря. Після його вбивства в 945 році повсталими древлянами, не побажала вийти заміж і поклала на себе тягар державного служіння при трирічному синові Святославові.
Велика княгиня увійшла до історії як великий творець державного життя і культури Київської Русі.
У 954 році княгиня Ольга з метою релігійного паломництва і дипломатичної місії вирушила до Царгороду, де з пошаною була прийнята імператором Костянтином VII Багрянородним. Її вразила велич християнських храмів і зібраних в них святинь.
Таїнство хрещення над нею вчинив Патріарх Константинопольський Феофілакт, а хресним став сам імператор. Ім'я російській княгині наречене було на честь святої цариці Олени, яка знайшла Хрест Господній. Патріарх благословив новохрещену княгиню хрестом, вирізаним з цілісного шматка Животворящого древа Господнього з написом: «Обновися Руська земля Святим Хрестом, його ж прийняла Ольга, благовірна княгиня».
Після повернення з Візантії Ольга ревно несла християнське благовістя язичникам , стала споруджувати перші християнські храми: в ім'я святого Миколая над могилою першого київського князя-християнина Аскольда і Святої Софії в Києві над могилою князя Діра, храм Благовіщення у Вітебську, храм в ім'я Святої і Живоначальної Трійці у Пскові, місце для якого, за свідченням літописця, було їй вказано понад «лучем Трісіятельного Божества» — на березі річки Великої вона побачила з неба "три пресвітлих променя».
Померла свята княгиня Ольга в 969 році, заповівши відкрито здійснити поховання її по-християнськи. Її нетлінні мощі покоїлися в десятинній церкві в Києві.
А ще, 26 років тому, 24 липня 1990 року, більш ніж за рік до проголошення Незалежності України, над будівлею Київради був вперше офіційно піднятий національний синьо-жовтий прапор – символ нової української держави.
А в Еквадорі сьогодні святкують День Симона Болівара .
Всім відоме ім'я Симона Болівара — Визволителя. Під його проводом повстанці розгромили іспанські війська в Новій Гренаді — нинішньої Колумбії і в Венесуелі.
Болівар прагнув об'єднати всю Південну Америку і створити Південноамериканські Сполучені Штати. Для цього йому необхідно було стати єдиним керівником боротьби проти іспанців.
Венесуельці страждають свого роду оригінальною хворобою, що називається «болівароманією». Ім'ям цього національного героя у Венесуелі називають практично все. Найвища вершина країни — п'ять тисяч метрів — пік Болівар. Альпіністи, які його підкорили, під час сходження несли на собі погруддя Болівара, щоб встановити його якомога вище. І їм це вдалося — погруддя стало найвисокогірнішим Боліваром у світі.
Іменини сьогодні святкують Аркадій, Олена, Ольга.