26 травня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
журналіст, громадсько-політичний діяч Антін Глинка (1906, с. Денисів, нині Козівського району – 1957, м. Едмонтон, Канада);
депутат міської ради Андрій Грицишин (1976, м.Тернопіль).
директор «
вчений у галузі техніки, педагог, громадський діяч, доктор технічних наук, професор, заслужений машинобудівник України, директор Відокремленого структурного підрозділу НАУ «Бережанський агротехнічний інститут» Василь Павліський (1941, с. Угринів, нині Тисменецького району Івано-Франківської області);
міський голова м. Теребовля Сергій Поперечний (1971, м. Теребовля)
лікар, депутат обласної ради Наталія Турецька (1978, м. Тернопіль);
публіцист, земельний магнат, культурно-просвітницький і громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ Володислав Федорович (1845, с. Білинівка, нині Гусятинського району – 22. 12. 1917, м. Київ);
тернопільський історик, археолог Марина Ягодинська (1960, м. Семипалатинськ, нині Семей, Казахстан);
вчений-біолог, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри біології Тернопільського медичного інституту (нині ТДМУ), де створив біологічний навчальний музей, Іван Яременко (1903, с. Щербаки Полтавського району однойменної області – 27. 12. 1978, м. Тернопіль).
Цей день в історії Тернопілля:
26 травня 1909 року – помер український композитор, диригент і музичний діяч, уродженець с.Клювинці Гусятинського району Денис Січинський. Організатор і диригент співацьких товариств «Боян» у містах Львові, Коломиї, Перемишлі, Станіславі. Музична спадщина композитора: опера «Роксолана», музика до драматичних вистав; кантати, хори, романси.
26 травня 1942 року - загинув окружний провідник ОУН Тернопільщини, уродженець с.Криве Козівського району Михайло Галаса (псевдо: «Птах»). Закінчив юридичний факультет Краківського університету, магістр права. Член УВО, а з 1929 ОУН, районний провідник у Кривому (від 1929), політв'язень польських тюрем, повітовий провідник ОУН Бережанщини. Окружний провідник ОУН Тернопільщини. Розстріляний гестапо біля Києва.
26 травня 1938 року - в Москві (Росія) загинув уродженець с.Шили Збаразького району художник Максим Кукурудза. Розстріляний органами НКВС.
26 травня 1982 року - ієрейські отримав свячення майбутній архієпископ і митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир (Війтишин). Після свячень, у часи підпілля, здійснював душпастирську діяльність у різних місцевостях Тернопільської та Івано-Франківської областей.
26 травня 1987 року – помер український живописець і графік, уродженець с.Ободівка Підволочиського району Петро Обаль. Автор понад 500 робіт живопису, графіки, екслібрису. Твори художника експонувалися у містах: Берлін (Німеччина), Братислава (Словаччина), Відень (Австрія), Женева (Швейцарія), Івано-Франківськ, Київ, Прага (Чехія), Торунь (Польща), Ульяновськ (нині РФ), Чикаґо (США).
26 травня 1990 року – відновлено, як жіночу обитель, Свято-Богоявленський Кременецький монастир.
26 травня 1991 року – у с.Курівці Зборівського району відкрито кімнату-музей видатного земляка, актора та режисера галицького театру Миколи Бенцаля з нагоди 100-річчя з дня народження артиста.
День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 563/99 від 25 травня 1999 року, щорічно в останню суботу травня.
Першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 році з’явилися перші книги, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книги для України та суміжних країн, вона почала видання книг на кирилиці в тій формі, яку продовжили друкарні в Україні.
Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров-Федорович. Вона діяла протягом 1573-1575 рр.., А першою виданою на українських землях книгою став «Апостол» (в 1574 р.), який історично започаткував розвиток друкарства в Україні.
Справжнім шедевром друкарського мистецтва стала Острозька Біблія, завершена в 1581 р. Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою».
В 2017 році День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України припадає на 27 травня.
26 травня, в День незалежності Грузії, всі жителі цієї країни відзначають історичну подію, пов'язану з виходом грузин зі складу Росії. Це трапилося 26 травня 1918 року. Перша незалежна грузинська держава, яка мала назву Демократична Республіка Грузія, проіснувала до 1921 року. А вже в 1921 році на її території з'явилася Грузинська РСР, яка згодом стала однією з республік Радянського Союзу.
Другий крок до незалежності в Грузії був зроблений 31 березня 1991 року. В результаті проведеного референдуму абсолютна більшість грузинів (майже 99% з тих, хто проголосував) висловилися за відновлення незалежного статусу держави. Офіційно ця воля народу була закріплена в акті про відновлення незалежності, який проголосили 9 квітня 1991 року.
Першим президентом країни був обраний відомий політичний діяч Звіад Гамсахурдіа. Після нього до влади прийшов Едуард Шеварднадзе. Він очолював державу в період з 1995-го по 2003-ий рік. Потім в ході організованої «оксамитової» революції до влади прийшов Михайло Саакашвілі — лідер опозиційного політичного блоку, який фактично керував процесом мирної революції в країні, що призвела до відставки Шеварнадзе.
Цей момент можна назвати переломним в історії сучасної Грузії. Після нього святкування Дня незалежності стало більш масштабним, об'єднуючим мільйони людей.
Іменини сьогодні святкують Гликерія, Олександр, Макар, Ярина.