26 вересня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Андрейчин Сергій (1963, м. Бережани Тернопільської області) — український лікар-терапевт, гастроентеролог.

Банах Сергій (1975, с. Жолобки Шумського району) – правник, декан юридичного факультету у ТНЕУ.

Гелетюк Юрій (1943, с. Вел. Дедеркали, нині Шумського району) – музикант, композитор.

Гірняк Григорій (1914, с. Бишки, нині Козівcького району — 19. 05. 2003, м. Канберра, Австралія) — громадський діяч. Член ОУН (1932), провідник Юнацтва ОУН Бережанщини.

Гринько Олександр (1919, с. Грибова, нині Лановецького району - 9 вересня 2013 р., Львів) — актор, співак (бас), діяч культури, публіцист.

Зінкевич Анатолій (1953, с. Лосятин Кременецького району - 13.02.2019, м.Тернопіль) — православний священник, митрофорний протоієрей. Колишній настоятель Свято-Троїцького духовного центру. Орден св. Володимира 3-го ступеня (2003).

Корицький Григорій (1954, с. Пальчинці Підволочиського району) — вчений у галузі медицини, громадський діяч, головний лікар обласної дитячої комунальної клінічної лікарні.

Михальський Тарас (1980, м. Збараж Тернопільської області — 19 жовтня 2014, с. Сміле Слов'яносербського району Луганської області) — український військовик, оператор-навідник БМП 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Пігічин Петро (1918, с. Вільховець, нині Бережанського району — 08. 09. 1998, м. Ванкувер, Канада) —  видавець, редактор, літератор.

Свіргун Богдан (1940, с. Баворів, нині Тернопільського району - квітень 2020) — журналіст, громадський діяч. Член НСЖУ (1996).

Сікорський Казимир (1935, с. Ходаки, нині Шумського району - 16. 04. 2012) — художник, сценограф, скульптор.

Троян Кирило (Корнило) (1884, с. Сидорів, нині Гусятинського району —  05. 03. 1959, м. Нью-Йорк, США) — правник, громадсько-політичний діяч. Доктор права (1912).

Цей день в історії Тернопілля:

1864 року - колишній обер-інженер залізниці за проектом товариства Карла Людвіка Владислав Заполовіч отримав від уряду дозвіл на попередні роботи для прокладення залізниці від Львова через Золочів–Тернопіль до Дністра з розгалуженням до Бродів.

1922 року - польський сейм ухвалив «Закон про підстави загального воєвідського самоврядування і зокрема воєвідств львівського, тернопільського і станиславівського». Згідно з цим документом у Тернопільському воєводстві створювали воєводські сеймики та їхні виконавчі органи – воєводські виділи (комітети), що забезпечували собі право визнання Галичини за умови надання їй автономії.

1930 року - в Галичині заборонили Пласт. Після заборони відбулися судові процеси за приналежність до нього, зокрема у Зборові, Почаєві, Тернополі; деякі з пластунів засуджені до 2 місяців арешту із заміною кари на штраф 3000 злотих.

1930 року - у с. Дарахів Теребовлянського району відбулася пацифікація.

1939 року – в Тернополі відбувся 1-й концерт відомої співачки Оксани Петрусевич в театрі “Сокіл” (нині кінопалац ім. І. Франка), потім співала на сценах кінотеатру “Аполло” (перебудований) та “Міщанського Братства” (нині обласна філармонія). Вперше у Тернополі виконала “Пісню про Україну” (сл. В. Лебедєва-Кумача, муз. Д. Покрасса).

1942 року - з Тернопільської області депортовано в табір Белжец 4938 євреїв, зокрема з Озерян вивезено 813 осіб, на місці убито 130 осіб, зі Скала – 1625, вбито при вивезенні 30 осіб, з Коралівки – 700, з Мельниці – 1000, з Борщова – 800 осіб.

1942 року – у Борщівському  ґетто знищили близько 100 євреїв.

1948 року - на зібранні селян щодо створення колгоспу в с. Новий Тараж, що нині належить до м. Почаїв, Дмитро Панчук заявив: «Вступати в колгосп я не бажаю, бо добре бачу життя колгоспників зі східних областей. Якщо вступимо до колгоспу, то куди вже ми підемо за хлібом?». Тут же Д. Панчука заарештоуали представники влади. Через кілька днів звільнили, однак його оселю зайняли «стрибки», тож чоловікові довелося мешкати в чужій домівці.

1948 року - примусово створено колгосп в с. Кам'янки Підволочиського району, згодом укрупнений, у 1990-х рр. розпайований.

1948 року - в с. Хатки Тернопільського району створили станицю (12 осіб) “істрєбітєльного батальону” (“стрибків”).

В Україні сьогодні відзначають Всеукраїнський день дошкілля.

Міжнародний день глухих в усьому світі відзначають з 1951 року. В цей день світова спільнота згадує про потреби людей з проблемами слуху. Свято було встановлене у зв’язку з заснуванням Всесвітньої федерації глухонімих. Сьогодні, за даними цієї організації, різні порушення слуху виявляються у кожного дев’ятого жителя планети. Головними причинами втрати слуху на сьогоднішній день є хвороби і травми. Крім того, величезна кількість людей вже народжуються глухонімими.

Люди з вадами слуху в розвинених країнах спілкуються на своїй особливій мові — мові жестів та погляду. Це унікальна форма спілкування, яку розробили в 50-х роках минулого століття спеціально для глухонімих учасників різних конференцій, конгресів і симпозіумів.

Основоположником мови жестів вважається французький абат Чарльз-Мішель де Л’Епе. У 1760 році він заснував у Парижі інститут глухих. Тому в цей день прийнято згадувати цю поважну людину, яка подарувала глухонімим людям можливість активного спілкування.

А ще сьогодні – День машинобудівника України. Він щорічно відзначається в четверту неділю вересня.

Європейський день мов вважається традиційним святом у Європі з 2001 року. Він відзначається 26 вересня для підтримки розвитку мов і їх розмаїття.

Стандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому це свято закликає до викладання та вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами.

Вчені досі не можуть точно відповісти на питання, чому вивчення іноземних мов одним людям дається дуже легко, а інші безрезультатно намагаються вивчити хоча б рідну мову. Багато хто вважає, що до цього повинна бути генетична схильність і навіть талант.

Мода на володіння іноземними мовами не проходить ніколи. Ще в 18 столітті вважалося дуже модним використовувати в мові іноземні слова. Серед європейських мов найбільш поширеними сьогодні є португальська, іспанська, французька та англійська. Однак Європейський день мов повноправно можуть святкувати носії будь-якої мови європейської держави: польської, української, німецької тощо.

Сьогодні – Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї.

Цей День дозволить світовій спільноті підтвердити свою прихильність справі глобального ядерного роззброєння як першочергове завдання. Відзначаючи Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї, ми інформуємо громадськість і її лідерів про реальні переваги ліквідації такої зброї, а також пов’язаних соціально-економічних витратах.

А ще 26 вересня — це Всесвітній день контрацепції. Його вперше святкували у 2007 році. З ініціативою виступила міжнародна організація з питань репродуктивного здоров'я населення планети. День контрацепції — це не одноденна акція, а цілеспрямована програма, яка звертає увагу на необхідність зниження кількості незапланованих вагітностей.

Незважаючи на технічний та інформаційний прогрес, багато представників молодого покоління не знають про всі можливості контрацепції. А в багатьох випадках чоловіки і жінки просто ігнорують потребу в захищеному сексі. Особливо це стосується молодих людей 15-25-річного віку. Свято придумане переважно для цієї категорії людей. За офіційною статистикою, в Україні сьогодні фіксується велика кількістю абортів. Причому величезне число переривань вагітності в Україні виконують пацієнткам, які не досягли повноліття.

Безпосередні заходи, присвячені дню контрацепції, проводяться у форматі лекцій, освітніх акцій.

Іменини сьогодні святкують Корнилій, Леонтій, Микола, Олександр, Петро.