27 листопада в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Ганкевич Роман (1923, с. Більче-Золоте, нині Борщівського району – 11. 12. 2003, Канада, похований у с. Зарваниця Теребовлянського району) – церковний і громадський діяч.
Голець Ярослав (1941, с. Великий Говилів Тернопільського району) – скульптор.
Дзюбанівський Євген (1943, с. Іванківці, Зборівського району) - військовик. Полковник. Орден Червоної зірки, медалі.
Сліпий Родіон (1887, с. Заздрість, Теребовлянського району – 01.06.1948, м. Міттенвальд, Німеччина) – лікар, учасник національно-визвольних змагань.
Цей день в історії Тернопілля:
1895 року – із залізничної станції «Тернопіль» відправились перші ешелони з тернопільськими емігрантами.
1918 року - в Тернопіль з Відня прибув президент УНРади ЗУНР Євген Петрушевич.
1918 року – у Тернополі побачило світ друковане урядове видання ЗУНР «Український Голос», редактор П. Карманський.
1939 року - Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Львівської, Дрогобичської, Волинської, Станіславської, Тарнопільської і Ровенської областей у складі УРСР. Ухвалено затвердити рішення про створення Тарнопільської області з центром у Тарнополі, у складі Тернопільського, Збаражського, Чертковського, Борщівського, Залещицького, Капачинського, Скалатського, Підгаєцького, Трембовлянського, Бережанського, Бучачського, Зборовського, Кременецького повітів.
1942 року - з Бучача Тернопільської області депортовано в табір знищення Белжец 1600 євреїв, на місці убито 250 осіб.
1942 року - нацисти розстріляли в с.Стара Ягільниця Чортківського району групу з 52-ох оунівців. В тому числі загинув окружний провідник ОУН Коломийщини Роман Сельський (псевдо: «Мундзьо», «Семен»), обласний провідник ОУН Станіславщини Василь Мельничук (псевдо: «Чумак», «Славко», «Богун»).
2009 року - Тернопільська міськрада ухвалила назвати вулицю іменем Ігоря Пелиха. Відповідне рішення було прийнято одноголосно. Ігор Пелих народився 3 лютого 1974 року в Тернополі. У 1997 році працював на радіо «Столиця», пізніше - на телекомпанії «1+1». З 2000 року працював на ICTV адміністратором сайту каналу, а потім ведучим і продюсером програм «Галопом по Європах», «На свою голову» і «Лабіринт». Був одружений, мав 3 дітей. Пелих трагічно загинув 8 травня 2009 року під час ДТП у Києві.
2013 року - триває тернопільський Євромайдан, який щодня збирає тисячі небайдужих людей на центральному майдані міста біля драмтеатру. Міський голова звернувся до ректорів ВНЗ міста максимально сприяти участі молоді у страйку.
2014 року - в зоні АТО, поблизу смт.Кримське Луганської області, загинув український військовик, механік-водій гусеничної машини 5-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади, уродженець с.Великі Загайці Шумського району Роман Мусій. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
П’ятницю після Дня подяки в США з особливим нетерпінням очікують шопоголіки і співробітники роздрібної торгівлі: в цей день стартує різдвяний сезон розпродаж. Чорна п’ятниця – день, коли кишені покупців порожніють, зате магазини роблять величезну касу.
Щороку в четверту п’ятницю листопада люди в багатьох країнах світу на добу відмовляються від будь-яких покупок, нагадуючи собі про те, що надмірне споживання – небезпечна тенденція. Саме цього дня громадські активісти закликають максимально розсудливо ставитися до своїх покупок і виступають проти суспільства споживання.
Ідея цього свята-акції зародилася 1992 року в Америці. З ініціативою відмовитися від покупок виступив канадський журналіст естонського походження Калле Ласн. На його думку, причину фінансової кризи потрібно шукати не в ліквідності або нерегульованих ринках, а в культурі надлишкового і бездумного споживання. Найбільш відомий аргумент апологетів акції полягає в тому, що в країнах із високим рівнем життя проживає лише 20 відсотків населення земної кулі, а використовують вони понад 80 відсотків усіх природних ресурсів Землі.
2001 року за підтримки сайту Adbusters ця акція набула всесвітнього масштабу, День відмови від покупок, окрім Мексики, Канади і США, пройшов іще в 55 країнах. Наразі до проведення подібних акцій приєдналося ще 10 держав.
Умови участі в цій акції прості – протягом 24 годин потрібно відмовитися від будь-яких придбань. Крім того, активісти проводять акції під девізом «Заради миру на землі нічого не купуй!», щоб привернути увагу громадськості. Акції є мирними демонстраціями в торговельних центрах, а також показами «антирекламних» роликів, які повідомляють про те, що середній житель США купує в п’ять разів більше товарів, ніж мексиканець, вдесятеро більше, ніж китаєць, і в тридцять разів більше, ніж громадянин Індії.
День відмови від покупок (Buy Nothing Day) відзначають після американського Дня подяки, тобто в традиційний час початку різдвяних розпродажів у всьому світі. Цього дня магазини отримують від 20 до 50 відсотків свого річного виторгу, а в масовій тисняві в найбільших торговельних центрах щороку гинуть люди. Не без сарказму четверту п’ятницю листопада називають «чорною п’ятницею» (Black Friday).
Кожної останньої п’ятниці листопада в Україні святкують День логіста. І хоча свято неофіційне, його не можна залишити без уваги.
Кваліфікований логіст координує пересування товарів безпосередньо від точки виробництва до місця реалізації. Це відповідальна посада, що вимагає від виконавця уважності, зосередженості та здібностей до аналітики. Саме від роботи логіста залежить, чи прийде потрібний товар до обумовленого терміну, і якою буде кінцева вартість доставки.
Професія логіста досить популярна, оскільки такий фахівець потрібен в усіх компаніях, чия діяльність пов’язана з виробництвом, торгівлею і доставкою будь-яких товарів.
Національна академія наук України (НАНУ) заснована установчими зборами при уряді гетьмана Скоропадського П. П. 27-го листопада 1918-го року і є однією з найстаріших академій на пострадянському просторі. Першим президентом Академії було обрано видатного вченого-геолога і геохіміка зі світовим ім’ям Вернадського В. І.. Її історія включає в себе ряд найважливіших і яскравих наукових досягнень.
У період з 1918-го по 1921-й рік носила назву «Українська академія наук» (УАН). З 1921-го по 1936-й - «Всеукраїнська академія наук» (ВУАН), з 1936-го по 1991-й вона називалася «Академією наук Української РСР» (АН УРСР), з набуттям суверенітету і незалежності України в період з 1991- го по 1993-й рік була перейменована як «Академія наук України» (АН України), а з 1994-го року знайшла свою теперішню назву - «Національна академія наук України» (НАНУ).
Серед найбільш значущих досягнень академії в період до і під час Другої світової війни, це роботи над штучною ядерною реакцією перетворення ядер літію в ядра гелію, роботи над прискорювачем заряджених частинок і створення трьохкоординатного радіолокатора дециметрового діапазону. Для оборонної промисловості - впровадження високоефективної технології автоматичного зварювання під флюсом корпусів танків, артилерійських систем та авіабомб. Серед розробок вчених-біологів і медиків - ряд нових лікарських препаратів і методів лікування поранених.
Після Другої світової війни, наприклад, в Інституті електротехніки АН УРСР лабораторією професора Лебедєва С. А. була розроблена перша в сучасній континентальній Європі універсальна електронна лічильна машина, а 1960-му році за допомогою розробленої в цій же лабораторії ЕОМ «Київ» в інституті ядерних досліджень в Дубні вперше в світі проводилися експерименти з дистанційного управління технологічними процесами.
У різний час в Академії працювало безліч видатні вчених, серед яких математики Боголюбов Н. Н., Граве Д. А. і Митропольський Ю. А., механіки Динник А. Н., Лаврентьєв М. А., Писаренко Г. С. і Трощенко В. Т., фізики Ахиезер А. І., Давидов А. С., Лашкарьова В. Е., Прихотько А. Ф., Синельников К. Д. і Шубников Л. В., астрономи Брауде С. Я., Орлов А. Я., Усіков А. Я. і Федоров Е. П., геолог Тутковський П. А. і матеріалознавці Трофимов В. І. та Францевич І. Н., хіміки Бродський А. І., Думанський А. В. , Кірсанов А. В. і Писаржевський Л. В., біологи і медики Амосов Н. М., Богомолець А. А., Заболотний Д. К., Палладін А. В., Філатов В. П. та Холодний Н. Г ., ботаніки Липський В. І. та Фомін А. В., економісти Воблий К. Г., Лукінов І. І. та Птуха М. В., історики Грушевський М. С. і Яворницький Д. І., правознавець Корецький В . М., філософи Омельяновский М. Е. і Шинкарук В. І., мовознавці Білодід І. К., Булаховський Л. А., Калинович М. Я., Мельничук А. С. та Русанівський В. М., літературознавці та письменники Білецький А. І., Єфремов С. А., Рильський М. Ф.
Станом на 2013-й рік в структуру НАН України на території України та Кримскої автономії входили 174 інституту, в роботі яких було зайнято більш ніж 41 тис. фахівців.
Іменини сьогодні святкують Григорій, Феодора, Пилип, Устим.