3 листопада в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Брикович Іля­рій (Іла­рі­он; псевд.: Осип По­діль­сь­кий) (1881, м. Тер­но­­­піль, Галичина — лют. 1942, м. Верх­ньо­уральськ, Ро­сі­я. По­мер у в’я­з­ни­ці) — педа­­гог, гро­мадський і ко­о­пе­ра­ти­в­ний ді­яч. Член НТШ.

Винокур Юлія (1959, станиця Калинівська Наурського району Чечено-Інгушської АРСР, нині РФ) — українська журналістка, громадська діячка. Член НСЖУ (2005). Заслужений журналіст України (2009). Генеральний директор телекомпанії «TV-4».

1966319_673594646035658_1784015820_o

Лотоцький Інокентій Ілярій (1915 р., с. Старі Петликівці — 4.07. 2013, Чикаго, США) — єпископ Чиказький Української Греко-Католицької Церкви (1980–1993), василіянин, проповідник, місіонер, визначний організатор релігійних товариств, педагог, сповідник.

lototskyj

Осадца Михайло (1836, Божиків, тепер Бережанський район, Тернопільська область — 10.04.1865, Львів) — священник УГКЦ, мовознавець, педагог, професор. Доктор філософії.

osadtsa

Черній Василь (1959 р., с. Ванжулів Лановецького району Тернопільської області) — український політичний діяч.

chernij

Цей день в історії Тернопілля:

1918 року - мітинг у Підгайцях із нагоди проголошення ЗУНРу.

1931 року - у Тернополі помер громадсько-освітній і кооперативний діяч Яків Миколаєвич. Викладав у Тернопільській учительській семінарії. Активний учасник національно-визвольних змагань, після Листопадового зриву 1918 р. очолював харчову управу Тернопільського повітового комісаріату.

1935 року - у Микулинцях помер адвокат, доктор права, офіцер УГА, громадський діяч Григорій Куріца.

1937 року - в урочищі Сандармох біля м.Медвєжьєгорська (нині Республіка Карелія, Росія) розстріляно велику групу українців - в’язнів Соловецького табору; серед них були уродженці Тернопільщини: Михайло Баран, Михайло Білий,Олександр Вальда-Фарановський, Степан Вовк, Яків Войтюк, Богдан Глібовицький, Василь Гоца, Павло Коренківський, Василь Олійник, Степан Попович, Микола Тютюник, а також Лесь Курбас.

1947 року – в с.Шупарка Борщівського району загинув учасник національно-визвольних змагань, поет, літератор Андрійчук Василь (псевда «Орел», «Бор», «Остап», «Максим»). Член ОУН. В 1940 мобілізований у Червону Армію; учасник німецько-радянської війни; потрапив у німецький полон, звідки був звільнений; повернувся додому. Від 1943 - в УПА: референт СБ, розвідки, відділу пропаґанди проводу ОУН на Борщівщині. Квартирував у печері «Озерна». В бою з підрозділом НКВС важко поранений; щоб не потрапити в руки ворога живим, застрелився. Рукописний зшиток із 22 віршами Андрійчука і промовою «Слово на Святвечір» зберігає брат; його доробок опублікований у книзі Н. Мизака та Ю. Зімельса «Дух одвічної стихії і голосу крові».

1950 року - у м.Едмонтон (Канада) помер правник, діяч української діаспори в Канаді, уродженець  с.Вовківці Борщівського району Юрій Шкварок.

1983 року - у м.Івано-Франківськ помер український музикант, фольклорист, самодіяльний композитор, уродженець с.Носів Підгаєцького району Михайло Магдій. Заслужений артист України.  1920-ті - керівник духових оркестрів у селах Великі Гаї і Велика Березовиця, нині Тернопільського району, містечку Козлів, грав у оркестрі Міщанського братства м.Тернопіль. Один із фундаторів Державного гуцульського ансамблю пісні й танцю, керівник оркестрової групи.

3 листопада в Україні відзначається День ракетних військ і артилерії, що входять до складу Сухопутних військ Збройних Сил України. Це професійне свято встановлене Указом Президента від 31.10.1997.

Ракетні війська і артилерія складаються із з'єднань оперативно тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів протиповітряної оборони та інших важливих об'єктів при веденні бою.

Ракетні війська і артилерія є основною вогневою силою в операціях, які проводяться Сухопутними військами із застосуванням звичайної зброї, і виконують до 65-70% загального обсягу завдання з вогневого ураження противника.

На озброєнні з'єднань, частин та підрозділів РВіА знаходяться:

ракетні комплекси оперативно-тактичних, тактичних ракет;

реактивні системи залпового вогню типу «Смерч», «Ураган», «Град»;

самохідні гармати «Гіацинт», «Піон», «Акація», «Гвоздика»;

протитанкові засоби «Штурм», «Конкурс», «Рапіра».

Професійне свято ракетників і артилеристів відзначають офіцери, прапорщики, курсанти, військовослужбовці військової служби за контрактом та строкової служби, працівники оборонної промисловості, ветерани війни, праці та Збройних Сил України.

artyleriya

3 листопада в Україні відзначається День інженерних військ. Він затверджений Указом Президента 27 жовтня 1999 року в знак видатних заслуг саперів, ветеранів та воїнів-інженерів України.

У загальній структурі Збройних Сил України інженерні війська належать до спеціальних військ. Організаційно частини і підрозділи інженерних військ ЗС України входять до складу Сухопутних військ, Військ Протиповітряної оборони та Військово-морських Сил, а у складі військово-повітряних Сил є інженерно-аеродромні частини і підрозділи.

Інженерні війська дуже цікавий рід військ. Саме інженерні війська першими освоювали новітні засоби ведення війни, впроваджували їх в арсенал армії. З інженерних військ виділилися в самостійні роди військ залізничні війська, війська зв'язку, автомобільні війська, танкові війська і навіть авіація.

Інженерні війська — це війська переднього краю. У воєнний час атаку починають саме інженерні війська. Вони забезпечують мотострільця і танкістам просування вперед.

Інженерна розвідка вивчає місцевість, на якій мають бути бойові дії, вона зобов'язана виявити, що готує супротивник для ускладнення просування військ. Інженерні війська залучаються для фортифікаційного обладнання позицій: уривки окопів і траншей, споруди укриттів для техніки та особового складу, ходів сполучення, обладнання наглядових і командних пунктів.

Інженерні війська готують, містять і маскують шляхи для просування військ. Вони ж влаштовують переправи через водні перешкоди, маскують війська і об'єкти, забезпечують війська водою. Окрім вирішення безпосередніх завдань інженерного забезпечення бою на інженерні війська покладено завдання забезпечення інших родів військ шанцевим інструментом, електротехнічними засобами (від ліхтариків і батарей до пересувних атомних електростанцій), забезпечення частин і підрозділів електроенергією.

v_inzhenery

День культури (яп. 文化の日, ぶんかのひ, бунка-но хі) — національне японське свято, яке відмічається щорічно 3 листопада як день сприяння культурі, свободі і миру.

Святкування Дня культури було затверджено 1948 року Законом про національні свята Японії. Згідно з цим Законом, мета Дня полягає у «любові до свободи і миру, розвитку культури».

До поразки Японії у Другій світовій війні 3 листопада офіційно святкувався як день народження Імператора Мейдзі. З 1868 року свято називалося Тентьо-сецу (天長節), а з 1927 року — Мейдзі-сецу (明治節). У повоєнний період прямий зв'язок цього свята з Днем культури заперечується японськими урядовцями.

Щорічно на День культури в Токійському Імператорському палаці відбувається церемонія вручення орденів культури визначним діячам науки і освіти, а також проходять святкові заходи організовані Агенцією Культури при Міністерстві освіти, науки та спорту Японії. Для більшості музеїв і культурних установ День культури є «днем відкритих дверей».

День культури відомий як «особливо ясний день», через високу ймовірність ясної безхмарної погоди.

yaponiya

Іменини сьогодні святкують Іларіони, Аркадії, Феофіли, Якови.

Це цікавоТернопільщинаТернопільіменинникисвятоімениниТерен