5 травня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

священник (протоієрей), літератор, публіцист, автор збірок поезій Василь Ганішевський (1948, с. Горішня Слобідка Монастириського району);

29930264

український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч. Академік ВУАН (1925 р.), дійсний член НТШ. І.Горбачевський — кандидат на Нобелівську премію з фізіології та медицини 1911 року Іван Горбачевський (1854, с. Зарубинці, нині Збаразький район  — 24 травня 1942, Прага).

громадський діяч, колишній депутат Тернопільської обласної ради Сергій Демчишин (1973, с. Залізці Зборівського району);

правник, громадський діяч, офіцер УГА в період ЗУНР, діяльний в українських товариствах Роман Зарицький (1891, с. Романівка Теребовлянського району – 1970, Канада);

господарниця, громадська діячка Анастасія Заяць (1941, с. Темногайці Шумського району);

учасник національно-визвольних змагань , член ОУН, псевдо «Голуб» Григорій Лящук (1923, с. Вілія Шумського району – 27. 10. 2006, с. Будище Звенигородського району Черкаської області);

етнограф, педагог, громадська діячка, авторка розвідок про народне ткацтво Савина (Єлизавета) Сидорович (1895, м. Монастириська – 25. 11. 1972, м. Львів);

військовик, генерал-майор Олексій Слюсаренко (1936, с. Башківці Шумського району);

download

кооперативний і громадський діяч, доброволець УГА Петро Сокольський (1883, с. Завалів Підгаєцького району – 13. 02. 1979, м. Торонто, Канада).

польський актор і режисер, театральний діяч Адольф Хроніцький (1912, с. Ласківці, Теребовлянського району - 23 вересня 1989, м.Глівіце, Польща).

Цей день в історії Тернопілля:

5 травня 1935 року – помер академік, учений-правник, політичний діяч, уродженець Тернополя Станіслав Дністрянський. Обирався депутатом до Віденського парламенту. У 1920 р. написав проект конституції для ЗУНР. Він розробив основи правової держави, зокрема правління республікою, заклав основи політології.

5 травня 1945 року – в с.Купчинці Козівського району помер український самодіяльний поет Микола Косар. В юності цікавився літературою та історією. Ще сімнадцятирічним написав вірш «Ой, їхало царське військо», в якому розповідається про те, як у 1914 році за наказом російського офіцера-чорносотенця був зруйнований пам'ятник Т. Шевченку в Денисові. Під час 1-ї світової війни воював в австрійській армії на Італійському і Сербському фронтах. Діяльний у «Просвіті», «Сільському господареві», друкувався у «Гро­мадському голосі», «Жіночій долі» та інших пері­одичних виданнях, українських часописах Канади і США. У 1930 році був пацифікований польськими шовіністами. Разом із братом написав «Історію Купчинців» (рукопис втрачений).

5 травня 1980 року – в Афганістані загинув уродженець с. Завалів Бережанського району Петро Білецький. Загалом в цій війні брало участь понад 1700 жителів Тернопільщини; з них 46 стали інвалідами, 2 - пропали безвісти, 48 – загинули.

Сьогодні - Всесвітній день акушерки.

Відомо, що у вагітної жінки на 20 тижні вагітності крові в організмі приблизно на 50% більше, ніж до зачаття, а у новонародженої дитини крові вистачить лише на те, щоб заповнити одну маленьку чашечку.

Помічники лікарів, так називають акушерок у пологових будинках, відзначають своє професійне свято «Всесвітній день акушерки» 5 травня. Праця цієї категорії медиків незамінна, за великим рахунком, саме акушерки допомагають малюкам з’являтися на світ.

Основні функції акушерки багатогранні і зачіпають надання першої акушерсько-гінекологічної допомоги, та підготовку інструментарію для проведення прийому лікаря-гінеколога, і допомогу лікарю при огляді жінки, і взяття мазків на гістологічні, бактеріологічні види досліджень, та виписку на проведення аналізів з консультацією фахівців, і проведення патронажу породіль та вагітних, і проведення диспансеризації хворих, ведення документації по їх диспансеризацію, психологічну підготовку вагітної до пологів, при необхідності ведення педіатричної роботи, а також усім відоме надання допомоги акушер-гінекологу у веденні пологів.

5 травня відзначається Міжнародний день боротьби за права інвалідів — людей, які, як ніхто, потребують підтримки оточуючих. Інваліди, або ж люди з обмеженими можливостями, як прийнято називати цю категорію людей в Європі, є повноцінними членами суспільства. Однак часто їх права порушуються більше, ніж права інших людей. І це не повинно залишатися без уваги, оскільки демократичне суспільство не сприймає дискримінації за будь-якими ознаками.

Історично склалося так, що в Радянському Союзі людей з обмеженими можливостями соромилися, їх намагалися не помічати. Тому в колишніх республіках СРСР, які ступили на шлях незалежного розвитку, тільки вчаться розуміти і сприймати належним чином інвалідів. І це свято можна назвати одним із способів звернути увагу суспільства на існуючу проблему.

За офіційними даними, в Україні проживають близько 2,5 мільйонів людей зі статусом інвалідів. Щороку їх кількість збільшується. Тому однією з цілей цього свята варто назвати забезпечення умов для нормальної соціальної реалізації інвалідів, щоб вони могли отримувати освіту, працювати і користуватися соціальними благами нарівні з іншими членами суспільства.

У дохристиянські часи наші предки 5 травня відзначали свято Красної гірки, що символізувало зустріч весни. Цього дня влаштовували обряд зустрічі красного, тобто гарного весняного сонечка на високих місцинах, горах чи скалах. Адже існувало повір'я, що саме такі місцини люблять Боги. Красною гіркою у деяких регіонах ще називали період від Хоминого тижня до Юрія, що вважався найзручнішим для весіль, бо у цей час через повені ще не приступали до хліборобських робіт.

Свято Красної гірки, або Красної Лелі, відзначалося саме тоді, коли, за спостереженнями старожитніх природолюбів, починав цвісти ясен, а ще такі дерева, в яких цвіт і листя з'являються водночас.

В Україні ще й досі зберігаються старі урочища, здебільшого високі горби, що називаються Красна гірка. Існувало повір'я, що в таких місцях, зокрема, на горах ховаються духи чоловічої статі: упирі, перелесники, характерники, відьмаки. А на Лисій горі у трав'янистому схові живуть відьми, чарівниці, мавки та русалки. Всі ці духи люблять грітися біля вічних вогнів «красних» дерев і справляти шабаші на Радуницю-Проводницю, Красну гірку та Навин день.

«Красними» деревами називали ті, в які Бог грому Перун потрапляв своїми вогняними стрілами-блискавками, здебільшого, це були дуби. Ці дерева вважали священними, міченими рукою Бога і боялися Перунового вогню. Говорили, що «огонь святий мститься, як Його не шануєш». Жартувати з ним також не можна, і хоч пожежа від блискавки — біда, проте, гріх її гасити. Ще казали, що «на вогонь гріх плювати, гріх його лаяти і проклинати!»

До «Перунового дерева» наші предки приходили всім родом зі старійшинами на чолі співати хвалу Богові першого весняного грому, воєводі війська небесного. Тут юнаки показували силу, і звідти їх проводжали на «січ криваву». Тут же потім ховали загиблих на полі бою.

1921-1922._Карагод_(Ляльнік)

Іменини сьогодні святкують Гаврило, Віталій, Всеволод, Климентій, Феодор.

Це цікавоТернопільщинаТернопільіменинникисвятоімениниТерен