8 вересня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Бартошинський Збігнєв (1929, смт Скала-Подільська Борщівського району - 3 серпня 2004, Львів) – вчений-геолог. Автор наукових публікацій.
Волощук Микола (1921, с. Криве, нині Козівського району – 04. 07. 1978, м. Львів) – художник, поет. Відомо понад 160 малярських творів.
Гнатківський Володимир (1923, с. Васильківці, нині Гусятинського району) – інженер-конструктор аерокосмічної техніки, громадський діяч.
Головач Микола (1962, с. Дружба Бучацького району) – господарник.
Курчовий Данило (1942, м. Тернопіль) – лікар. Автор наукових праць.
Мазур Степан (1926, с. Кам’янки, нині Підволочиського району – 16. 04. 2003, там само) – комбайнер. Депутат ВР УРСР (1963–67).
Мала Ніна (1947, с. Бриків Шумського району) – педагог, викладач-методист. Заслужений працівник освіти України (2003).
Смалига Мирослав (1926, с. Глещава, нині Теребовлянського району) – педагог, краєзнавець, громадський діяч. Голова редколегії книги «Історія міст і сіл Теребовлянщини» (1997), де опублікував і власні праці.
Тимчишин Володимир (1962, м. Копичинці Гусятинського району) – громадський діяч, господарник, депутат обласної ради.
Якубець Мар’ян (Jakubiec Marian; 1910, с. Гиновичі, нині Бережанського району – квітень 1998, м. Вроцлав, Польща) – польський вчений у галузі славістики та літературознавства, редактор.
Юзвяк Віктор (08. 09. 1955, м. Скалат Підволочиського району – 10. 10. 1997, м. Тернопіль) – спортсмен. Майстер спорту СРСР (1980).
Цей день в історії Тернопілля:
1582 року – перша згадка про с. Москалівка Лановецького району в документі “Історико-статистичні описи Волинської єпархії” як про маєток князя воєводи Троцького.
1698 року – відбулася Підгаєцька битва. Останній бій між польським військом і татарськими загонами за весь період нападів ординців на українські та польські землі 1450-1699. Татари не змогли взяти укріплений табір і замок. Наступного дня вони прорвалися до обозу й почали його грабувати; в цей час польське військо перегрупувалось і контратакувало, в результаті чого татари відступили. Польські загони почали переслідування, однак ординці зуміли перейти через р. Дністер і повернулись у Крим.
1909 року – у Підволочиську освячено костел св. Софії. Перший камінь під його будівництво заклали 22 липня 1880 р. на землі ґрафа Вацлава Баворовського (1965 р. споруду підірвали атеїсти).
7–8 вересня 1915 року – ІІ-й курінь УСС, забезпечуючи відступ німецьких і австрійських полків, успішно утримував відрізок 7-кілометрового фронту між Панталихою і Настасовом.
1920 року – в Почаїв вдруге і надовго вступили польські війська.
1922 року – жителі Золотої Слободи Козівського району бойкотували вибори до Галицького сейму та Варшавського сенату.
1936 року – Зборівське староство рекомендувало гурткові «Рідної школи» ім. І. Мазепи у містечку Поморяни (нині Львівської області) вживати замість «Зборів» – «Зборув».
Напередодні вступу Червоної армії в Західну Україну і Західну Білорусію, 8 вересня 1939 р., нарком внутрішніх справ СРСР Л. Берія видав наказ про «проведення навчальних зборів», а по суті, про підготовку до воєнних дій проти Польщі. Відповідно до цього наказу нарком внутрішніх справ УРСР О. Сєров1 повинен був створити 5 оперативно-чекістських груп, кожна з 50–70 осіб.
1941 року – комендант міста видав розпорядження про переселення єврейського населення в гетто, яке охоплювало вулиці Львівську, Шептицького, Срібну, частково Руську та Ринок.
1948 року – в с. Товсте Гусятинського району комуніст Пастушенко побив 70-річного Василя Перешлюгу за нездачу континґенту та відмову вступати у колгосп.
2006 року – Тернопільська обласна рада у Зборівському районі відновила село Плесківці, раніше об'єднане з селом Чернихів, взяла його на облік і підпорядкувала Чернихівській сільській раді.
2012 року – на території Збаразького замку-палацу XVII століття (м. Збараж, Тернопільська обл.) відкрили кінно-художній театр імені Дмитра Вишневецького (Байди).
8 вересня вважається Міжнародним днем солідарності журналістів. Він був заснований конгресом міжнародної організації журналістів, який відбувся в Бухаресті в 1958 році. Члени четвертого конгресу вирішили, що саме 8 вересня журналісти повинні демонструвати свою солідарність і єдність всьому світу. При цьому учасники зборів акцентували увагу на необхідності спільного захисту прав журналістів в різних конфліктних ситуаціях.
Вибір дати для святкування – невипадковий. Саме в цей день у 1943 році в Берліні був страчений фашистами заарештований гестапо у квітні 1942 року чехословацький журналіст, літературний і театральний критик, публіцист, активіст чехословацької компартії Юліус Фучик. Навіть у нацистських катівнях Юліус не залишив професію і встиг написати книгу «Репортаж з петлею на шиї» (чес. Reportáž psaná na oprátce), за яку був посмертно в 1950 році удостоєний Міжнародної премії Миру.
Уже традиційно в день солідарності журналістів по всій планеті проходять збори та конференції, на які приїжджають журналісти з різних країн світу. На цих професійних з'їздах представники четвертої влади діляться своїм журналістським досвідом і відзначають найдостойніших у своєму середовищі. Так, Пулітцерівська премія – одна з найпрестижніших нагород США в галузі літератури, журналістики, музики і театру – майже завжди вручається 8 вересня.
Сьогодні відзначають ще й Міжнародний день грамотності.
Міжнародний день грамотності — це символ досягнень усього людства. Адже грамотність — це один із критеріїв, який відрізняє прогресивне суспільство від примітивного. На сьогоднішній день, за даними ООН, у світі налічується близько 4 мільярдів грамотних людей. Хоча представникам різних поколінь ще є до чого прагнути.
Дослідження показують, що на сьогоднішній день у світі близько 860 мільйонів дорослих людей неграмотні. Також відомо, що 100 мільйонів дітей у всьому світі не навчаються в школі. Але найсумніше, що навіть ті представники цивілізованих країн, які відносяться до числа грамотних, не відповідають цьому званню. Це свято звертає увагу і на цю проблему. Крім того, світова громадськість намагається підняти престиж грамотності.
Сьогодні під егідою ООН реалізується програма, спрямована на поширення грамотності.
У другу неділю вересня відзначається День танкіста в ознаменування великих заслуг бронетанкових і механізованих військ у розгромі противника в роки Великої Вітчизняної війни, а також за заслуги танкобудівників в оснащенні Збройних сил країни бронетанковою технікою.
Наприкінці 40-х років XX століття, після другої світової війни, урядом було видано указ про відзначення 11 вересня Дня танкістів. Саме в цей день під час війни в 1944 році танкові війська, що являють собою велику вогневу міць та ударну силу, зробили прорив в обороні противника і зупинили його наступ. Деякий час (у період з 40-х по 50-і роки) у великих містах День танкістів навіть відзначався урочистим просуванням танкових колон по місту і салютом.
День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості відзначається в Україні щорічно у другу неділю вересня, згідно з Указом Президента від 12.08.1993 № 302/93.
Україна має давні традиції в сфері видобутку і використання нафти і природного газу.
Промисловий видобуток нафти в Україні почався в XVIII столітті, і вже в 1909 році в Прикарпатті видобувалося 2 млн. тонн нафти. Газова промисловість бере свій початок з введення в експлуатацію Дашавського газового родовища і будівництва першого газопроводу Дашава — Стрий у 1924 році.
Інтенсивний розвиток нафтової та газової промисловості пов’язаний з відкриттям у післявоєнний період значних запасів нафти і газу в регіоні Дніпровсько-Донецької западини, на Прикарпатті та в Причорноморсько-Кримськiй газоноснiй області.
З території України почалися і перші в світі експортні поставки природного газу — вони почали здійснюватися до Польщі з 1945 року. Зараз Україна володіє складною трубопровідною транспортною системою. Її загальна протяжність досягає 37 тис. кілометрів. Через територію країни проходить ряд важливих магістральних трубопроводів стратегічного значення, довжина яких 4,7 тис. кілометрів.
Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів. Задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 23-25%, в нафті — на 12-15%, нафтогазова галузь України забезпечує енергоносіями промисловість і житлово-комунальний сектор країни. Газифіковано 488 міст, 960 селищ міського типу та 25700 сіл. Здійснюється газопостачання 112,3 тис. промислових і комунально-побутових споживачів, а також близько 15 млн. квартир і приватних будинків.
Переробка газу і газового конденсату здійснюється на 5 газопереробних заводах. Чисельність працюючих у галузі становить близько 1% працездатного населення країни.
День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше – мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.
Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія – та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.
З 1962 року було прийнято вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати – день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.
Міжнародний день пам’яті в кожній країні, яка прийняла участь у Другій світовій війні, відзначається не тільки скасуванням розважальних заходів, урочистостей, що випадають на цю дату, але і відвідуванням пам’ятників, меморіалів, кладовищ (у багатьох країнах у цей день прийнято доглядати за безіменними, покинутими могилами).
У другу неділю вересня наша планета відзначає Всесвітній день журавля.
Перші предки цих красивих птахів з’явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Історичною батьківщиною журавлів вважається Північна Америка, звідки вони мігрували спочатку до Азії, а звідти до Африки і Австралії. Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида і Південна Америка. Головні місця зимівель журавлів – Іран і захід Індії.
Всього налічують близько 15 видів журавлів. Деякі їх види занесені до Червоної книги. Колись журавель був промисловою птицею, але зараз він перебуває під охороною закону. Проте, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах (наприклад, в Афганістані і Пакистані) досі збереглися традиції полювання на журавлів.
Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Ратуючи за порятунок зникаючого виду американського журавля, учені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли на гніздування вирушив цілий виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу.
Різдво Пресвятої Богородиці, або Мала Пречиста — релігійне свято християнської церкви на честь Богородиці Діви Марії, матері Ісуса Христа, що є одним з дванадцяти нерухомих свят. Святкується щороку католиками — 8 вересня. Християни східного обряду відзначають його 21 вересня.
У Новому Заповіті міститься вкрай мало відомостей про життя Богородиці, а подія, що відзначається в цей день, зафіксована тільки в церковному переказі.
У переказі повідомляється про те, що батьками Діви Марії були благочестиві Йоаким, походив з роду царя Давида, і Анна — з роду первосвящеників. Діва Марія була народжена за особливою обітницею Бога, даною Йоякиму і Анні, коли вони вже були у похилому віці. Ім'я Богородиці було зазначено ангелом, який і сповістив батькам про її народження.
Святкуючи Різдво Богородиці, християни підкреслюють, наскільки важлива роль відведена Діві Марії в здійсненні божественного плану порятунку людства.
Іменини сьогодні святкують Віктор, Юрій, Михайло, Наталія.