9 липня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
учасник війни в Афґаністані Петро Бадицький (1960 р., с. Яргорів Монастириського району – 01. 07. 1980 р., м. Баміан, Республіка Афганістан; похований у родинному селі);
господарник, громадський діяч Богдан Бевський (1960 р. н., с. Постолівка Гусятинського району);
науковець-психолог, кандидат психологічних наук Марія Боднар (1959 р. н., с. Росохач Чортківського району);
тернопільський вчений у галузі медицини, доктор медичних наук, професор Світлана Галникіна (1964 р. н., м. Ульяновськ, нині Російська Федерація);
правник, прокурор Тернопільської області Олександр Мартинюк (1977 р. н., с. Борисів Ізяславського району Хмельницької області);
спортсмен (футболіст) футбольний арбітр Іван Онисько(1925, м. Тернопіль – 10. 11. 2007 р., м. Тернопіль);
учитель, краєзнавець Богдан Побер (1959 р. н., с., нині смт Великі Бірки Тернопільського району);
оперні й камерні співаки, брати-близнюки, заслужені артисти України Павло і Петро Приймаки (1968 рр. н., с. Садки Заліщицького району);
співак (ліричний тенор), заслужений артист України, директор Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка Борис Репка (1971 р. н., с. Чернилівка Підволочиського району);
релігійний діяч, єпископ УПЦ МП Серафим (в миру – Дем'янів Володимир; 1953 р. н., с. Зозулинці, нині Заліщицького району);
лікар, громадсько-політичний діяч, депутат обласної ради Василь Ференц (1960 р. н., м. Монастириська);
учасник національно-визвольних змагань, член ОУН Іван-Орест Чорпіта (1916 р., містечко Скала-над-Збручем, нині смт Скала-Подільська Борщівського району – липень 1944 р., с. Іванків, нині Борщівського району).
Цей день в історії Тернопілля:
1463 р. – перші письмові згадки про ряд населених пунктів Збаразького, Кременецького, Лановецького, Підволочиського та окремі села Тернопільського районів, тоді князі Збаразькі ділили між собою батьківські землі.
1643 р. – у Борецькому замку Миколу Потоцького відвідав син каштеляна Краківського і великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського Олександр; вони обговорили поточні військові справи.
1649 р. – для тернопільського храму Воздвиження Чесного Хреста придбано Євангеліє, надруковане у Вільні. Напрестольне Євангеліє, майстерно оправлене відомим тернопільським ремісником з таким написом: «В ліпоту облечене сіє Євангеліє року 1650, місяця червня, 29 дня. Іоан, Тернопільський золотник». В центрі окладу - Розп'яття Христа, а навколо різьблене зображення Святих Тайн. У Євангелії був запис про те, що воно «відкуплене від жовнірів під час Межибозького збурення».
Під час 1-ї світової війни 9 липня 1917 р. австро-німецькі війська вийшли до містечка Микулинці, нині смт Теребовлянського району.
1920 р. – у військовому шпиталі в м. Тернопіль помер внаслідок важкого поранення військовий діяч, полковник Армії УНР, ґенерал-хорунжий (посмертно) Євген Мєшківський (Мішковський; 12. 02. 1882 р. н., м. Київ; похований на Микулинецькому цвинтарі).
1939 р. – мешканець с. Іванівка Теребовлянського району Завадський отримав дозвіл на виробництво поташу.
1941 р. – у Кременці створено відділ Поліської Січі (Української повстанської армії отамана Бульби Боровця, згодом – Українська народно-революційна армія), який організовував збір зброї, почав добровільну реєстрацію рядових та офіцерів.
1941 р. – начальник Кременецького повіту Михайло Редькин видав наказ про створення повітових установ.
У доповідній записці старшого інструктора політвідділу Тюремного управління НКВС УРСР В. Поперелі від 9 липня 1941 р. зазначено: «4. Согласно указаниям по НКГБ УССР нач. обл. управления Вадис поручил нач. 2-ого отдела тов. Александрову, который пересмотрел дела по к/р преступлениям и забрал из тюрьмы г. Тарнополь 560 чел. Никаких следов в тюрьме не осталось, все было организовано согласно указаний... 10. В Тарнополе работала опергруппа под руководством капитана г/б т. Филиппова, и его указания мной выполнялись, о чем представлена докладная т. Митиком»
1995 р. – у Збаражі відкрито пам’ятник-погруддя полковникові УПА Дмитру Клячківському (Климу Савурі). Скульптор – Володимир Мельник.
2010 р. – Верховна Рада України, а 15 липня того ж року Кабінет Міністрів України прийняли рішення про відзначення на державному рівні 800-річчя заснування міста Збаража.
В Україні сьогодні немає професійних свят.
Свято під назвою День рибалки відзначають кожної другої неділі липня. Воно є практично загальнонаціональним та відзначається навіть людьми, які жодного разу в житті не тримали в руках рибальську вудку.
Рибалки вважають себе особливою категорією людей. Хоча свято відзначається не так давно, сама риболовля є одним із головних занять людини. Сьогодні нею займаються не тільки на аматорському рівні, але і на професійному. Не дивно, що свято відзначають у розпал літа, адже в цей період року для рибалок відкриті всі моря й річки.
День рибалки святкують у багатьох країнах світу. Та особливий колорит воно отримало в країнах пострадянського простору. У цей день всі члени унікального братства рибалок вітають одне одного і всіх, чиє життя пов'язане з видобутком і переробкою риби.
Крім того, існує Всесвітній день рибальства, який відзначається 27 червня.
А от в Аргентині сьогодні відзначають 200 років від дня прийняття декларації незалежності на той час ще Об'єднаних Провінцій Срібної Ріки, тобто Аргентини
Іменини сьогодні святкують Давид, Іван, Тихон.