четвер, 09 січня, 2020

9 січня: Святого апостола, першомученика й архидиякона Стефана. Свято, традиції, прикмети, історія

В цей день Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святого апостола. першомученика й архидиякона Стефана.

Коли Господь наш Ісус Христос - після здійснення таїнств спасіння нашого - вознісся на Небо і Духа Святого від Отця у вогненних язиках вниз зіслав і Церква Христова примножуватися почала, були нарікання еллінів на євреїв. Не тих еллінів, що поклонялися ідолам, їх же звичайно Писання Святе язичниками називає: ще-бо тим у той час не відчинилися двері Віри ані не проповідувалося їм ще слово спасіння, бо нескоро після убивства Стефанового язичників до Церкви вірних приймати почали, — з них же першим був Корнилій-сотник.

Його ж коли хрестив Петро святий, обурювалися ті, що були від обрізання, щодо мужів, які обрізання не мали, увійшов, і нарікали на Петра. Однак він сповістив їм про плащаницю, з Небес явлену, — тоді замовкли й славили Бога, кажучи: «Справді язичникам Бог покаяння дає в життя». Не лише походженням з язичників же були елліни в час буття Стефана святого, хоч нарікали на євреїв, але, по-перше, з тих же євреїв були і той же Мойсеїв закон мали, розсіявшись по всіх краях. Як же і святий апостол Яків пише: «Дванадцяти колінам, що в розсіянні, радіти». І навчилися мови [але не віри і звичаїв] еллінської, через що й еллінами їх єрусалимляни називали (це Золотоустий).

Еллінами, думаю, називали, передусім, тих, що по-еллінськи говорили: ці-бо по-еллінськи бесідували, євреями будучи. А, по-друге, прозелітів, тобто тих з походження язичників, що той же Мойсеїв закон прийняли й сповняли. Такі-бо елліни, що із розсіяння, жалілися євреям, що в Єрусалимі, що зневажають у повсякденному служінні вдовиць їхніх: то що гірше їм діло дають, то що не рівна, а менша і гірша частина їжі і одягу їм дістається.

Іменини

9 січня День ангела відзначають: Степан (Стефан), Антоніна, Лука, Йосип, Давид, Олена, Тихон, Федір, Ферапонт, Яків. Іменини відзначають носії імені Степан (Стефан). Віруючі вшановують пам’ять Святого Великомученика Стефана – архідиякона, який прийняв смерть в ім’я віри в Ісуса Христа.

Традиції на Степана

У день Степана, 9 січня, дівчата ворожать на швидке заміжжя. Розсипають на столі насіння і попарно їх перераховують.
Якщо випадає парна кількість, значить, в цьому році, можливо, вдасться знайти собі пару.
Якщо дівчина залишилася з одним насінням, означає, що заміж вийде нескоро.
Саме 9 січня вшановували пастухів. З ними укладали договір про найм, відправлялися до них у гості з частуваннями.
Якщо знали, що пастух володіє чаклунським даром, то намагалися з ним затоваришувати, щоб в сезон випасу він зберігав худобу.

Народні прикмети

Якщо на деревах видно іній – чекайте багатого врожаю хлібних культур.
Мороз і сонце за вікном віщують урожайний рік.
Снігопад обіцяє багатий урожай ягід та грибів.
Якщо ворони гніздяться на снігу – чекайте швидкого тепла. Якщо ж птахи збираються зграйками на верхівках дерев, то морози будуть тривати досить довго.
Якщо на вулиці не помітно дрібних птахів, отже незабаром почнуться снігопади.
Якщо вночі місяць червоний – вранці буде тепло.

Що можна робити

Цього дня незаміжні дівчата можуть ворожити на заміжжя. Для цього треба розсипати на столі насіння. Якщо випаде парне число, то протягом року вдасться знайти собі пару, якщо ж непарне – заміж дівчина вийде ще не скоро.
Якщо в день Степана напоїти коня водою з відра, в якому буде срібна монетка, то тварина весь рік буде послушною. Також такий обряд, за повір’ями, захистить коня від можливих хвороб.
Господарю оселі в цей день потрібно обгородити свій будинок осиковими кілками, щоб протягом усього року в нього не ввійшла ніяка нечисть.

Що не можна робити

На Степана не можна займатися хатньою роботою, адже цей день є одним із різдвяних свят.

Визначні події, що відбулися 9 січня

1349 — під час погромів у Базелі (Швейцарія) близько 700 євреїв спалені заживо у своїх оселях — місцеве населення вирішило, що саме євреї винні в епідемії бубонної чуми.
1599 — у Масселбурзі (Шотландія) створена найдавніша з офіційно зареєстрованих масонських лож.
1648 — Богдана Хмельницького обрано гетьманом Запорізької Січі.
1769 — російська імператриця Катерина II видала Маніфест про заснування двох асигнаційних банків. До цього її спонукало зростання військових витрат.
1792 — Підписано Ясський мирний договір, що завершив російсько-турецьку війну 1787—1792.
1799 — у Великій Британії вперше у світі введено податок на прибуток.
1905 — 9 січня за старим стилем у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої мали на меті вручити цареві «Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II». Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву «кривава неділя», став одним із поштовхів до революції 1905 року. Згідно з теперішнім загальноприйнятим календарем, ця подія відбулася 22 січня.
1923 — іспанський винахідник Хуан де ля Сієрва здійснив перший політ на винайденому ним автожирі. З розвитком гелікоптерів роботи зі створення автожирів були згорнуті.
1927 — у кінотеатрі Монреаля через паніку, викликану невеликим вибухом кінокамери, загинуло 78 людей, з них 77 — діти молодше за 18 років.
1951 — у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй.
1959 — на Кіровоградщині розпочались арешти членів підпільної організації «Об’єднання», створеної в м. Інта в Комі АРСР у 1956 р. молодими українськими політв’язнями, які вже могли виходити за межі концтаборів або перебували на вільному поселенні. З 29 червня арешти розпочались в Інті, а з 26 жовтня — у Львові. Під час арештів вилучено підпільну друкарню і велику кількість антирадянських листівок.
1972 — у гавані Гонконгу загорівся і затонув океанський лайнер «Королева Єлизавета», на той час найбільший у світі пасажирський корабель.
1992 — Ґвінея, Венесуела і Чилі визнали незалежність України.
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з КНДР.
2005 — на президентських виборах у Палестинській автономії переміг колишній прем’єр-міністр Палестини Махмуд Аббас, який замінив покійного Ясіра Арафата.

Видатні люди, що народились 9 січня

1590 — Сімон Вуе, французький художник, портретист і декоратор.
1645 — Франсуа де Труа, французький художник-портретист та гравер, представник династії художників де Труа, батько художника Жана-Франсуа де Труа.
1817 — Афанасьєв-Чужбинський Олександр, український та російський письменник.
1818 — Вальтер Олександр Петрович, український анатом та фізіолог, професор кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії Київського Університету.
1823 — Фрідріх Есмарх, німецький хірург, один із піонерів асептики. Першим застосував еластичний бинт, наркозну маску, запропонував кружку Есмарха.
1859 — Петро Кащенко, російський психіатр і громадський діяч, автор статей із психіатрії та організації психіатричної допомоги.
1878 — Вотсон Джон Бродес (John Broadus Watson), американський психолог, засновник біхевіоризму († 1958).
1889 — Персі Джон Даніелл, британський математик, який розробив узагальнену теорію інтегрування та диференціювання
1890 — Чапек Карел, чеський письменник († 1938).
1907 — Лівицький Микола, український громадсько-політичний діяч, Президент УНР в екзилі (1967—1989).
1908 — Сімона де Бовуар, французька письменниця, філософ, ідеолог феміністичного руху («Мандарини», «Сила зрілості»).
1913 — Ніксон Річард, 37-ий президент США († 1994).
1920 — Мечислав Павликовський, польський актор театру та кіно († 1978).
1924 — Параджанов Сергій Йосипович, український і вірменський кінорежисер († 1990).
1944 — Джиммі Пейдж (англ. Jimmy Page), британський музичний діяч, один з найкращих гітаристів, створив рок-гурт «Led Zeppelin».
1970 — Фабіан Лара (Lara Fabian), бельгійсько-канадська співачка.
1982 — Кетрін, герцогиня Кембриджська, дружина Вільяма, герцога Кембриджського, онука королеви Єлизавети II, сина Чарльза, принца Уельського і принцеси Діани.
1987 — Олена Підгрушна, українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України, чемпіонка Олімпійських ігор.

Фото з відкритих джерел