9 травня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
український письменник, журналіст, лауреат Шевченківської премії (1998, за роман про Юрія Федьковича «Сторонець») Роман Андріяшик (1933, с. Королівка Борщівського району — 2 жовтня 2000, Київ). Ім'я Андріяшика присвоєно Борщівській гімназії.
господарник, громадський діяч, автор статей, звернень з охорони і збереження пам`ячників історії, культури та природи, ініціатор створення парку «Просвіти» (2, 5 га) у Рівному Михайло Борейко (1933, с. Мишків Заліщицького району);
педагог, філолог, відмінник народної освіти, «Людина року Тернопільщини-2008» Марія Войтович (1939, с. Нагірянка Чортківського району);
учасниця національно-визвольних змагань, заступниця референта Львівського окружного проводу ОУН Люба «Рута» Гайовська (1923, с. Шульганівка Чортківського району - 24 січня 1954, біля Скнилова);
український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Від 1899 р. — секретар НТШ. Від 1909 р. — член-кореспондент Російської академії наук. Від 1916 р. — голова Етнографічної комісії НТШ. Від 1924 р. — член ВУАН. Редактор видань НТШ (близько 60 томів Етнографічного Збірника та Матеріалів для української етнології) й Літературно-Наукового Вісника. Директор Української видавничої спілки Володимир Гнатюк (1871, Велеснів, тепер Монастириського району — 6 жовтня 1926, Львів).
вчена в галузі філології та психології, донька Б. Лановика, кандидат психологічних наук, авторка близько 40 навчально-методичних посібників для студентів ВНЗ Вікторія Кухарська (1962, м. Тернопіль);
вчений в галузі технічних наук, автор 130 наукових публікацій, 30 свідоцтв та патентів Євген Походило (1946, с. Токи Підволочиського району);
Цей день в історії Тернопілля:
9 травня 1945 року – прийняття капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті. Тернопільська область визволена від німецьких загарбників в липні 1944 року і відноситься до областей, в якій втрати мирного населення були найбільшими - загинуло 256 040 чоловік, 164 046 було вивезено на примусові роботи до Німеччини. За співпрацю з партизанами та за непокору нацистами в 1943-1944 роках були спалені с. Молотків та с. Осники Лановецького району, с. Шпиколоси Кременецького району, с. Стара Гута та Стіжок Шумського району, с. Стара Ягільниця Чортківського району, с. Великий Ходачків Козівського району. У цих селах під час каральних акцій загинуло 1517 чоловік. Вже в серпні 1941 року окупаційна влада розпочала переселення єврейського населення м.Тернополя та інших населених пунктів області у гетто та табори праці, пізніше проводилося масове знищення євреїв. Тільки у Тернополі були проведені три «акції», під час яких було розстріляно більше 21000 чоловік і вивезено у вагонах 7000 чоловік у концтабори на території Польщі, доля яких невідома. Згідно з статистичними даними чисельність населення Тернопільської області станом на 1945 рік становила 61% по відношенню до 1941 року. Це найнижчий показник в Україні.
9 травня 1970 року – з нагоди 25-річчя Перемоги над нацизмом Старий парк Тернополя його було перейменовано на Парк Слави. Тоді ж було відкрито меморіальний комплекс і насипано «Курган Слави». При реконструкції парку знесені старі будівлі, викорчувана частина дерев і кущів
9 травня 1971 року – у м.Заліщики, біля шосейного моста, відкрито пам'ятник Героям Дністра (скульптори І. Козлик і В. Колесник, архітектор Г. Карасєв).
9 травня 1984 року – в Афганістані загинув уродженець с.Потутори Бережанського району Ігор Дуда. В Афганістані воювало понад 1700 жителів Тернопільщини; з них 46 стали інвалідами, 2 - пропали безвісти, 48 воїнів загинули.
9 травня 2007 року – у Тернополі помер історик, вчений, краєзнавець Роман Матейко. З 1973 р. працював в Тернопільському державному економічному університеті. Роман Матейко, серед іншого, популяризував відомості про письменника, етнографа, культурно-освітнього та релігійного діяча Володимира Герасимовича, його дочки, знаної диригентки Анни Герасимович-Когут, великого майстра вітчизняної сцени Ярослава Геляса, видатного українського художника Петра Обаля, відомого політика Галичини кінця XIX - початку ХХ ст. Євгена Олесницького.
Сьогодні - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Це свято встановлено як державне внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою України проекту закону № 2539 «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію. Нове свято встановлено на заміну радянському «Дню Перемоги». Саме 9 травня 1945 року (за середньоєвропейським часом 8 травня) вступив в силу «Акт про беззастережну капітуляцію Німецьких збройних сил» який завершив 2-гу світову війну в Європі.
В другу неділю травня відзначається одне з головних родинних свят — День матері. Його традиційно святкують в Європі, в США, в країнах Азії. І така велика популярності цього свята цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного. Мами присвячують життя своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя.
Вже протягом ста років цей день стає приємним приводом для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «спасибі» за її кохання, підтримку і самовідданість.
Вперше це прекрасне свято відзначали в 1907 році. Ініціатором його проведення виявилася проста американка Анна Джервіс, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до свої передчасно померлої мами. Написавши листа з проханням підтримати згадану ідею в численні інстанції, Анна знайшла підтримку людей. І вже через три роки заходи до Дня матері в її рідному штаті отримали статус офіційних.
Країни колишнього СРСР відзначають це свято не так давно. Але за короткий час воно знайшло відгуки в серцях мільйонів українців та жителів інших країн.
Іменини сьогодні святкують Василь, Степан, Глафіра.