9 вересня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Гецк Корнель-Юліуш (Heck Korneli Juliusz; 1860, м. Зборів – 11. 07. 1911, м. Львів) – польський історик літератури, бібліограф, педагог. Доктор філології (1896). Автор праць «Життя і творчість Бартоломія і Шимона Зиморовичів на тлі відносин давнього Львова» (1894),«Шимон Зиморович, його життя і діяльність»(1901) та інше.
Дзюбановський Богдан-Теодор (1904, с. Івачів Горішній, нині Тернопільського району - місце і рік смерті невідомі) – лікар, громадський діяч. Лікар дивізії «Галичина». Від 1949 – у Канаді. Автор наукових праць та інших публікацій.
Друль Григорій (псевда «Луговий», «Славко»; 1921, с. Постолівка, нині Гусятинського району) – діяч ОУН і УПА.
Запорожан Іван (1960, с. Богданівка Заліщицького району) – педагог, громадський діяч. Автор наукових та методичних праць.
Кулик Надія (1981, м. Монастириська) – музикант, бандуристка-співачка (ліричне сопрано). Член Національної Спілки кобзарів України (2009).
Лібецький Анфір (1926, с. Мусорівці, нині Збаразького району – 19.07.2002, м. Нью-Йорк, США) – вчений у галузі хімії, педагог. Автор книг про історію монастирів давньої Руси-України (1978), особливості літургійних текстів візантійських традиції (1977) та публікацій у наукових журналах. Має патенти на винаходи.
Ломніцький Мар’ян-Алойзи (1845, с. Баворів, нині Тернопільського району – 25. 09. 1915, м. Львів) – вчений-зоолог, палеонтолог, геолог, педагог. Займався дослідженнями із зоології, палеонтології, геології; автор понад 150 наукових праць.
Наконечний Роман (1949, с. Дарахів Теребовлянcького району)- музикант, педагог. Заслужений артист України (1989).
Палка Іван (1901, с. Соснів, нині Теребовлянcького району – 25. 02. 1992, м. Клівленд, США) – військовик, громадський діяч. Доброволець Леґіону УСС (від 1916), хорунжий Армії УНР. Автор спогадів й інших публікацій.
Пиндус Богдан (1944, с. Настасів, нині Тернопільського району) – економіст, краєзнавець, публіцист. Чл. ВУСК (1998) і НСЖУ (1999). Член редколегії Тернопільського Енциклопедичного Словника.
Пришляк Осип (1909, с. Заставче, нині Підгаєцького району – літо 1941, с. Угринів, того ж району) – учасник національно-визвольних змагань. Організатор референт повіту проводу ОУН Підгаєччини (1932–33).
Смакула Олександр (1900, с. Доброводи, нині Збаразького району – 17.05.1983, м. Обурн, шт. Массачусетс, США) – вчений у галузях фізики та хімії, винахідник, громадський діяч
Строцень Богдан (09. 09. 1959, с. Чернелів-Руський Тернопільського району) – історик, археолог. Автор публікацій за матеріалами розкопок в археології та інших збірниках України і зарубіжжя
Цисик Євген (1897, с. Струсів, нині Теребовлянcького району – 24. 09. 1956, м. Коломия, нині Івано-Франківської обл.) – театральний діяч, дириґент, музикант. Воював у Леґіоні УСС, потрапив у російський полон; висланий до Сибіру, де організував театральний гурток.
Цей день в історії Тернопілля:
9-11 вересня 1675 року – величезна турецька армія під командуванням паші Ібрагіма Шишмана зруйнувала Підгайці.
1698 року – в околиці Підгайців закінчився останній в історії Речі Посполитої бій з татарами.
1753 року – дідич Станіслав Ціолек Понятовський та його син Казімеж у Язлівецькому замку видали привілей для свого міста Язловця, в якому регламентувались права та обов'язки міщан.
1882 року – в с. Івання Кременецького району спалахнула велика пожежа, яка майже повністю знищила село: будівлі, майно, звезений із полів урожай, худобу.
1922 року – в Гусятин із Поділля прорвався загін отамана Якова Гальчевського.
1933 року – у Підгайцях був утворений Повітовий комітет допомоги голодуючим України (голова – адвокат, доктор права Григорій Стецюк).
1940 року – замучений у Тернопільській тюрмі Франц Коковський, український письменник, журналіст, етнограф.
1940 року – був заарештований за підозрою у підтримці підпілля ОУН священик с. Мишковичі, нині Тернопільського району Йосип Миколайович Бучинський. Разом із ним органи НКВС забрали його синів Юрія і Степана, дочку Марію – вчительку в сусідньому селі Хатки, а також ще трьох чоловіків. Ніхто з Бучинських додому живим не повернувся.
1944 року – між урядами УРСР і Польщі підписано угоду про взаємний обмін населення у прикордонних районах. Переселення українців із їхніх етнічних територій, яке за умовами угоди мало бути тільки добровільним, здійснювали найчастіше примусово, із застосовуванням військової сили. У Тернопільську область переселено 41105 родин (173360 осіб, у тому числі близько 20000 – із Лемківщини).
1946 року – зіткнення ОУН з МВС у селі Бабинці Борщівського району Тернопільської області (загинув кущовий пропагандист Михайло Гуска-Тополя).
1948 року – в с. Малі Бірки Гусятинського району розклеєні листівки із закликами до населення не їхати на роботу в Донбас.
1960 року – відбулася остання Служба Божа у церкві на Фільварках в м. Монастириська. Через два дні її зачинили.
1990 року – в Бережанах п’ятитисячний мітинг прийняв звернення до Верховної Ради УРСР з протестом проти підписання так званого «нового союзного договору».
2014 року – вийшов перший наказ командира сформованої 44-тої окремої артилерійської бригади, яка, з кінця січня 2015 року, дислокується у Тернополі. Сформована в м.Яворів на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Регулярний підрозділ Збройних сил України. Пройшла бойове злагоджування на Яворівському полігоні, гаубичний дивізіон вже виконує бойові завдання в зоні АТО.
В Україні сьогодні відзначають День українського кіно.
Щороку в другу суботу вересня святкують День українського кіно. Фактично це свято є професійним днем працівників кінематографії. Свято з’явилося з виходом президентського указом 12 січня 1996 року.
Як відомо з історії, перше українське кіно зняли в вересні 1896 року. Містом-родоначальником української кінематографії став Харків. Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ в Харківському оперному театрі.
Першою українською кіноактрисою стала Віра Холодна, вона переважно знімалася в Одесі.
Всеукраїнське фотокіноуправління, яке займалося розвитком українського кіно, було засноване в 1922 році. У 1928 році в Україну відкрили Київську кінофабрику, яка згодом була названа на честь Олександра Довженка.
З 2003 року в Україні діє закон, що регулює розвиток кіноіндустрії в країні. На жаль, День українського кіно — це не завжди привід до радості, оскільки рівень українського кінематографа не досягає рівня світової кіноіндустрії — здебільшого через слабке фінансування галузі.
Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ Президента від 29 червня 1994 року № 340/94).
Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба, почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного. Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР.
Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відмічені «золотим м’ячем» як найкращі футболісти Європи. Визнана у світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних і 4 бронзові) — це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.
Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличко, Олександра Усика, плавчиню Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонова, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, альпініста Владислава Терзиула, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.
Краса врятує світ. Так говорять уже багато років. Намагаючись звеличити красу життя, люди не тільки почали писати вірші і музику, а й придумали спеціальне свято — Міжнародний день краси. Його відзначають 9 вересня.
Ініціатива святкування дня краси виходила від членів Міжнародного комітету естетики і косметології СИДЕСКО. Сьогодні це найбільш авторитетна організація у світі косметології. Вона була створена в 1946 році в Брюсселі. До складу СИДЕСКО входять кращі косметологи з різних країн. На сьогоднішній день створено вже більше тридцяти відділень цієї організації.
У 1995 році була введена традиція проведення в цей день конкурсів краси. Вперше подібний захід відбувся в Бельгії. Це сталося у вересні 1888 року. Всесвітній конкурс краси вперше пройшов у квітні 1951 року. Для визначення найдостойніших учасниць подібних конкурсів члени журі звертають увагу не тільки на зовнішню привабливість дівчат, а й на їхню освіченість, тямущість та інші риси характеру.
9 вересня в СНД — День дизайнера-графіка. Неофіційне свято заснували в 2005 році в п'ятдесятирічний ювілей Володимира Чайки — найтитулованішого російськомовного дизайнера-графіка, лауреата десятків міжнародних і вітчизняних конкурсів.
Графічні дизайнери займаються, зрозуміло, дизайном. Причому, ні текстильний дизайн, ні дизайн архітектурний в їх обов'язки не входить. Поле їхньої діяльності — сторінки книг, газет і журналів, web-сайти та реклама, інтерактивні комп'ютерні програми. Графічні дизайнери розробляють шрифти, макети журнальних сторінок, рекламні модулі, малюють картинки, роблять колажі, оформляють вітрини.
День тестувальника.
9 вересня 1945 вченими Гарвардського університету офіційно був зареєстрований перший в історії баг.
Вчені Гарвардського університету, тестуючи обчислювальну машину Mark II Aiken Relay Calculator, знайшли метелика, що застряг між контактами електромеханічного реле.
Виконана робота вимагала опису, і слово було знайдено — «debugging» (дослівно: позбавлення від комахи). Так і нині називається процес виявлення і усунення багів — причин неправильної роботи комп'ютера чи програми.
Вилучену комаху було вклеєно в техщоденник з супровідним написом: «First actual case of bug being found» (перший виявлений баг), і надалі передано до музею обчислювальної техніки. Цей цікавий факт поклав початок використанню слова «баг» в якості помилки.
Стрімкий розвиток IT-індустрії робить професію тестувальника все затребуванішою в Україні. Майбутній тестувальник повинен володіти базовими навичками програмування, адміністрування операційних систем та вміти працювати з базами даних. Процес тестування передбачає використання різних підходів і практик, навіть вимагає застосування дедукції. При цьому важливо вміти правильно комбінувати доступні методи тестування. Проте вивчитися саме цієї професії неможливо в університетах України — тільки на спеціалізованих курсах або самостійно.
Всесвітній день надання першої медичної допомоги.
Цей день почав своє існування в 2000 році. Від тієї пори він проводиться щорічно у другу суботу вересня. А ініціювали проведення свята національні організації — члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Основною метою Всесвітнього дня надання першої медичної допомоги є навчання пересічної людини наданню найпростішої, але так необхідної медичної допомоги у різних життєвих випадках. Адже вчасно надана допомога людині часто відіграє вирішальну роль в зменшенні страждань та запобіганні можливим ускладненням а інколи і в збереженні життя.
Особливо гостро і нагально це питання стоїть зараз, в цей складний для нашої країни час, кожен з нас просто зобов’язаний знати найпростіші медичні заходи, щоб допомогти і самому собі і людині, яка потрапила в біду на твоїх очах. Такі заходи не віднімають допомоги лікаря чи фельдшера, а є лише попередніми, спрямованими на те, щоб потерпілий протримався до їх прибуття чи до відправлення в лікувальний заклад.
Іменини сьогодні святкують Анфіса, Володимир, Дмитро, Іван, Мефодій, Михайло, Олександр, Никон, Сава, Степан.