9 жовтня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Барна Степан ( 1979 р.,  с. Нагірянка Чортківського району)- голова Тернопільської обласної державної адміністрації. У 2002-2003 рр. - помічник Голови Комітету у закордонних справах Верховної Ради України. Проходив професійне стажування в Іллінойському університеті, США («Програма сприяння парламенту України»). У 2006-2009 рр. - депутат Тернопільської обласної ради.

Вихованець Іван (1935, с. Колосова, тепер Кременецького району) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1984, професор з 1989, член-кореспондент HAH України з 1992, почесний професор Волинського державного університету (Луцьк) з 2002

Здоровега Володи́мир (1930, Оліїв — 24 квітня 2006, Львів) — професор Львівського університету, доктор філологічних наук, заслужений журналіст України, літературний критик та публіцист. Автор книжок із проблем теорії журналістики та літератури

Блажкевич Іванна (1886, с. Денисів, нині Козівського району — 11. 03. 1977) — письменниця, педагог, публіцист, етнограф, фольклорист, громадська діячка. В період польської окупації 1919 — 39 рр. зазнала переслідувань влади. Займалася культурно-освітньою роботою, керувала жіночим гуртком, була референтом  «Союзу українок на Тернопільщині»

Волинець Олександр (1974, м. Тернопіль) — спортсмен (плавання). Майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий чемпіон України, чемпіон Європи, багаторазовий призер чемпіонатів Європи, бронзовий призер чемпіонату світу (2002)

Головатюк Юрій (1974, м. Шумськ) - голова Шумської райдержадміністрації.

Кордуба Петро (1870, м. Тернопіль — 08. 09. 1944, м. Красноярськ, нині РФ) — священик, релігійний діяч.  1906 р. із митрополитом А. Шептицьким організував прощу галичан (500 осіб) до Гробу Господнього в Єрусалимі

Стоцький Ярослав (1957, с. Білоскірка, нині Тернопільського району) — історик, релігієзнавець, журналіст, літератор, громадський діяч. Доктор історичних наук (2001). Автор низки монографій та збірок поезій. Опублікував близько 100 наук. праць в Україні, Польщі, Канаді

Удіна Вероніка (1973, м. Тернопіль) — лікар-психіатр. Автор наукових статей у фахових виданнях.

Федик Ярослав (псевдо  «Стріла» ;  1916, с. Мечищів, нині Бережанського району —  09.07. 1981, м. Мюнхен, Німеччина) — журналіст, редактор, громадсько-політичний діяч.

Цвойдзінський Антоній (Cwojdzinski Antoni; 1896, м. Бережани — 08. 07. 1972, м. Лондон, Велика Британія) —  польський драматург. За освітою — фізик. Автор і режисер комедій  «Теорія сновидінь Фрейда» (1937),  «Ейнштейн серед хуліганів»  (1959), «Гіпноз» (1964) та інших. Написав працю з фізики «Теорія Ейнштейна»(1934).

Цей день в історії Тернопілля:

1908 року - до Тернополя прибув римо-католицький архієпископ Юзеф Більчевський, який освятив дзвони нового парафіяльного костелу Пресвятої Діви Марії Неустанної Помочі. Дзвони, вагою 1200, 700, 320 і 280 кг, вилиті у закладі Кароля Шваби в селі Біла. Вони коштували, разом із монтажем, - 6000, 3500, 1600 і 1400 крон.

1932 року - освячено кам’яну церкву в с.Ковалівка Монастириського району. Фундатори - Станіслав і Анна Богуш.

1939 року – газета «Вільне життя» стає органом обласного тимчасового управління по Тернопільському воєводству. Газета виходила щодня.

1942 року - чортківський окружний староста визначив для створення гетто чотири міста округи - Чортків, Борщів, Бучач та Копичинці. Переселення планували закінчити до 15 жовтня цього ж року, а до 25 жовтня місцеві єврейські ради зобов’язані були передати окружній єврейській раді поіменні списки переселених.

1943 року – у м.Тернопіль загинув український військовик, наймолодший вояк Першої світової війни Мирослав (Славко) Луцишин. Народвися у с.Загребелля (нині мікрорайон «Дружба» м. Тернополя). Відома й точна адреса його проживання - вул. Болотна, 19, нині - вулиця Чумацька мікрорайону «Дружба». У липні 1915 року отримав поранення та потрапив до військово-польового шпиталю 3-ї австро-угорської армії, де його вилікували австрійські військові медики. Разом з дивізією потрапив на італійський фронт де служив санітаром в Сербії та Тиролю (італійське Трентіно). Воював. За чотири роки пройшов російський та італійський фронти. По війні Славко студіював медицину. Загинув Славко Луцишин у віці 35 років. Його вбили о 19:00 год. 9 жовтня 1943 року в скверику в центрі Тернополя. Убивця «замів сліди» димовою шашкою і його ніхто не шукав.

Щороку у другу неділю жовтня майстри пензля відзначають День художника України. В цей день, звичайно ж, прийнято говорити про роль образотворчого мистецтва в культурному розвитку всього людства. Цей досконалий і неповторний вид творчості є одним з головних у сучасному світі. За допомогою своїх робіт художники передають внутрішні переживання, красу і недоліки навколишнього світу, намагаються достукатися до людей, несучи їм свої ідеї.

Історія українського живопису дуже багата. Безліч художників України в своїй творчості досягли світового визнання. Вони є майстрами графіки, пластики, абстракції, проявляючи себе у різних напрямках цього мистецтва.

День художника в Україні можуть по праву відзначати люди, чиї твори стали невід'ємною частиною світового фонду живопису. Потенціал сучасних художників країни також вартий уваги, адже багато з них організовують свої виставки не тільки на Батьківщині, а й за кордоном — у найвідоміших виставкових центрах. При цьому вони залишаються впізнаваними й самобутніми.

Всесвітній день пошти відзначають щорічно 9 жовтня. Це одне зі свят, які були засновані з ініціативи Організації Об'єднаних Націй. Рішення про його заснування було прийняте на конгресі Всесвітнього поштового союзу в 1969 році.

9 жовтня було вибрано в якості дати для цього свята, оскільки в 1874 році саме в цей день був підписаний Бернський договір. Тоді в Швейцарії зібралися представники 22 країн, які, в результаті, заснували Генеральний поштовий союз. Ця організація і стала прототипом Всесвітнього поштового союзу. На сьогоднішній день її членами є 189 держав усього світу.

Всесвітній день поштарів відзначають люди, які створили і розвивають найбільшу в світі мережу фізичної доставки поштових повідомлень. Вона забезпечує ефективне та недороге перевезення товарів і цінних речей у багатьох країнах, долаючи будь-які кордони та повітряний простір.

День ріелтора щорічно, починаючи з 2000 року, відзначається 9 жовтня. Професія рієлтора в Україні все ще відноситься до розряду кілька екзотичних.

У наш динамічний час у людей немає часу на самостійні пошуки нерухомості. А за посередництво вони готові щедро платити ріелтору. Ця робота привертає досить вільним графіком, гідною оплатою та можливістю зробити кар'єру.

Сьогоднішній ріелтор повинен діяти в рамках чинного законодавства країни, а ще — виконувати приписи положень, зафіксованих у «Стандартах практики» — свого роду професійної «біблії» ріелтора.

Указом Президента України від 5 жовтня 2004 року (№ 1178/2004) в Україні встановлено професійне свято - День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, який щорічно відзначається у другу неділю жовтня.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд охоплює всі сфери життєдіяльності людини: умови проживання, праці, харчування, відпочинку, виховання і навчання дітей та підлітків. Тому санітарно-епідеміологічна служба займає ключову позицію в системі охорони здоров’я країни.

Державна санітарно-епідеміологічна служба вже більше 80 років є ефективною складовою галузі охорони здоров’я, яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері профілактичної медицини, стоїть на варті здоров’я та працездатності людей, захищає їх від небезпечних інфекційних захворювань.

В 2016 році День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України припадає на 9 жовтня.

Іменини сьогодні святкують Єфрем, Іван.