Ця тернопільська майстриня розфарбовує нитками одяг (фото)
У тому, що вишивка — це майже завжди магія, переконана тернопільська майстриня художньої вишивки, дизайнерка Ірина Цісецька-Гуцал. Два десятки років вона створює різноманітний одяг, сукні співрозмовниці побували на New York Fashion Week. Їх особливість не тільки в крою, а й в оздобленні вишивкою, з якою він звучить по-особливому.
У чому особливості оздоблення одягу візерунками, чому вишивка — це не просто прикраса, і якими швами можна «розфарбувати» виріб. Про це та інше поспілкувалася із Іриною Цісецькою-Гуцал.
Продовження теми читайте на «Терені» згодом.— День добрий, пані Ірино, як давно займаєтеся цим рукоділлям?
— Уже двадцять років. Спочатку вишивала тільки весільні сукні — нічого спільного з традиційною вишивкою. Бісер, мереживо, перлини, паєтки, стрази... В іноземних журналах можна було роздивитись оздоблення сукні, але інструкції чи схеми, як це зробити, не було. Саме тоді почала створювати власні візерунки.
Вишивка має необмежені можливості. Вона перетворює звичайні речі на унікальні. Наприклад, дві сукні однакового фасону виглядатимуть зовсім по-різному, якщо одна буде вишита, або якщо однакові візерунки виконати різними кольорами чи у різній техніці. Вишивкою можна зашити дірку на рукаві, а можна створити шедевр. Вишивка — це завжди майже магія.
— Найчастіше ви оздоблюєте вишивкою сукні. Розкажіть, у чому особливість підбору орнаменту й техніки — як поєднати всі ці складники, щоби вийшла цілісна річ?
— У більшості випадків це імпровізація. Припускаю, є певні правила, які вказують на якій тканині який орнамент вишивати. Але, на щастя, я їх не знаю.
— А як розумієте, що до певної моделі сукні пасуватиме саме той орнамент? Бо ж, думаю, композиція орнаменту, його настрій має перегукуватися із композицією та настроєм сукні.
— Залежить від того, для кого чи для чого створюється сукня. Якщо для конкретної людини, то мені важливо поспілкуватись з нею, зрозуміти її характер, смак, темперамент, а найголовніше — призначення сукні. Найпростіше, коли характер дівчини і вигляд сукні збігаються. Але буває і навпаки, коли жінка-вамп хоче скромне платтячко з ромашками, а ніжна дівчинка — декольте й стрази. Тут важливо вловити баланс, щоби ромашки були яскравіші, а декольте — не надто глибоким. У таких випадках кажуть: «Клієнт не завжди має рацію, але завжди має перевагу». Попри все намагаюсь не шити відвертий несмак, але й не нав’язувати свої вподобання.
Сукні для колекції створюються за іншим алгоритмом. Більше свободи, але і більше вимог. Наприклад, для показу на New York Fashion Week потрібно було показати стилістику Західного Поділля. Довелось поїздити по музеях, виставках, вивчити етнографію, освоїти нові для мене техніки. Натхненням і поштовхом для створення першої сукні з цієї колекції став експонат Тернопільського краєзнавчого музею — вишита гладдю камізелька із Заліщицького району.
Є ще комерційні моделі. Для їх створення проводиться аналіз трендів у світі моди, на вітринах мас-маркету і вуличної моди.
— Які техніки вишивки найчастіше використовуєте?
— Намагаюсь, якщо це доцільно, змішувати різні техніки. На першому місці художня гладь і бісер. Люблю люневільську вишивку, але використовую її мало. Люблю об’ємну вишивку. А от вишиття хрестиком — не моє.
— Здається, серед улюблених у вас двостороння гладь. Чим вам подобається ця техніка?
— Перш за все, свободою. Ця техніка схожа на малювання. Можна змішувати фарби, поєднуючи різні кольори ниток. Не потрібно складати схему — малюєш ескіз, переносиш його на тканину та «розфарбовуєш» нитками. Все просто! Трошки складніше, коли гладь двостороння. Всі стібки з лицевого боку повинні повністю повторюватись на виворотному. Таким способом найчастіше вишивають хустки та шалі.
— Помітила, що ви нерідко працюєте з бісером. Які особливості роботи з цим матеріалом?
— Був період, коли вишивала тільки бісером своєю власною (як я тоді думала) методикою. Потім на виставці у Кракові побачила таку ж «методику». Напевне, вміння вишивати дається нам з народження — нема що придумувати. А якщо серйозно, то бісер для вишивки має бути якісним — однакового розміру, з надійним покриттям, яке не втратить колір під час першого ж прання, з гладкими краями, щоб не перерізалась нитка.
— А цікаво, чи всюди він пасує?
— Багата бісерна вишивка на концертних костюмах, народних строях, весільних і вечірніх сукнях буде виглядати доречно, а в буденному одязі стане зайвою. Але невеличкі вкраплення матового бісеру можуть додати жіночності, романтичності. Все дуже індивідуально. Є люди, яким зовсім не пасує таке оздоблення.
Інна Віконська
Фото надані Іриною Цісецькою-Гуцал