27 листопада в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Ганкевич Роман (1923, с. Більче-Золоте, нині Борщівського району – 11. 12. 2003, Канада, похований у с. Зарваниця Теребовлянського району) – церковний і громадський діяч.

Генза Олег (1931, с. Середнє, Підгаєцького району) – діяч культури, хореограф.

Голець Ярослав (1941, с. Великий Говилів Тернопільського району) – скульптор.

Дзюбанівський Євген (1943, с. Іванківці, Зборівського району)  - військовик. Полковник. Орден Червоної зірки, медалі.

Сліпий Родіон (1887, с. Заздрість, Теребовлянського району – 01.06.1948, м. Міттенвальд, Німеччина) – лікар, учасник національно-визвольних змагань.

Цей день в історії Тернопілля:

1895 року – із залізничної станції «Тернопіль» відправились перші ешелони з тернопільськими емігрантами.

1918 року - в Тернопіль з Відня прибув президент УНРади ЗУНР Євген Петрушевич.

1918 року – у Тернополі побачило світ друковане урядове видання ЗУНР «Український Голос», редактор П. Карманський.

1939 року - Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Львівської, Дрогобичської, Волинської, Станіславської, Тарнопільської і Ровенської областей у складі УРСР. Ухвалено затвердити рішення про створення Тарнопільської області з центром у Тарнополі, у складі Тернопільського, Збаражського, Чертковського, Борщівського, Залещицького, Капачинського, Скалатського, Підгаєцького, Трембовлянського, Бережанського, Бучачського, Зборовського, Кременецького повітів.

1942 року - з Бучача Тернопільської області депортовано в табір знищення Белжец 1600 євреїв, на місці убито 250 осіб.

1942 року - нацисти розстріляли в с.Стара Ягільниця Чортківського району групу з 52-ох оунівців. В тому числі загинув окружний провідник ОУН Коломийщини Роман Сельський (псевдо: «Мундзьо», «Семен»), обласний провідник ОУН Станіславщини Василь Мельничук (псевдо: «Чумак», «Славко», «Богун»).

2009 року - Тернопільська міськрада ухвалила назвати вулицю іменем Ігоря Пелиха. Відповідне рішення було прийнято одноголосно. Ігор Пелих народився 3 лютого 1974 року в Тернополі. У 1997 році працював на радіо «Столиця», пізніше - на телекомпанії «1+1». З 2000 року працював на ICTV адміністратором сайту каналу, а потім ведучим і продюсером програм «Галопом по Європах», «На свою голову» і «Лабіринт». Був одружений, мав 3 дітей. Пелих трагічно загинув 8 травня 2009 року під час ДТП у Києві.

2013 року - триває тернопільський Євромайдан, який щодня збирає тисячі небайдужих людей на центральному майдані міста біля драмтеатру. Міський голова звернувся до ректорів ВНЗ міста максимально сприяти участі молоді у страйку.

2014 року - в зоні АТО, поблизу смт.Кримське Луганської області, загинув український військовик, механік-водій гусеничної машини 5-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади, уродженець с.Великі Загайці Шумського району Роман Мусій. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Національна академія наук України (НАНУ) заснована установчими зборами при уряді гетьмана Скоропадського П. П. 27-го листопада 1918-го року і є однією з найстаріших академій на пострадянському просторі. Першим президентом Академії було обрано видатного вченого-геолога і геохіміка зі світовим ім’ям Вернадського В. І.. Її історія включає в себе ряд найважливіших і яскравих наукових досягнень.

У період з 1918-го по 1921-й рік носила назву «Українська академія наук» (УАН). З 1921-го по 1936-й - «Всеукраїнська академія наук» (ВУАН), з 1936-го по 1991-й вона називалася «Академією наук Української РСР» (АН УРСР), з набуттям суверенітету і незалежності України в період з 1991- го по 1993-й рік була перейменована як «Академія наук України» (АН України), а з 1994-го року знайшла свою теперішню назву - «Національна академія наук України» (НАНУ).

Серед найбільш значущих досягнень академії в період до і під час Другої світової війни, це роботи над штучною ядерною реакцією перетворення ядер літію в ядра гелію, роботи над прискорювачем заряджених частинок і створення трьохкоординатного радіолокатора дециметрового діапазону. Для оборонної промисловості - впровадження високоефективної технології автоматичного зварювання під флюсом корпусів танків, артилерійських систем та авіабомб. Серед розробок вчених-біологів і медиків - ряд нових лікарських препаратів і методів лікування поранених.

Після Другої світової війни, наприклад, в Інституті електротехніки АН УРСР лабораторією професора Лебедєва С. А. була розроблена перша в сучасній континентальній Європі універсальна електронна лічильна машина, а 1960-му році за допомогою розробленої в цій же лабораторії ЕОМ «Київ» в інституті ядерних досліджень в Дубні вперше в світі проводилися експерименти з дистанційного управління технологічними процесами.

У різний час в Академії працювало безліч видатні вчених, серед яких математики Боголюбов Н. Н., Граве Д. А. і Митропольський Ю. А., механіки Динник А. Н., Лаврентьєв М. А., Писаренко Г. С. і Трощенко В. Т., фізики Ахиезер А. І., Давидов А. С., Лашкарьова В. Е., Прихотько А. Ф., Синельников К. Д. і Шубников Л. В., астрономи Брауде С. Я., Орлов А. Я., Усіков А. Я. і Федоров Е. П., геолог Тутковський П. А. і матеріалознавці Трофимов В. І. та Францевич І. Н., хіміки Бродський А. І., Думанський А. В. , Кірсанов А. В. і Писаржевський Л. В., біологи і медики Амосов Н. М., Богомолець А. А., Заболотний Д. К., Палладін А. В., Філатов В. П. та Холодний Н. Г ., ботаніки Липський В. І. та Фомін А. В., економісти Воблий К. Г., Лукінов І. І. та Птуха М. В., історики Грушевський М. С. і Яворницький Д. І., правознавець Корецький В . М., філософи Омельяновский М. Е. і Шинкарук В. І., мовознавці Білодід І. К., Булаховський Л. А., Калинович М. Я., Мельничук А. С. та Русанівський В. М., літературознавці та письменники Білецький А. І., Єфремов С. А., Рильський М. Ф.

Станом на 2013-й рік в структуру НАН України на території України та Кримскої автономії входили 174 інституту, в роботі яких було зайнято більш ніж 41 тис. фахівців.

Іменини сьогодні святкують Григорій, Феодора, Пилип, Устим.