Лікар з Тернополя Наталя Волотовська: «Що стрес робить з нашим організмом»

Написати цю статтю мене спонукала розповідь колеги в білому халаті, яка нещодавно потрапила в неприємну ситуацію у святковий весняний день.

Кожного разу, коли натрапляю на коментарі, в яких люди виплескують свій гнів на людину, з якою зовсім не знайомі, щиро дивуюся – ось чому стільки не встигаємо зробити, за щось на когось невдоволені, в той час як у самих на городі висить незаштопана білизна… Ходимо до церкви, і тут же грішимо. А в описаній ситуації з патрульними – людина ж просто просила поради, при цьому навіть передбачивши, що будуть захищати поліцаїв… І серед величезної кількості злісних коментувань непросто було відшукати чи не єдиний рятівний, повідомляє Про.те.

Розкидатись лихими словами надто просто, в той час як, за словами давнього філософа, ніщо не коштує нам так дешево і не цінується іншими так дорого, як усмішка і… добре слово. А ми ж тільки співчувати добре вміємо. І ганьбити… А от порадіти за сусіда – то справжній героїчний вчинок. На щастя, все більше людей починає цікавитись саморозвитком, особистою духовністю, приділяє більше уваги творчості – принаймні, у Тернополі. Майстер-класи, студії, спортивні секції – вибір величезний…

Зверну увагу, що коли ми комусь кажемо щось неприємне, а особливо незнайомій людині (на просторах інтернету це робиться доволі легко), а тим більше, коли вступаємо в суперечку, то в організмі запускаються ті ж самі механізми, коли б це відбувалось в реальному середовищі. Активізація гіпоталамо-гіпофізарної ситсеми, надниркових залоз, виділення адреналіну, кортизолу та кортикостерону (гормонів стресу) – приводять до посилення серцевих скорочень, звуження судин, збільшують концентрацію глюкози в крові за рахунок розщеплення сполук, які її містять в організмі і, опосередковано, збільшення потреби в кисні.

Ось тут повільніше: уявіть собі, ви вважаєте себе здебільшого мирною людиною, навіть ладні змовчати в транспорті, коли вам наступлять на палець ноги… А от дратуватись через те, що хтось написав про свою проблему, поскаржився – це відбувається мимоволі. Доведено також, що знервованість виникає і коли чекаємо понад 20-30 секунд, поки завантажиться відео тощо… У сукупності із щоденними мікростресами це все призводить до хронічного спазму судин, як наслідок погіршення кровопостачання багатьох внутрішніх органів. Ще кілька років таких таких ніби-то безневинних дискусій в інтернеті на тлі стресів у реальному житті, повірте, здоров’я не додасть…

А що таке стрес? Це неспецифічна реакція організму як відповідь на сильний подразник, а також реакція нервової системи. Те, що для одного може стати стресом, для іншого всього лиш випробування гнучкості.

Звичайно, що можливе виникнення адаптації до таких видів стресу, як невдоволеність будь-чим у житті. Крім того, стресори у кожного свої – хтось дратується від погляду на золотий годинник співробітника, а хтось сивіє через те, що знову загинули люди в АТО. Та з часом ця адаптація із стадії максимальної ефективності переростає у виснаження, яке може мати як різноманітні психологічні, так і фізичні (захворювання серцево-судинної системи, виразкова хвороба та інші порушення в роботі шлунково-кишкового тракту) прояви.

Що ж робити, щоб стати менш чутливими до впливу буденності?

… Колись промайнуло в науковій літературі, що навіть пацієнти, які перебувають у комі і, начебто, нічого не чують, не відчувають, не живі, а «овочі»… такі пацієнти, які мали серйозні черепно-мозкові травми, коли відбулось серйозне ушкодження речовини і кори головного мозку, через що людина втрачала здатність рухатись… Так от у таких пацієнтів здійснили запис реакції мозку на прогладжування передпліччя. Зміни, що зафіксував електроенцефалограф, засвідчили – людина без ознак свідомості відчуває цю лагідність і мовлене добре слово.

Це я до чого?

Частіше обіймайте один одного в сімʼї, говоріть лагідні слова дітям, коханим і батькам. Бо то не просто в кров поступають ендорфіни (замість шоколадки), то відбувається мікровибух позитиву у вашому організмі, який запускає ланцюгові реакції одужання, становлення, змужніння чи віри в себе.

Викликає недовіру порада журналіста щодо відшкодування грошей у випадку з патрульними?.. Не сприймаймо все так на віру… Лікарям треба довіряти. А ще краще мати кількох знайомих лікарів, або знайомих, які мають таких лікарів. Адже тільки тандем лікар-пацієнт може дати успіх у лікуванні. Якщо пацієнт не довіряє, консультується в безлічі інших лікарів, при цьому наповнюючи себе знаннями про свою хворобу (без відповідного базису, який дає медичний університет), то часом бувають курйозні випадки, як у французькій комедії «Кактус». Тоді пацієнт, почувши з-за дверей, що лікар сказав: «Довго він не протягне, бо хвороба уразила весь організм» і сприйняв усе на свою адресу, в той час як мав на увазі всохлу колючу рослину… Це в кращому випадку. У гіршому – пацієнт стане бранцем багатьох лікарів і від цього постраждає сам в першу чергу.

А до чого ж тут карма? Бо у коментарях до вказаної статті (про несправедливий штраф) хтось побачив у тому, що сталось, карму водія… Як людина з вищою медичною освітою підтверджую, такого у виші не вчать… Та і християнство заперечує «відпрацювання» гріхів з минулих життів… Але… Якщо родичі до сьомого коліна мали «борги» духовні, то, виходить таки, дітям треба буде за це відповідати? Про карму сьогодні не говоритиму, а от про такі цікаві сфери як соматопсихологія та психосоматика варто згадати.

Хвороби тіла здатні змінювати звички людини, це зрозуміло – пацієнт змушений змінювати темпи активності, бо таки лікуватись – це набагато серйозніше і неприємніше, ніж здійснювати профілактику. Однак є і характерні симптоми (цим власне займається психосоматика) – злісні люди, сварливі, «жовчні» часто мають проблеми зі шлунком, кишечником (про шкідливі звички зараз не згадую) та серцево-судинною системою. В основі виникнення мігрені, ендокринних розладів та злоякісних новоутворів – теж часто саме психологічний стрес. Насправді перелік психогенних захворювань, які здатні маскуватись під симптоми соматичної хвороби (гр. soma – тіло) є дуже багато.

За матеріалами сайту www.psyportal.net (спеціально не наводжу до уваги книжки, бо навряд чи хтось вже побіжить до бібліотеки, а хто захоче, то запевню – їх чимало): Голова «розколюється» від проблем, «пухне» від турбот, «крутиться» від успіхів і щастя…

Вуха – для того, щоб чути те, що приємно чути. Якщо ж звучать злісні слова, «в знак протесту» може початися шум або вуха просто «відключаться» на якийсь час. Найкраще це видно на дітях, чиї батьки часто скандалять. Результатом стають всілякі отити і запальні процеси в ротоглотці.

Інша дитяча реакція: якщо шкільна вчителька багато кричить, дитина, побачивши її автоматично «відключає» слух і перестає слухати її навіть під час уроку. Очі – дивляться на все, що відбувається в зовнішньому і внутрішньому світі. Якщо те, що відбувається різко лякає – від страху в очах темніє або з’являється пелена (катаракта, глаукома, ослаблення зору).. Боїмося майбутнього – розвивається короткозорість…

Горло – це невисловлені фрази, невиплакані сльози. Горло людини, що впадає в істерику і кричить про все підряд, виграє перед горлом, яке повинно постійно стримуватися. Якщо ми не згодні зі сказаним і це постійно, але не маємо можливості висловитися, заміною протесту буде кашель, відчуття осиплості або бажання попити.

Легені – якщо життя уявити як марафон, то станом дихальної системи вдасться визначити, чи добре ви йдете по дистанції. Якщо є проблеми – значить, задихаєтеся і непогано б зменшити оберти. Друге трактування легень, більш глибоке – страх вдихати життя на повні груди, боязнь розслабитися.

Ноги – в буквальному сенсі несуть нас по життю. Якщо попереду немає великої мети, цілком можливо, що ноги під будь-яким приводом відмовляться йти далі. Під «приводом» психосоматик розуміє артрити, артрози, варикозне розширення вен, тромбофлебіт. До речі, люди, постійно стирають ноги взуттям, підсвідомо бажають зробити перепочинок в дорозі.

Кишечник – демонструє найбільшу прямий звʼязок між психікою і сомою, тобто, тілом. Кишечник «переварює» ситуації, які нам підкидає життя. Ведмежа хвороба перед сесією означає бажання скоріше проскочити екзаменаційний кошмар. Закреп, зазвичай, означає, що ми не готові «переварити» нові події. Нудота перед важливою розмовою говорить про те, що ми бажаємо вивернутися навиворіт, аби уникнути «розбору польотів».

Особисто мені тяжко саме психосоматикою пояснити виникнення розвитку бронхіальної астми у дошкільнят із благополучних сімей, а також варикозної хвороби у окремих юнаків, які особливо нічого серйозного не встигнули досягнути в житті та прагнули здебільшого «потусувати» на дискотеці.

Однак, завжди першими є думка, слово… Про когось незаслужено зле подумали, а воно, виявляється, у вашому організмі запустило цілий каскад реакцій! Що відбувається, коли під впливом стресу судини не пропускають достатньо кисню та поживних речовин до клітин? Про це та багато іншого цікавого і корисного у наступній публікації.

Наталя Волотовська, кандидат медичних наук