Тернопільський священик розповів про одне із найважливіших церковних свят

Благовіщення – це велике (двунадесяте) свято  Православної Церви, яке встановлено на честь і згадку події Благовіщення – візиту архангела Діві Марії, який приніс їй звістку про народження в світ Спасителя, а разом із цим – і момент згоди самої Діви Марії стати стати Матір’ю Божою. Саме в цей день відбулося зачаття Спасителя, а оскільки Різдво Христове завжди святкується в один день – 7 січня, то свято Благовіщення теж має сталу дату – 7 квітня – рівно за 9 місяців перед цим, пишуть на сайті bogoslov.org.

Однак, на відміну від дати Різдва, дата Великодня є рухома й залежить від багатьох чинників. Вона може бути не раніше 4 квітня. Якщо дата Пасхи припадає на 4, 5 чи 6 квітня, то Благовіщеня випадає на Світлий тиждень, відповідно – понеділок, вівторок чи середу. Якщо Великдень випадає з 8 до 13 квітня, то свято Благовіщення випадає на Страсний тиждень. Богослужбовою особливістю свята Благовіщення є те, що в той день завжди служиться Божественна літургія, навіть якщо в той день вона не відправляється, наприклад, у Велику П’ятницю.

Цього року, 2018-го, свято Благовіщення співпало з Великою суботою. Містичним, незбагненним чином у одному богослужінні цього дня поєднуються події, які історично розділяються між собою 33 –ма роками.

Радість здійснення обітниці спасіння роду людською поєднано з «Днем тиші» – Христос розіп’ятий, мертвий знятий із хреста та покладений до гробу, який привалено великим каменем. Його тіла не видно людям, але ми знаємо, що в цей момент Спаситель сходить до пекла, щоб визволити праведників від мук. Ось, як каже церковна пісня (тропар) про цей день “У гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, у раю ж з розбійником, і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний. Обидві ці події незбагненні людському розуму, але, разом із цим, вони є передвісниками грядущого Воскресіння та спасіння людей.

Піст у Велику суботу та Благовіщення. Суворий чернечий устав наказує вживати того дня овочі, фрукти, каші та хліб. Однак, він забороняє вживання в їжу риби,що є звичним для свята Благовіщення. Також, монаший статут дозволяє вживання невеликої кількості вина. Але це зроблено не для того, щоб “звеселити серце людини” (Пс.103:15), а для того, щоб фізично підтримати та додати сил ченцям, втомлених особливо виснажливими службами страсної седмиці та підкріпити їх перед нічною Великодньою службою.

У Велику суботу в багатьох храмах уже освячується і благословляється їжа, паски, яйця, масло, м’ясо та інша пожива. Однак вживати це все не можна до часу закінчення святкового Великоднього богослужіння. В ідеалі – спробувати цю їжу віруючі можуть тільки після причастя на нічній Літургії свята Пасхи.

На два найбільших свята Великого посту – Благовіщення та Вербної неділі віруючим дозволяється на трапезі риба, однак, на час Страсної седмиці ці дозволи скасовані – триває суворий піст. Рибу вживати все одно не можна. Однак, віруючі зігріті думкою про швидке, вже за пів доби, настання Великодня, з можливістю повного «розговіння».

Чи можна пекти паски у Велику суботу та Благовіщення? Можна. Оскільки Благовіщення не надто часто випадає на останні дні перед Великоднем, то питання такого роду й не часто можна чути до священиків. Краще всього сказати наступне.

Церква наголошує на особливій важливості останніх днів Страсного тижня, а тому, категрично рекомендує вірянам планувати свій розпорядок так, щоб уже до четверга людина була вільною від життєвих  побутових турбот, а ніщо земне не заважало їй відвідувати головні церковні служби, які, наголошу, є головними службами всього церковного року. «Чистий четвер» стосується не чистих ложок, виделок, вікон і кімнати, але нашої душі. Тому, цього дня людина повинна спланувати свій розпорядок таким чином, щоб обов’язково побувати на службах. А сімейні клопоти вирішувала вже після повернення з церкви.

Цікаві факти:

• Свято Благовіщення Преосвятої Богородиці святкується 7 квітня та було встановлено наказом візантійського імператора Юстиніана Великого з 560 року.
• Церковне святкування Благовіщення в Велику суботу починається напередодні ввечері (в пятницю). Того дня звершується літургія святителя Василія Великого.
• Також буває що свято Благовіщення співпадає з Великоднем. Таке співпадіння, яке ще називається Кіріопасхою, доволі рідкісне. У ХХ ст. воно було тільки двічі – в 1912 и 1991 роках. У нашому, ХХІ ст., воно буде тільки в 2075 і 2086 роках.

Особлива глава, яка описувала порядок служб при збігу Великої суботи з Благовіщенням Пресв. Богородиці, є вже в студійських Типіконах, напр., Мессінському (1131 року, Італійський варіант Студійського уставу). В суч. Типікон цьому присвячена 17-та з Благовіщенських глав. Якщо Благовіщеня стається у Велику суботу, то чергування свята (Благовіщення) і дня (В. с.) звершується разом, при цьому Всенічне бдіння відсутнє, напередодні буває Вечірня, а в самий день свята – Утреня. За сучасним. грецьким парафіяльним Типіконом Віолакіса, якщо Благовіщення співпаде з Великою суботою, свято переноситься на 1-й день Великодня.

Підготував прот. Євген Заплетнюк, ключар кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени м. Тернополя