Українські аграрні компанії розширюють експорт свинини

Українці мають давні традиції та культуру споживання свинини. За статистикою, у структурі споживання м’яса свинина тепер займає 38-39%, поступаючись лише курятині. Та низькі доходи більшості громадян стали причиною того, що середнє споживання м’яса в Україні становить лише 11-12 кг в рік на особу, тоді як у європейських країнах – 50-52 кг. І тому вони змушені враховувати цю непросту ситуацію та шукати вихід із неї.

Українські виробники свинини з великими потугами освоюють зовнішній ринки. В цьому році невеликі обсяги цього м’яса були експортовані у Вірменію, Південну Корею, В’єтнам, Гонконг (через дві останні країни м’ясо відправляють ще й у Китай), у Грузію і в Китай, пише прес-служба компанії «Агропродсервіс».

Чому українську свинину не пускають в ЄС

Ринки країн ЄС для українських виробників м’яса свинини поки що закриті. На відміну від експортерів м’яса птиці, свинарі не можуть заповнити безмитну річну квоту на м’ясо свинини в обсязі 40 тисяч тонн. Причин тут декілька, і вони взаємопов’язані.

Вітчизняні приватні сільгосппідприємства лише освоюють найновіші технології вирощування свиней і переробки м’яса. І це  в той час, як німецькі, нідерландські чи датські фермери уже мають доступ до дорогого обладнання, кращих кормів, більш якісних медикаментів. Також українські підприємства зіткнулися із ще однією проблемою – бракує висококваліфікованих фахівців в галузі свинарства. Компанія „Агропродсервіс” знайшла головного технолога Войцеха Бонковскі аж у Польщі, в Познані.

- Мешканці різних країн ЄС віддають перевагу різним сортам м’яса в залежності від культури споживання, традицій країни і купівельної спроможності, - розповідає консультант з раціоналізації виробництва компанії Войцех Бонковскі. - У Польщі у загальному балансі споживанні м’яса – майже 90 кг у рік на особу - свинина займає 52 кг. Приблизно таке ж співвідношення і в інших країнах. Виключення – Франція, де один мешканець споживає 30 кг м’яса в рік. Там багато мусульман, і вони їдять більше м’яса курки… Польща експортує більше м’яса курки, індика, зі свинини - грудину свиней, а залишає на внутрішньому ринку ті частини свині, які йдуть на виробництво якісних ковбас. Країна вийшла на зовнішні ринки, в тому числі ЄС, завдяки якості свинини. Виробники зацікавлені у належних умовах утримання свиней, бо це – бізнес і прибутки. І якщо польський виробник досягає 2,5 тонни свинини на одну свиноматку в рік, то інспекційним органам ЄС не треба їхати до нього на ферму, цікавитися умовами утримання, здоров’ям свиноматок чи поросят... Про все це уже свідчить згаданий показник. А от українці ще не звикли, що країна – їхня, що вони господарі і працюють на себе, що не потрібно обдурювати когось і себе…

За параметрами продуктивності (приріст поголів’я, кількість народжених і загиблих поросят) наші виробники значно відстають від європейських колег. Показник, який характеризує розвиток свинарства, це кількість проданого м’яса на одну свиноматку. У Європі (як зауважив В. Бонковскі – авт.) він становить в середньому 2,5 тонни, а в Україні – 1,6-1,8 тонни. А це впливає на собівартість продукції. У нашій країні вона значно вища, ніж в європейських державах, при тих самих затратах – на комбікорми, вакцини, ліки. Крім того, в Україні надто дорогі кредитні ресурси. Адже коли європейці беруть кредити для свинарства під 0,2 % річних (!), то українські банки видають позики під 25 % річних. Уявіть собі, наскільки рентабельним має бути бізнес, щоб ці відсотки сплатити, не говорячи вже про тіло кредиту. А ще ж потрібно отримати прибуток...

Нарешті, українські виробники свинини не мають сертифікатів якості і безпечності харчових продуктів, заснованих на системах контролю якості ІSO чи HACCP. А без них неможливо вийти на європейські ринки. До слова, цей сертифікат вітають і на ринках країн Азії, в тому числі на найбільшому ринку – в Китаї. Якщо компанія його отримала, то це означає, що вона забезпечила високу якість виробництва і може експортувати свинину.

09e357227cd2b25af0a2372af7ce68aa

Експортери  орієнтуються на Грузію і Китай

Але надії на пожвавлення експорту свинини з України в останні місяці 2016 року таки з’явилися. Адже відкриваються перспективні ринки свинини поза Європою. За інформацією Державної служби статистики, якщо торік Україна не експортувала живих свиней, то у січні-вересні цього року з нашої держави за кордон уже відправлено 18 тисяч голів. Як повідомляє Асоціація свинарів України, українські постачальники у січні –жовтні відвантажили дві тисячі тонн живих свиней на суму 2,43 млн доларів у Грузію. Ця невеличка країна з населенням менше 5 млн мешканців відкрила свій ринок для наших експортерів свинини. Серед них - і корпорація „Агропродсервіс”, яка в останні місяці щотижня відправляє поросят у цю країну.

У зв’язку з африканською чумою свиней у 2008 році, яка змусила масово знищувати поголів’я цих тварин, на ринку Грузії виник дефіцит. Тому ціна на свинину у цій країні у 2-2,5 раза вища, ніж в Україні.

- Цей фактор підштовхнув деякі українські компанії зайти на грузинський ринок, будувати там свинокомплекси, бойні, - розповідає заступник генерального директора корпорації „Агропродсервіс” Роман Березовський. – Грузинські споживачі потребують м’ясопродуктів, консервів, м’яса замороженого, охолодженого. Обсяги поставок свиней на грузинський ринок у нашої компанії поки невеликі – 2,5-3 тисячі голів, що становить 2-3 % від обсягу вирощених свиней. Крім того, „Агропродсервіс” продає свиней у Грузії за внутрішньоукраїнськими цінами. Але в умовах, коли купівельна спроможність українських споживачів низька, і в порівнянні з 1990-м роком у рази зменшилося споживання м’яса, експортні операції дають можливість українським виробникам свинини, в тому числі нашій компанії, зняти тиск на внутрішній ринок і не допустити обвалу цін на м’ясо. Поставляти свинину в Грузію плануємо і в 2017 році...

У цій ситуації тваринників могла би підтримати держава. Для цього, на думку директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації Віталія Луя, потрібна дотація на одиницю виробленої продукції – тонну молока чи тонну м’яса.

- Тоді аграрій був би зацікавлений виробляти якомога більше, офіційно показувати це в статистиці і отримувати від держави допомогу, - вважає він.

Але такі заходи писані вилами по воді, і невідомо, коли будуть впроваджені на рівні держави. А тим часом сільськогосподарські виробники ледве втримують від падіння ціни на свинину в забійній вазі - на рівні 29-32 грн/кг, за якою вони відправляють її на м’ясокомбінати.

Більш обнадіює новина останніх днів – для українських виробників свинини відкриває двері ринок Китаю, з населенням понад 1,3 млрд. Тут ціна на свинину відсотків на 70 вища, ніж у Європі та в інших азійських країнах. Економіка Китаю динамічно розвивається, все більше населення отримує високооплачувану роботу і може собі дозволити споживати достатньо м’яса і м’ясопродуктів. Цю потребу відчули американські і європейські компанії, які будуть в Китаї великі свинокомплекси. Китай експортує в основному ніжки, вуха свиней, але дуже скоро він потребуватиме кращих сортів м’яса, якого там бракує. І тому українські компанії, в тому числі „Агропродсервіс”, готові поставляти в Китай м’ясо в замороженому вигляді, чого потребують м’ясопереробники у Піднебесній.

abc81e30f222ec7604cd3eb6eec7e10e

Африканську чуму викорінить… чума

Українських експортерів свинини чекають ризики, пов’язані з африканською чумою свиней. В цьому році наслідки цієї серйозної хвороби ще не наскільки відчутні, адже постраждали лише декілька великих господарств у ряді областей. Але вони „відгукнуться” дуже скоро. Чому? Епізоотична ситуація в Україні не поліпшується, ветеринарна служба, реформуючись, по суті, розвалюється. І якщо в країнах Балтії чи Західної Європи переносник цієї хвороби – дикі тварини, то в Україні – селянські господарства. Значна частка поросят вирощується в індивідуальному секторі, який не може забезпечити закритого режиму роботи міні-ферми, і не може вжити всіх заходів, щоб не поширювати хворобу.

- Звучить як парадокс, але в Україні чуму може ліквідувати сама чума, - розставляє акценти Роман Березовський. – Коли будуть масово гинути свині в індивідуальному секторі, то люди відмовлятимуться від їх вирощування, а не різатимуть свині за принципом – відходи собакам чи птиці, а краще м’ясо – на шинку і ковбаси. У 1980-их роках так робили індивідуальні господарства в деяких країнах Європи. Іспанію та Італію тоді ледь не виключили з Євросоюзу. Ці країни були змушені ліквідувати свинарство в індивідуальному секторі. Свиней можуть утримувати невеликі фермерські господарства, але з дотриманням системи безпеки. Я вважаю, такий приклад допоможе Україні, і це не якась змова великих виробників свинини чи власників птахофабрик, щоб населення не вирощувало свиней.

Резерви для виробництва і реалізації різних видів м’яса і м’ясних виробів в Україні великі. Бо якщо, за прогнозами аналітиків ринку м’яса, українці у 2016 році споживатимуть 802 тисячі тонн всього м’яса (менше 20 кг на людину), то це учетверо менше, ніж з’їдає мешканець європейських країн. Але через вкрай низьку купівельну спроможність населення, особливо після обвалу гривні наприкінці 2014-го – на початку 2015-го, виробники свинини не можуть їх використати навіть наполовину. І тому вихід на будь-які зовнішні ринки – це можливість для виробників свинини втриматися на плаву і не відмовлятися від цього виду бізнесу.

АПК«Агропродсервіс»ТернопільщинаТернопільекспортпроблемаТеренсвининаЄСпродуктивністьсвинарісертифікат якостідотація