29 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Білик Руслан (1962, м. Зборів) – архітектор;
Гінзула Мар’яна (1987, м. Збараж) - асистент кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка;
Грабарчук Євген (1920, Тернопіль) – лікар-невропатолог, психіатр, меценат;
Жук Петро (1928, с. Пронятин, нині належ. до м. Тернопіль – 23. 08. 2007, м. Тернопіль) – діяч ОУН, правозахисник;
Кордуба Мирон (1894, м. Тернопіль – 21. 01. 1980, там само) – релігійний діяч, священник УГКЦ;
Макух Ганна (1958, с. Чернелів-Руський Терноп. р-ну) – журналістка;
Подольський Мирослав (1895, с. Кобиловолоки, нині Теребовлян. р-ну – 20. 08. 1967, м. Оттава, Канада) – протоієрей УГКЦ;
Михайло Рудзінський (1956 р.) – український музикант, педагог. Нагороди: Відмінник освіти України (2006), Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008), Лауреат конкурсу «Людина року 2014», Заслужений діяч мистецтв України (2016).
Сидор Павло (1915, с. Мала Лука, нині Гусятин. р-ну – 17. 06. 1992, м. Чикаґо, США) – лікар, культурний і громадський діяч, меценат;
Володимир Стеткевич (1891 р., с. Плотича, нині Козівського р-ну - 24.04.1974, Нью-Йорк, США) - офіцер УГА, магістр права, суддя, громадський діяч. Похований у м. Савнт-Бавнд Бруку (США).
Цей день в історії Тернопілля:
1914 - наказом російського Верховного головнокомандувача на окупованих російською армією територіях Східної Галични та Буковини було утворено Тимчасове Галицько-Буковинське воєнне генерал-губернаторство з центром у м.Чернівцях, яке очолив граф Георгій Бобринський. Губернаторство існувало в 1914 - 1917 роках і поділялося на Львівську, Перемиську, Тернопільську і Чернівецьку губернію.
1915 - через Підгайці проходив ІІ курінь УСС, а в місті функціонував шпиталь для поранених та хворих усусів, якими опікувався Український Жіночий допомоговий комітет із підгайчанок-українок.
1917 - Сидір Голубович у газеті “Українське слово” так описував руйнування, яких зазнав Тернопіль після трирічного перебування у нашому місті російського війська і боротьби за нього: “Зі львівського передмістя буквально нічого не стало... Церква поцілена гранатами. Нема ні одного дому, де були б всі вікна. Ринок уцілів. Від вулиці Перля стоять спалені доми. Найбільше спустошення — коло старого будинку гімназії. Тут, по обох боках вулиці, погоріли доми. Неушкоджений будинок «Народної Торгівлі», але склеп розграбований, як і готель Адлера... Вулиця Міцкевича також була розграбована і спалена. Прекрасний Парафіяльний костел пошкоджений. Залізничний двірець спалений і розбитий”.
1925 - перші обіти у монаршому згромадженні Чину Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів) склав Василь Величковський – майбутній ігумен монастиря в Тернополі (1942 – 1945 рр.), політв’язень, підпільний єпископ Луцький УГКЦ. Проголошений Блаженним католицької Церкви.
1942 - у Струсові німці заарештували патріотів з Бернадівки Євгена Іванчука (1926 р. н.), Мирослава Куліковського (1925 р. н.; їхня подальша доля невідома), Івана Славського (1924–1944), Леоніда Чорного (1925–1944), Василя Цісика (вбили у 1944 р.).
1945 – у с. Гнилиці Підволочиського району від рук більшовиків загинуло чотири вояки УПА.
1959 - у Львові помер український фізик-теоретик, дійсний член НТШ, уродженець Товстого Заліщицького району Володимир Кучер.
2012 – помер український бандурист, диригент, уродженець с.Вербів Бережанського району Ярослав Бабуняк.
2014 - під Іловайськом Донецької області загинув український військовик, старший лейтенант, військовослужбовець 3-го батальйону 51-ї окремої мехбригади, командир взводу розвідки, уродженець с.Джурин Чортківського району Руслан Коцюк.
В Україні сьогодні немає професійних чи державних свят.
Міжнародний день дій проти ядерних випробувань (International Day Аgainst Nuclear Tests) затверджений на 64-й сесії Генеральної асамблеї ООН, яка відбулася 2 грудня 2009 року. Нова дата, 29 серпня, покликана активізувати зусилля ООН, держав світу, міжурядових та неурядових організацій в справі припинення ядерних випробувань. Це необхідна умова для створення безпечного світу.
У преамбулі відповідної резолюції Генеральної асамблеї підкреслюється: потрібно «покласти край ядерним випробуванням з тим, щоб запобігти їх спустошливим та згубним наслідкам для життя та здоров'я людей».
У травні 2010 року всі держави учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї зобов'язалися взаємодіяти з тим, щоб прагнути до безпеки у світі, вільному від ядерної зброї, і охарактеризували встановлення заборони на ядерні випробування як «життєво важливе завдання».
Договір був відкритий для підписання і ратифікації в 1996 році. Зараз, на думку ООН, настав час для того, щоб країни, які ще не підписали і не ратифікували його, зробили це якомога швидше.
В даний час вся південна півкуля планети вже практично стала зоною, вільною від ядерної зброї в силу регіональних договорів: договору Раротонга, що охоплює південну частину Тихого океану; Пеліндабського договору, який охоплює Африку; бангкокського договору, який охоплює Південну Азію, і договору Тлателолко, що охоплює Латинську Америку і Карибський басейн.
29 серпня у народі називається післясвятом Успіння, Третім літнім Спасом, або Спасом на полотні. Остання назва походить від назви церковного свята, що відзначається 29 серпня – перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа.
Свято пов'язане з переказом про те, як тяжко хворий цар Едеси Авгар, почувши про Ісуса Христа, послав до нього свого художника з листом, де прохав вилікувати його. Художник кілька разів намагався змалювати Ісуса, але йому це не вдалося і тоді Ісус, побачивши таке, взяв вчетверо складене полотно і вмившись, витерся ним. На полотні відбилося його зображення, яке і передали Авгарові. Цар, отримавши полотно, одужав і з того часу Нерукотворний образ зберігався в Едесі. У Х сторіччі грецький імператор викупив його та перевіз до Константинополя. Проте пізніше Нерукотворний Образ зник, і дотепер його так і не знайшли.
Іменини сьогодні святкує Демид.