11 вересня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Білик Мирослав (1948, с. Оріховець Підволочиського району - 27.06.2019) –  архітектор, громадський діяч. Член НСАУ (1986). Доктор архітектури (1989);

Вельбой Володимир (11. 09. 1942, с. Ст. Нижбірок, нині Гусятинського району) – педагог, науковець.  Автор понад 70 наук. праць, 12 науково-методичних посібників та підручників для студентів; має 17 авторських свідоцтв на винаходи;

Григорій (у миру –  Качан Ярослав Михайлович;  11. 09.1939, с. Заставці, нині Монастириського району - 22 листопада 2016) –  церковний діяч УПЦ КП. Від 1995 –  єпископ Запорізький і Мелітопольський;

Дачинський Станіслав (Daczynski Stanislaw; 11. 09. 1892, смт. Гусятин – 01. 09. 1964, м. Варшава, Польща) – польський актор, режисер;

Лобур Богдан (11. 09. 1938, с. Гарбузів, нині Зборівського району) – літератор. Брат Т. Лобура. Автор збірок поезій, публікацій у ЗМІ. Його вірші поклали на музику М. Болотний, Б. Андрусишин;

Мазурчук Галина (1958, с. Довге Теребовлянського району) – податківець. Член ради земляцтва “Тернопілля” (м. Київ);

Маслей Віктор (1975, м. Тернопіль) – начальник Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області;

Мисула Ігор (1958, м. Тернопіль) –  вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (1996). Автор 14 винаходів, низки наукових статей;

Павлик Василь (1938, с. Поділля, нині Заліщицького району – 06. 04. 2016, м. Івано-Франківськ) – господарник, громадський діяч, вчений у галузі економіки;

Цепко Іван (11. 09. 1899, с. Коршилівка, нині Підволочиського району –  28. 10. 1922, с. Голігради, нині Заліщицького району) –  військовик, громадсько-політичний діяч. 1922 р. восени таємно повернувся в Галичину, де із С. Мельничуком та П. Шереметою очолив партизанський загін, який у с. Мишків знищив кандидата до сейму А. Березовського;

Шерстій Володимир (11. 09. 1960, с. Гнилички, нині Підволочиського району) – іконописець. Персональні виставки у містах Курітіба (2003), Тернопіль, Хмельницький, смт. Підволочиськ. Ікони зберігаються у ТОКМ, приватних колекціях;

Янкевич Наталія (11. 09. 1967, с. Лозова Тернопільського району) –  господарниця, громадська діячка.

Цей день в історії Тернопілля:

1675 – турки дощенту зруйнували місто Підгайці і замок.

1914 – невдача операцій 4-ї, 3-ї та 2-ї австрійських армій у зв’язку з критичним становищем 1-ї австрійської армії і центральної групи ерцгерцога Йосифа Фердинанда змусила австрійського головкома віддати наказ про загальний відступ.

1920 – у Тернополі припинила виходити газета «Більшовик».  Спочатку - фронтове видання політвідділу 14-ї армії, від 24 серпня - орган ЦК Комуністичної партії Східної Галичини. Редактор — І. Кулик, один із працівників — Мирослав Ірчан. Опубліковано офіційні документи Галревкому, агітаційні матеріали, памфлети тощо.

1928 – на сцені «Міщанського братства» Тернополя (нині - філармонія) виступила всесвітньовідома оперна співачка Соломія Крушельницька.  Дохід від цього концерту йшов на користь «Рідної школи».

1939 – відповідно до директиви наркома оборони СРСР були сформовані управління Українського і Білоруського фронтів (управління армій цих фронтів були створені ще в серпні) під командуванням командарма 1-го рангу С. Тимошенка та командарма 2-го рангу М. Ковальова відповідно.

1941 – у Тернополі створено державну гімназію з українською мовою навчання. Розміщувалася у восьми класних кімнатах та чотирьох кабінетах у будинку колишнього вчительського ліцею при вул. С. Качали, 2. На початку листопада 1941 р. до гімназії зголосилося 960 учнів, серед них 329 дівчат, але німецька влада дозволила прийняти до восьмих класів тільки по 50 учнів, в тому по 5 дівчат у кожному.

1941 – в окрузі «Волинь-Поділля» було утворено Кременецький комісаріат із 12 районами. Комісаріатові підпорядковано волинську частину Тернопільщини, а саме: Кременецький, Шумський, Лановецький райони, а також частину Збаразького району. Окружним комісаром призначено державного радника Фріца Міллера.

1948 – в с. Дубівці Тернопільського району відбувся бій між повстанцями “Птахом” та “Хитрим” і 5 більшовиками.

1992 – вийшла постанова КМУ щодо випуску книги «Реабілітовані історією», в серію яких включені томи «Реабілітовані історією. Тернопільська область».

2014 – у с.Костільники Бучацького району поховали місцевого жителя, Військовослужбовця аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади Руслана Стапулу, який загинув від вибухової травми 3 вересня 2014 у селі Цвітні Піски на Луганщині.

Пам’ять про Усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря. Про цю подію говорить Біблія. Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.

Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голова Івана була відтята.

Іменини сьогодні святкує Іван.